Рішення № 91711507, 03.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11756/17

н/п 2/766/3670/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Романенко І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Потапенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області про стягнення безпідставно набутих коштів,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтував тим, що він є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 31.08.2009 року. В лютому 2017 року позивач отримав від ТОВ «Херсонрегіонгаз» повідомлення про те, що він має заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 3543,80 грн. У зв`язку з цим ОСОБА_2 звернувся до відповідача за роз`ясненнями. Позивачу було повідомлено, що за його особовим рахунком № НОМЕР_2 зареєстровано дві особи, які користуються пільговою знижкою 100%. В період з 01.11.2014 року до 01.10.2015 року ОСОБА_2 не було сплачено жодного платежу, у зв`язку з чим утворився борг в розмірі 1663,38 грн. Починаючи з 01.10.2015 року, позивачу УпСЗН райдержадміністрації Херсонської області до 30.04.2016 року було призначено субсидію на опалювальний період 2015-2016 року в сумі 3911,32 грн. По особовому рахунку було проведено перерахунок суми невикористаної субсидії, а саме: 3911,32 грн. - 2340,95 грн. - 687,90 грн. = 882,47 грн. Таким чином, станом на 01.05.2016 року після проведеного перерахунку заборгованість складала 970,53 грн. За опалювальний період з 01.05.2016 року до 31.09.2016 року позивачем було спожито 134 куб.м. на суму 478,78 грн. та сплачено за цей період 571,79 грн. З 01.10.2016 року пільги за адресою позивача було знято. Станом на 01.10.2016 року заборгованість складала: 970,53 грн. (заборгованість на 01.05.2016) + 478,78 грн. (нарахування) - 571,79 грн. (оплата) = 877,52 грн. Починаючи з 01.10.2016 року до 01.03.2017 року ОСОБА_2 було спожито 1319 куб.м. природного газу на суму 7298,61 грн. та сплачено за цей період 1780 грн. УпСЗН райдержадміністрації Херсонської області 03.02.2017 року було направлено інформацію про призначення субсидії на період з 01.10.2016 року до 30.04.2017 року (за жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень 2017 року) в сумі 2852,33 грн. У зв`язку з тим, що позивач відмовився від субсидії з 01.02.2017 року, на підставі листа УпСЗН Олешківської райдержадміністрації Херсонської області пільгу було поновлено. Але, оскільки позивач здійснював оплату вартості фактично спожитого природного газу не в повному обсязі, станом на 01.03.2017 року на показники 19189 куб.м виникла заборгованість за спожитий природний газ: 7298,63 грн. (нарахування) + 1877,50 грн. (борг станом на 01.10.2016 року) - 1780 грн. (оплата) - 2852,33 грн. (субсидія) = 3543,80 грн. (борг). У відповідач без достатньої правової підстави зберігаються належні кошти позивача у вказаному розмірі. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 3543,80 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.07.2017 року відкрито провадження у справі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 року зазначена цивільна справа передана до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.09.2019 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників судового розгляду.

Представник відповідача надав до суду заперечення на позовну заяву, згідно якого абонент ОСОБА_2 є пільговиком та внесений в Єдиний реєстр пільговиків згідно постанови КМУ від 29.01.2003 року №117. Пільговики користуються соціальною нормою згідно постанови КМУ від 06.08.2014 року №490, про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування. Відповідно до вищезазначеного нормативного документу позивачу встановлюються соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги. Згідно витягу простежується, що заборгованість починає рости з листопада 2014 року та як абонентом перевищується соціальна норма. За листопад, січень-квітень 2015 року ця норма перевищена на 1663,38 грн. У період з 10.2015-09.2016 рр. надана субсидія - 3911,32 грн. Суму невикористаної субсидії було повернуто - 882,47 грн. На покази 18354 - заборгованість склала 2019,41 грн. У період з 10.2016-01.2017 - субсидія 2852,32 грн. Станом на 01.02.2017 року заборгованість абонента на покази 19189 м.куб. - 3543,80 грн. Станом на 2018 року на покази 20600 м.куб. - заборгованість 4,54 грн., враховуючи оплати здійснені споживачем. На підставі вищевикладеного вважають, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. В останнє судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановлений законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у запереченні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вирішення спору покладався на розгляд суду.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 31.08.2009 року, ОСОБА_2 інвалід війни.

Згідно повідомлення ТОВ «Херсонрегіонгаз», позивач в лютому 2017 року мав заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 3543,80 грн.

За особовим рахунком позивача № НОМЕР_2 зареєстровано дві особи, які користуються пільговою знижкою 100%.

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов громадянина ОСОБА_2 , який мешкає у АДРЕСА_1 , разом з дружиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - пенсіонерка, інвалід ІІІ групи. ОСОБА_2 інвалід війни, пенсіонер. Зазначені особи хворіють, мають скрутний матеріальний стан.

Згідно листа ТОВ «Херсонрегіонгаз», позивачу повідомлено, що станом на 01.11.2014 року заборгованість була відсутня. З 01.11.2014 року по 01.10.2015 року позивачем було спожито 1791 куб.м. на суму 1663,38 грн., за це період не сплачено жодної квитанції. Таким чином, станом на 01.10.2015 року сума боргу за спожитий природний газ склала 1663,38 грн. Починаючи з 01.10.2015 року, позивачу УпСЗН райдержадміністрації Херсонської області до 30.04.2016 року було призначено субсидію на опалювальний період 2015-2016 року в сумі 3911,32 грн. По особовому рахунку було проведено перерахунок суми невикористаної субсидії, а саме: 3911,32 грн. - 2340,95 грн. - 687,90 грн. = 882,47 грн. Таким чином, станом на 01.05.2016 року після проведеного перерахунку заборгованість складала 970,53 грн. За опалювальний період з 01.05.2016 року до 31.09.2016 року позивачем було спожито 134 куб.м. на суму 478,78 грн. та сплачено за цей період 571,79 грн. Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою КМУ від 27.04.2016 року №319, у разі призначення субсидії з 01.05.2016 року пільги з оплати житлово-комунальних послуг особам, які зареєстровані у житловому приміщенні, у період її отримання не нараховуються. Тому, з 01.10.2016 року пільги за адресою позивача було знято. Станом на 01.10.2016 року заборгованість складала: 970,53 грн. (заборгованість на 01.05.2016) + 478,78 грн. (нарахування) - 571,79 грн. (оплата) = 877,52 грн. Починаючи з 01.10.2016 року до 01.03.2017 року ОСОБА_2 було спожито 1319 куб.м. природного газу на суму 7298,61 грн. та сплачено за цей період 1780 грн. УпСЗН райдержадміністрації Херсонської області 03.02.2017 року було направлено інформацію про призначення субсидії на період з 01.10.2016 року до 30.04.2017 року (за жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень 2017 року) в сумі 2852,33 грн. У зв`язку з тим, що позивач відмовився від субсидії з 01.02.2017 року, на підставі листа УпСЗН Олешківської райдержадміністрації Херсонської області пільгу було поновлено. Але, оскільки позивач здійснював оплату вартості фактично спожитого природного газу не в повному обсязі, станом на 01.03.2017 року на показники 19189 куб.м виникла заборгованість за спожитий природний газ: 7298,63 грн. (нарахування) + 1877,50 грн. (борг станом на 01.10.2016 року) - 1780 грн. (оплата) - 2852,33 грн. (субсидія) = 3543,80 грн. (борг). На підставі викладеного, необхідно негайно сплатити всю суму заборгованості.

Нарахування та оплата за надані послуги з газопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_2 станом на 09.03.2017 року у розмірі 3543,60 гривень підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11).

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення від 20.03.2017 року №05-1447-17, ОСОБА_2 , повідомлено, що згідно до його заяви від 15.09.2015 року було визначено право на житлову субсидію з 01.09.2015 року по 31.01.2017 року, що призвело до скасування пільг за користування житлово-комунальними послугами та спричинило заборгованість на загальну суму 3722 грн. за надану ТОВ «Херсонрегіонгаз» послуги постачання природного газу. У зв`язку з заявою про відмову від субсидії 02.02.2017 року, позивачу визначено право на отримання пільг.

Згідно вимог ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До вказаного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.ст.16, 19, 26 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах. Статтею 29 вказаного Закону передбачено надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою особою.

З матеріалів справи слідує, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання води сторонами не укладався, однак відповідно до ст.21 вказаного Закону зобов`язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладено, як на виконавця, так і споживача.

Позивачем було вчинено дії на користь відповідачів у виді надання послуг, тому договір про надання послуг вважається фактично укладеним з моменту надання відповідачу таких послуг.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином, той факт, що, договір сторонами укладено у формі, яка не відповідає вимогам закону, не свідчить про те, що він не є укладеним. Разом з тим, правила ст.1212 ЦК України застосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13.

Згідно правового висновку Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122 цс 14, стаття 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

За змістом вимог ст.11 ЦПК України, тільки позивач має право визначати підставу позову. ОСОБА_2 підставою позову зазначив саме ст.1212 ЦК України, обґрунтував свої позовні вимоги з посиланням на безпідставність набуття 3543,80 грн. відповідачем.

Оскільки судом встановлено, що правовідносини між сторонами мають договірний характер - відсутні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача 3543,80 грн. на підставі 1212 ЦК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.1212 ЦК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 09.09.2020 року.

Суддя: С.І. Майдан