Рішення № 91703929, 10.09.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11349/19

Провадження № 2/185/1470/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судових засідань Зубкової П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -

встановив:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити постійне місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що з серпня 2014 року по лютий 2016 року позивач та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , який на даний час проживає з позивачем. На теперішній час сторони не дійшли згоди щодо подальшого місця проживання дитини. Позивач вважає, що в інтересах сина проживати саме разом з нею, а не з його батьком. Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому має час піклуватися про нього. В той час як відповідач не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання дитини, мешкає у квартирі яка не облаштована у повному обсязі всім необхідним для розвитку дитини, не може забезпечувати умови для нормального розвитку дитини.

У судове засідання позивач не з`явилася. Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Від представника відповідача надійшла письмова заява, в якій просив розглянути справу за відсутності його та відповідача, позов не визнав у повному обсязі через відсутність предмета спору, зазначивши, що право проживання дитини з матір`ю відповідачем не оспорюється.

Згідно висновку від 08.04.2020 року №878/0/2-20, орган опіки вважає, що за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість вимог позивача, перевіривши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією дублікату свідоцтва про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.5).

Згідно довідки № 8790 від 09.09.2019 про реєстрацію та склад сім`ї позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає разом з батьком - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36). Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що дитина зареєстрована та фактично проживає разом з позивачем.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Заперечень щодо проживання дитини разом з позивачем з боку відповідача немає.

Крім того, частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Частиною четвертою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Таким чином, цією нормою права встановлено вичерпний перелік осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких може вважатися місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років: батько, мати, опікун дитини, навчальний заклад чи заклад охорони здоров`я, в якому проживає дитина. Викладене кореспондується з позицією Верховного суду, викладеною у Постанові від 14 листопада 2018 року (справа № 299/941/17,провадження № 61-1626св17).

Оцінюючи висновок органу опіки та піклування Павлоградської міської ради від 08.04.2020 року №878/0/2-20 щодо визначення місця проживання малолітньої особи суд вважає, що такий висновок органу опіки та піклування є передчасним і суперечить положенням статті 29 ЦК України та статті 160 СК України. Сам по собі факт проживання батьків дитини за різними адресами не є підставою для визначення місця проживання дитини оскільки відсутній спір.

Слід зазначити, що відповідно до цивільно-процесуального законодавства жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, зазначений висновок органу опіки і піклування не може мати переваги над іншими доказами, а судом належно його оцінено в сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В даному випадку, відповідачем не оспорюється проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю - ОСОБА_1 , а отже права останньої не порушені, а позов має штучний характер.

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача або її дитини - ОСОБА_3 не порушені, а тому підстав для задоволення позову про визначення місця проживання дитини немає.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ 04052229, місце проживання: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95.

Суддя М. М. Перекопський