Рішення № 9170091, 22.04.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2010 Справа № 3/30-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віакон Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метрополія", м. Херсон

про стягнення 279106 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Левадний О.О., дов. б/н від 241.02.2010 р., представник (в судове засідання 22.04.2010р. не прибув);

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікон Україна»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»(відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу №12-2008 від 27.06.2008 р. у сумі 279106,92 грн., з яких 260848,00 грн. основного боргу, 7825,00 грн. 3% річних та 10433,92 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист - в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.32), причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України.

В судовому засіданні 8 квітня 2010 року позивач надав клопотання про розгляд спору поза межами строку, передбаченого ст..69 ГПК України.

В судовому засіданні 8 квітня 2010 року оголошувалась перерва до 22.04.2010 р. до 10-00 для виготовлення повного тексту рішення.

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікон Україна»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонське міжгосподарське колективне шляхо-будівне підприємство укладено договір купівлі-продажу товару №12-2008 від 27.06.08. (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов»язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товари на умовах Договору. Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

03.12.2008 р. до позивача надійшов лист від відповідача (а.с.22), в якому повідомлялося, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»створене шляхом перетворення з 14.11.2008 р. Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»та є правонаступником всіх прав та обов»язків Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства. Матеріали справи свідчать, що відповідно до п.1.2. Статуту ТОВ «Гранд Метрополія»створене шляхом перетворення Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»та є правонаступником всіх прав та обов»язків Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі на загальну суму 430848,00 грн., що підтверджується матеріалами справи: видатковою накладною №РН-000061 від 10.10.2008 р. на суму 42240,00 грн.; видатковою накладною №РН-0000041 віл 15.07.2008 р. на суму 388608,00 грн. та Довіреністю №284 від 10.10.2008 р. (а.с.17), Довіреністю ЯПВ №973187/47 від 15.07.2008 р. (а.с.18).

Згідно з п.5.1. Договору грошові кошти за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок позивача у строк протягом доби після підписання Договору у розмірі 40% вартості товару, решта 60% - протягом 7 днів після підписання акту приймання-передачі товару. На думку позивача видаткові накладні, підписані сторонами, і є в розумінні п.5.1. Договору тими самими актами прийому-передачі товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання виконав частково, 09.07.2008 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача лише 170000,00 грн. Заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 260848,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість по сплаті вартості товару складає суму 260848,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 10433,92 грн. та 3 % річних в сумі 7825,00 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, 173, 174, 175, 193, 265 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Метрополія»(м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 132 А, р/р 26002694111 в Херсонській філії «МТБ», МФО 352285, код ЄДРПОУ 03582066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікон Україна»(03191, м.Київ, вул..Вільямса, б.9, корп.3, кв.110, р/р 260093794700 в ВАТ «СебБанк», МФО 300175, код ЄДРПОУ 34422841) 260848,00 грн. основного боргу, 10433,92 грн. збитків від інфляції, 7825,00 грн. 3% річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 2791,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська