Ухвала суду № 91695939, 14.09.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12150/20

Провадження № 1-кп/234/1336/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

14 вересня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання - Максимова В.В.,

за участі:

прокурора Василенко О.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,

представника потерпілих - адвоката Агапова П.В.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників Конюшенко І.Д., Боброва С.В., Васильєва Ю.Ф., Ковальова Є.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Донецької області Булгакова О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020050390001041 від 11.04.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390001041 від 11.04.2020 року.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Донецької області Булгакова О.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за ознаками ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. 15.04.2020 року слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Сторона обвинувачення обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_3 зважаючи на тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії - особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, усвідомивши можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, у разі визнання його винним, може переховуватись від суду, в тому числі покинути територію України чи виїхати на тимчасово непідконтрольну владі України територію Донецької, Луганскої областей, або на окуповану територію Автономної республіки Крим, чим перешкоджатиме встановлення істини у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків останнього;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 відомі повні анкетні дані свідків та їх місце мешкання, з метою уникнути покарання за скоєний злочин обвинувачений може шляхом вмовлянь або погроз впливати на них. Також з приводу ризику впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, то досудовим розслідуванням здобуто докази того, що безпосередньо розбійний напад на потерпілого супроводжувався застосуванням насильства по відношенню до нього, що охоплювалось єдиним спільним умислом усіх обвинувачених. На підставі наведеного, обвинувачений може впливати на потерпілого, з метою змусити його змінити показання, відмовитися давати показання. Так, в своїх показах потерпілий ОСОБА_1 , прямо зазначив, що він після скоєного на нього правопорушення, під час якого застосовано було насилля небезпечне для життя та здоров`я, погроз про позбавлення його життя під час нападу, з урахуванням того, що він в ході досудового слідства впізнав нападників, та прямо на них вказав, реально побоюється помсти та незаконного впливу на нього з боку підозрюваних осіб.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі інший розбійний напад оскільки ОСОБА_3 офіційно не працює та не має постійного джерела доходу.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Василенко О.В. підтримав клопотання, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з підстав, викладених у клопотанні.

У підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та їх представник - захисник Агапов П.В. просили задовольнити клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього інший більш м`який запобіжний захід.

Захисник Конюшенко І.Д. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що прокурором не доведені ризики, тому вважає, що до її підзахисного можливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали і заперечення захисника, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15.04.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 днів.

05.06.2020 року слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

24.07.2020 року слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.09.2020 року.

Розглядаючи питання про доцільність обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК Україна, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.

Обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Краматорського міського Донецької області та неоднорозо строк тримання під вартою продовжувався ухвалами слідчого судді Краматорського міського суду, строк дії якого спливає 15.09.2020 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, та незаконного впливу на свідків, потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений раніше засуджувався 12.11.2012 року Апеляційним судом Донецької області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 187 КК України, не працює, не має стабільного доходу, одружений, має неповнолітню дитину, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який носить відкритий зухвалий характер та має підвищену небезпеку для особи, яка зазнала нападу та суспільства.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відносно обвинуваченого існує ризик впливу на свідків та потерпілих, адже він отримав копію обвинувального акту та копію реєстру досудового розслідування, зі змісту яких можливо визначити анкетні дані потерпілого та свідків та в подальшому впливати на них.

Також відносно обвинуваченого існує ризик вірогідності втечі обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності, адже йому загрожує суворе покарання, крім того Краматорський міський суд Донецької області, де розглядається кримінальне провадження відносно обвинуваченого територіально наближений до тимчасово непідконтрольної території Донецької області, куди у разі застосування менш суворого запобіжного заходу обвинувачений може зникнути з метою переховування від суду.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений будучи особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, знов обвинувачуються у вчиненні злочину. Їх систематична протиправна діяльність дає достатні підстави стверджувати про те, що у випадку обрання менш суворого запобіжного заходу він знову вчинить кримінальне правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженн щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином, з врахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, віку, наявності ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання вказаним ризикам, а та є необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченогоОСОБА_3 на 60 днів для судового розгляду.

Обвинуваченим та його захисником не наведені в судовому засіданні нові суттєві обставини, які виникли після обрання запобіжного заходу, та які не були враховані слідчим суддею, судом при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Судом відхиляється заперечення сторони захисту проти клопотання з пропозицією обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або іншого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки суду не надано відомостей щодо можливості дотримання належної процесуальної поведінки, перебуваючи під домашнім арештом.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного і керуючись 176-178, 183, 193, 194, 196, 333, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6», на 60 днів, тобто до 12 листопада 2020 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали.

Головуючий суддя А.О. Чернобай