Ухвала суду № 916898, 17.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 р.                                                                            № К-21297/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Голубєвої Г.К.

                                                              Федорова М.О.

Карася О.В.

Брайка А.І.

при секретарі судового засідання:    Гончаренку Р.С.

за участю представників:

позивача:                Сорока В.Г., дов. № 42 від 26.05.2004 р.;        

відповідача:           Прищепа О.С., дов. № 452/10-32 від 11.01.2007 р.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівне та Спільного підприємства “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство”

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р.

у справі№ 12/286 господарського суду Рівненської області

за позовом Спільного підприємства “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство”

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 02.02.2006 р. частково задоволено позов Спільного підприємства “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство”: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р. № 0001042341/2/23-124, № 0001052341/2/23-124,                        № 0001032341/2/23-124; податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р. № 0001022341/2/23-124 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 21470 грн. та фінансових санкцій в сумі 10735 грн.; в задоволенні вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р. № 0001551743/2/17-121 та податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р.                          № 0001022341/2/23-124 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 2430 грн. та фінансових санкцій в сумі 1215 грн. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р. постанову суду першої інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р. № 0001032341/2/23-124 повністю; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р.          № 0001022341/2/23-124 в частині визначення позивачу податку на прибуток в сумі 21470 грн. та фінансових санкцій в сумі 10735 грн.; в задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р. №№ 0001042341/2/23-124, 0001052341/2/23-124, 0001551743/2/17-121,   № 0001022341/2/23-124 в частині визначення позивачу податку на прибуток в сумі 2430 грн. та фінансових санкцій в сумі 1215 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, ДПІ у м. Рівне оскаржила їх в касаційному порядку. 

В касаційній скарзі ДПІ у м. Рівне просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р. та постанову господарського суду Рівненської області від 02.02.2006 р. з мотивів порушення судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” також оскаржило постанову апеляційного господарського суду, в касаційній скарзі просить її скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Рівненської ОДПІ від 17.08.2004 р. № 0001042341/2/23-124,          № 0001052341/2/23-124, а постанову господарського суду Рівненської області від 02.02.2006 р. залишити без змін.

ДПІ в м. Рівне в запереченні на касаційну скаргу позивача та її представник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні касаційної скарги СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” та задовольнити вимоги касаційної скарги податкової інспекції.

СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” в поданому запереченні на касаційну скаргу відповідача та його представник в судовому засіданні просив задовольнити вимоги касаційної скарги позивача та відмовити в задоволенні касаційної скарги ДПІ в м. Рівне.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг ДПІ в м. Рівне та СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що актом перевірки № 652/д/23-100/23-121/01785517 від 30.04.2004 р. “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” за період з 01.10.01р. по 31.12.03р.» Рівненською ОДПІ зафіксовано порушення позивачем:

· пп. 5.2.5 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР, в результаті чого ним занижено податок на прибуток в сумі 23,9 тис. грн., а саме: за 2002 рік в сумі 11,2 тис. грн. (в тому числі в І кв./02 р.- 4,4 тис. грн., в IIкв./02 р. -        5,1 тис. грн., в IIIкв./02 р. - 1,7 тис. грн.), за 2003 рік в сумі 12,7 тис. грн. (в тому числі в І кв./02 р.- 5,2 тис. грн., в IIкв./02 р. - 3,5 тис. грн., і ІІІ кв./02 р. - 4,0 тис. грн.); позивачу зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування по податку на прибуток за IVкв./01 р. в сумі - 29,7 тис. грн.;

· абз. 1 п. 11.21 ст. 11, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за 2003 р. в сумі 83222 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що за неподання звітності загеологорозвідувальні роботи та за спеціальне використання водних ресурсів до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

На підставі висновків даного акту перевірки Рівненська ОДПІ 17.08.2004р. прийняла податкові повідомлення-рішення:

· № 0001042341/2/23-124 та № 0001052341/2/23-124, якими згідно з пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі по 1530 грн. за платежами: збір за використання водних ресурсів та збір на геологорозвідувальні роботи;

· № 0001022341/2/23-124, яким згідно з пп. "б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4,              пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17Закону № 2181-ІІІ, відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9    п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР (із змінами внесеними Законом України від 24.12.2002 р. № 349) позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в сумі 35850 грн., в тому числі основний платіж 23900 та штрафні (фінансові) санкції в сумі 11950 грн.;

· № 0001032341/2/23-124, яким згідно з пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4,               пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у відповідності до абз. 1 п. 11.21 ст. 11,        пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 124833 грн., в тому числі основний платіж в сумі 83222 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 41611 грн.

Крім того, в ході перевірки податковим органом встановлено, що протягом ІVкварталу 2001 р. - 2003р.позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати пов’язані із заготівлею (придбанням) товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб згідно відомостей закупівлі та квитанцій, в яких не дотримувалось вимог, що висуваються до оформлення первинних документів законодавством України, а саме: відсутні ім’я, по-батькові, ідентифікаційний код фізичної особи (продавця), в сумі 78 748,34 тис. грн., чим порушено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР.

Також встановлено, що СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” до складу валових витрат в ІVкварталі 2001 р. віднесло суму податку на додану вартість в розмірі 22,5 тис. грн., а за І квартал 2002 р. в рядку 19 декларації про прибуток ним завищено валові витрати на 8,1 тис. грн. за рахунок прибуткового податку з громадян, чим порушило пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем не включено до складу скоригованих валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за  2003 р. витрати, пов’язані з переробним виробництвом підприємства, чим порушено        п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР.

Таким чином, перевіркою виявлено, що позивачем завищено валові витрати за ІVквартал 2001 р. на суму 29,7 тис. грн., за 2002 р. на 37,4 тис. грн., за 2003 р. на          42,2 тис. грн.

Як встановлено судами, за перевіряємий період СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” здійснювало операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України               № 168/97-ВР, обсяги реалізації яких склали за 2002 рік - 76 451 грн., за 2003 рік -     121 002 грн.

Також встановлено, що дані декларації позивача за 2003 рік складені з порушенням, а саме, завищено податкові зобов’язання на суму 59308 грн. та занижено податковий кредит по податку на додану вартість на 23914 грн., що призвело до завищення чистої суми податкових зобов’язань на 83222 грн. Дана сума фактично сплачена підприємством на спецрахунок, по якому станом на 31.12.2003 р. рахується переплата в сумі 12928,54 грн.

Враховуючи те, що на балансі СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” рахуються дві водонапірні башні, які знаходяться за адресами: м. Рівне, вул. Млинівська 22-Б та вул. Київська 101, відповідачем за неподання ним звітності зі збору за геологорозвідувальні роботита зі збору за спецвикористання водних ресурсів було застосовано відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України        № 2181-ІІІ штрафні санкції в сумі по 1530 грн.

На підставі декларацій підприємства про прибуток за 2001 рік та І квартал   2002 року, закупівельних відомостей та квитанцій в частині донарахування позивачу податку на прибуток та застосування до нього фінансових санкцій судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що податок на додану вартість в розмірі          22,5 тис. грн. позивачем до складу валових витрат не включено, а відповідачем іншими належними та допустимими доказами твердження порушення в цій частині позивачем вимог пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР не підтверджено, а щодо порушення позивачем вимог пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР в частині завищення у І кварталі 2002 року валових витрат на суму 8,1 тис. грн. за рахунок прибуткового податку з громадян, то в цій частині позову позивачбудь-яких доводів в обґрунтування своїх вимог не навів та доказів не надав.

Згідно пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР до валових витрат включається лише сума несених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування” (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов’язкових платежів), визначених зазначеним Законом).

До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР).

Судами обґрунтовано визнано помилковим висновок податкового органу про те, що протягом ІVкварталу 2001 р. - 2003 р. позивач безпідставно до складу валових витрат відніс витрати, пов’язані із заготівлею (придбанням) товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб на суму 78748,34 тис. грн., оскільки на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством про оподаткування правил ведення податкового обліку встановлено не було, тому вказані бухгалтерські документи є типовими формами таких документів, які містять відомості про фактично понесені платником податків витрати у зв’язку з придбанням сільськогосподарської продукції у населення.

В зв’язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2004 р.                   № 0001022341/2/23-124.

Також погоджується колегія суддів з висновками судів попередніх інстанцій щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2004 р.                             № 0001032341/2/23-124 в зв’язку з тим, що при відсутності з боку позивача недоплати податку на додану вартість до бюджету, відповідач безпідставно визначив підприємству податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 124833 грн., оскільки саме по собі порушення платником податків порядку ведення бухгалтерського і податкового обліку за відсутності недоплати у зв’язку з цим податкових платежів до бюджету тягне за собою застосування до посадових осіб позивача заходів адміністративного чи дисциплінарного стягнення, а не застосування фінансових санкцій до підприємства.

Підтримує колегія суддів і правову позицію апеляційного господарського суду щодо правомірності застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій, відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, за неподання ним звітності зі збору за геологорозвідувальні роботи та за спеціальне використання водних ресурсів.

Пп. 7.1 Інструкції № 231/539/118/219 передбачає, що платники збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики складають розрахунок накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою. Випадків звільнення землевласників та землекористувачів від складання та подання до податкового органу дана Інструкція не передбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ на платників податків покладено обов’язок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, звіти за спеціальне використання водних ресурсів до податкового органу за ІVквартал 2001 р. – 2003 р. позивачем не подавались, хоча він є платником збору за геологорозвідувальні роботи, в зв’язку з чим, нарахування штрафних санкцій є цілком обґрунтованим.   

За таких обставин, касаційні скарги ДПІ в м. Рівне та СП “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій – без змін. 

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівне та Спільного підприємства “Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Голубєва Г.К.

                                                              (підпис)                     Федоров М.О.

                                                              (підпис)                     Карась О.В.

(підпис)                     Брайко А.І.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                   Рибченко А.О.