Ухвала суду № 91689096, 21.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2020 року справа № 580/3872/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивачка) з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу Acura RDX (реєстраційний номер — НОМЕР_1 , країна реєстрації — Грузія) від ОСОБА_2 іншій особі-нерезиденту позивачу;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу Acura RDX (реєстраційний номер — НОМЕР_1 , країна реєстрації — Грузія) від ОСОБА_2 іншій особі-нерезиденту позивачу (номер паспорта — НОМЕР_2 , ідентифікаційний код — НОМЕР_3 , громадянство — Білорусь) в порядку ч.ч. 1-2 ст. 80 МК України.

Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя вважає клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.

Позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, видані Тальнівською ДПІ Звенигородського управління Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.02.2020.

Судом встановлено, що згідно з наданих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, інформація про доходи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 1 кварталу 2019 по 4 квартал 2019 відсутня, однак не зазначено інформацію про відсутність доходу загалом.

Таким чином, суддя висновує про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Позивачем доказів, що підтверджують скрутне матеріальне становище не надано.

Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Однак, позивачем до позову не додано належних доказів, які б про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 №294-ІХ встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 2102 гривень.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 840 грн 80 коп.

Належними реквізитами для сплати судового збору з 01.01.2020 є: Отримувач коштів УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38031150; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA418999980313121206084023002; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу “*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)”.

Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб`єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 129 Конституції України та пункт 2 частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Отже, суддя дійшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький