Рішення № 91684845, 21.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. Справа№200/7339/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Зелінського, буд. 27а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42171861) про визнання дій неправомірними, покладення обов`язку провести перерахунок пенсії та стягнення невиплаченої пенсії,

УСТАНОВИВ:

08.07.2020 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з проведення розрахунку пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнта середнього заробітку 2,47583;

- зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії з використанням індивідуального коефіцієнта середнього заробітку 3,07;

- зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, виплатити позивачу заборгованість по пенсії, з моменту призначення пенсії по день перерахунку, з урахуванням, фактично отриманої пенсії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є отримувачем пенсії за віком на пільгових умовах з 29.01.2019 року. При перерахунку пенсії управління відповідача незаконно викоритував для розрахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт середнього заробітку, так як найбільш вигідним для розрахунку коефіцієнта були на момент призначення пенсії, індивідуальний коефіцієнт середнього заробітку 3,07, розрахований за період часу з 01.12.2003 по 31.12.2007 роки.

Проте при перерахунку було застосовано коефіцієнт - 2,47583.

За таких умов просить суд зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідач надав до суду відзив, у якому зазначає, що 01.10.2017 року було проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" № 2148-ІV з використанням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Відповідач зазначає, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, якій використовується при обчислені пенсій.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Листом Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.05.2020 року № 10707/34-1/02 повідомлено позивача, що з 01.05.2020 року проведено масовий перерахунок пенсій у відповідності до постанови КМУ № 251 від 01.04.2020 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році».

Підпунктом 1 ч. 2 постанови КМУ № 251 передбачено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 ст. 42 Закону України № 1058 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,1.

Вказано, що розмір пенсії станом на 01.05.2020 року складає 4 545,77 гривень, який обчислено з урахуванням загального стажу 29 років 08 місяців 06 днів та заробітної плати визначеної за період з 0106.2001 по 31.12.2018, де:

Середньомісячний заробіток - 15 322,64;

Коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,29667;

Розмір пенсії за віком - 4 545,77.

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо перерахунку пенсії звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно перерахунку пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 березня 2003 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону № 1058 коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Приписами частини першої статті 25 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85 (ч. 2 ст. 25 Закону № 1058).

Суд зазначає, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Відповідно до статті 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно п. 4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

З матеріалів справи встановлено, що на даний момент пенсія позивачу розрахована згідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ, як пенсія за віком, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу, який дорівнював 1,11 відповідно до ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 - IV.

При цьому, як вбачається з положень ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачу була призначена 29.01.2019 року відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим у відповідності до вище вказаних положень пенсія підлягала перерахунку з 01.05.2020 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі постанови КМУ від 1 квітня 2020 р. № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», якою установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Таким чином, до позивача було вірно застосовано коефіцієнт без урахування кратності в розмірі 0,29667.

Суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Таким чином, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Разом з тим, нормами п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,1 % призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,1 % відбулось зменшення розміру виплаченої пенсії.

Посилання позивача на порушення Конституції України у зв`язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 року не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі "КйартанАсмудсон проти Ісландії" ).

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивачу 01.05.2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, яку позивач вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Натомість, позивачем не надано будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії останнього, оскільки внаслідок проведеного перерахунку пенсія позивача не змінилась.

Після перерахунку пенсії 01 квітня 2020 року розмір пенсії залишився незмінним, відтак, посилання позивача, що його пенсія змінилася у бік зменшення є хибним.

При цьому, встановлення доплати до старого розміру пенсії (з моменту призначення) і є захистом прав позивача на отримання пенсії у розмірі не меншому ніж при її призначенні.

Крім того суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено право позивача самостійно визначати індивідуального коефіцієнту для призначення/перерахунку пенсії, це є виключними повноваженнями органу Пенсійного фонду України.

З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.05.2020 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,1 % відповідач діяв правомірно.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №822/3781/17,справа має подібний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Зелінського, буд. 27а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42171861) про визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з проведення розрахунку пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнта середнього заробітку 2,47583; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії з використанням індивідуального коефіцієнта середнього заробітку 3,07; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, виплатити позивачу заборгованість по пенсії, з моменту призначення пенсії по день перерахунку, з урахуванням, фактично отриманої пенсії - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 21 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.В. Арестова