Ухвала суду № 91684614, 22.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 вересня 2020 року Справа №160/8361/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши заяву Державного бюро розслідувань про відвід головуючому судді у справі № 160/8361/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/8361/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що дії Державного бюро розслідувань по виданню наказу та Попередження про наступне вивільнення є протиправними, а такі рішення відповідача підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року провадження у справі відкрито та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі № 160/8361/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного бюро розслідувань задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в адміністративній справі № 160/8361/20 в частині встановлення заходів забезпечення позову скасовано.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено повністю.

Підготовче судове засідання у справі призначене на 22.09.2020 року о 12 год. 30 хв.

22.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державного бюро розслідувань надійшла заява про відвід головуючому судді Голобутовському Р.З., у якій просить:

- задовольнити заяву Державного бюро розслідувань надійшла заява про відвід головуючому судді Голобутовському Р.З. від розгляду адміністративної справи № 160/8361/20.

В обґрунтування заяви зазначено, що головуючий суддя Голобутовський Р.З. , при частковому задоволенні заяви про забезпечення позову фактично дозволив позивачеві продовжувати проходження публічної служби у Державному бюро розслідувань, тобто вирішив спір по суті без надання оцінки оскаржуваним рішенням, чим вийшов за межі інститут забезпечення позову, отже, на думку заявника є достатніми підставами, які викликають сумнів у неупередженості головуючого судді, оскільки суддя фактично для себе вирішив, що оскаржувані накази Державного бюро розслідувань є протиправними, не розглядаючи справи по суті.

Суд, дослідивши подану відповідачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовського Р.З., зазначає наступне.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Голобутовського Р.З., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою відповідача з процесуальними діями та рішенням судді щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а саме: з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року, якою заяву про забезпечення позову задоволено частково, та у подальшому було скасовано Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року, а також з припущеннями про заінтересованість головуючого судді у вирішенні справи на користь позивача.

Однак, суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, оскільки заява про відвід судді надійшла до суду в день засідання, яке призначене на 22.09.2020 року, суддя вирішує таку заявою одноособово.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву Державного бюро розслідувань про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовського Р.З. необґрунтованою та безпідставною.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного бюро розслідувань про відвід головуючому судді Голобутовському Р.З. - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.З. Голобутовський