Постанова № 9168110, 24.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24.02.2010 р. № 2а-44722/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників:

позивача - Казимир Ю.М.,

відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

простягнення штрафних (фінансових) санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 427,50 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 03.11.2009р. №0005662310.

В обгрунтування заявлених вимог позивач указув, що ДПІ, розглянувши акт від 09.09.2009р. № 8151/20/40/23/НОМЕР_1, на підставі норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»винесла рішення від 03.11.2009р. №0005662310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 427,50грн. Вказане рішення є діючим, однак відповідачем його владні приписи в частині оплати штрафу не виконані, внаслідок чого утворилась спірна сума заборгованості. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 до судового засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Вивчивши матеріали справи і доводи позову, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, фізична-особа підприємець ОСОБА_2 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 №245038, а відтак, набув правового статусу суб'єкта господарювання, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова .

Позивач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в силу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є субєктом владних повноважень, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11 ст.10 і п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

Як випливає з матеріалів справи та доводів позивача вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 03.11.2009р. №0005662310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 427,50 грн., яке було винесено ДПІ на підставі п.1 ст.17 та 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Оглянувши вказане рішення, суд відзначає, що за змістом та підставами винесення, назване рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України встановленою п.11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень, визначеним Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

Доказів помилковості висновків контролюючого органу, які слугували фактичною підставою для винесення рішення від 03.11.2009р. №0005662310 , судовим розглядом не виявлено.

Так, в акті від 09.09.2009р. № 8151/20/40/23/НОМЕР_1 відображено факт вчинення відповідачем порушення відповідачем п.1, п.2, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункових операцій при реєстрації продажу товару на суму 45,00 грн.; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті у розмірі 40,50 грн.

Стосовно відображеного в акті перевірки від 09.09.2009р. № 8151/20/40/23/НОМЕР_1 факту порушення відповідачем п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункових операцій при реєстрації продажу товару на суму 45,00 грн., суд зауважує таке.

Згідно з п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Дійсності порушення п.1, п.2 ст.3 цього закону, а саме: проведення розрахункової операції на суму 45,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та невидача розрахункового документу особі, яка отримує товар, працівник відповідача на момент підписання акту перевірки підтвердив. При цьому, суд бере до уваги, що на місці здійснення відповідачем господарської діяльності знаходився реєстратор розрахункових операцій Слоі Miкро 01.

Таким чином, вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 225,00 грн., який був застосований на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(45,00грн. * 5), підлягає задоволенню.

Щодо наведеного в акті перевірки від 09.09.2009р. № 8151/20/40/23/НОМЕР_1 факту порушення відповідачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (40,50грн.) суд зазначає слідуюче.

Відповідно до акту від 09.09.2009р. № 8151/20/40/23/НОМЕР_1 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 577,75грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО - 492,25грн. Різниця між наведеними величинами склала 40,50грн. (з урахуванням коштів які отримані за продаж товару на 45 грн.), хоча в силу положень п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ці величини повинні бути рівними, за виключенням випадків проведення операцій службове внесення або службова видача. Матеріалами справи проведення таких операцій відповідачем не доведено. Отже, факт порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. При цьому, суд бере до уваги, що фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, або відповідача можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення відповідачем до справи не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст..11 КАС України таких доказів не виявлено.

Таким чином, вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 202,50 грн., який був застосований на підставі ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(40,50 *5), підлягає задоволенню.

Судовим розглядом не встановлено даних, які б вказували на те, що рішення ДПІ від 03.11.2009р. №0005662310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 427,50 грн. оскаржувалось відповідачем у судовому або позасудовому порядку.

Доказів оплати цього рішення до суду не подано, наявність заборгованості підтверджена карткою особового рахунку.

Таким чином, вимога ДПІ про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті штрафу в сумі 427,50 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 12, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р - 31115104700006, одержувач УДК у Ленінському районі м. Харкова, код 24134120 в установі банку в ГУДК України у Харківській області, МФО 851011, код платежу 3021080900) заборгованість у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 01.03.2010р.

Суддя Сліденко А.В.