Рішення № 91681092, 21.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. № 400/681/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2020 р. № 0000915106, № 0000935106,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2020 року №0000915106, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання у сумі 126,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 54 календарних днів;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2020 року №0000935106, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання у сумі 27447,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 24,24,19 календарних днів.

Ухвалою від 11.02.2020р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою від 30.06.2020р. суд замінив відповідача у справі з Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області на його правонасутпника - Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач).

Позивач обгрунтував позовні вимоги тим, що з висновками Акту перевірки від 16.12.2019р. не погоджується, оскільки сума сплаченого податкового зобов`язання в розмірі 93248,19 була сплачена позивачем 18.09.2019р., однак працівником банку під час оплати було допущено помилку, а грошові кошти зі плати акцизного збору були зараховані на інший рахунок. Проте, неправильне зазначення рахунку не призвело до ненадходження відповідної суми до бюджету у визначений законом строк. Прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 24.01.2020р. на підставі висновків Акту перевріки від 16.12.2019р. підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача не встановлено жодної об`єктивної форми вини під час сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в розмірі 93248,19грн. за травень 2019 року.

Відповідач заперечив проти позову, про що зазначив у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків Акту перервіки від 16.12.2019р., якими визначено, що позивач пропустила строки сплати акцизного податку згідно ст.57 Податкового кодексу України. Відповідач зазначив, що кошти надійшли на бюджетний рахунок податку з доходів фізичних осіб ДПІ в Заводському районі, а не на акцизний податок Бштанського управління. В зв`язку з несвоєчасним поверненням сплачених коштів на вірний рахунок, відповідачем було нараховано штрафні санкції.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи та докази, що містяться в ній, суд дійшов висновку про наступне.

Баштанським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі ст.ст. 20,75,76,86 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) було проведено перевірку фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати грошових зобов`язань визначених контролюючим органом з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами звіт за травень 2019 року.

За результатами перевірки Баштанським управлінням ГУ ДПС у Миколавїській області складено Акт камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами від 16.12.2019 року за № 005626/14-29-51 -06/ НОМЕР_1 (длалі - Акт перевірки).

Згідно акту перевірки контролюючим органом зроблено висновки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань згідно податкової декларації з акцизного подачку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами від 19.06.2016 р. №9130394092, чим позивачем порушено вимоги п.57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, згідно яких платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що сума сплаченого податкового зобов`язання в розмірі 93248,19 гр. була сплачена позивачем 18.09.2019 року, граничний термін сплати - 30.06.2019 р., кількість днів затримки сплати -121. Про це також зазначила позивач в позовній заяві.

ФОП ОСОБА_1 отримавши поштовим зв"язком 1912.2019р. Акт перевірки, не погоджуючись з висновками, які в ньому зазначені, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового Кодексу України до Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області надала 24.12.2019р. заперечення на Акт перевірки.

27.12.2019 року позивач отримала відповідь щодо результатів розгляду заперечень на акт про результати камеральної перевірки, відповідно до змісту якої за результатами розгляду заперечень до акту перевірки змін не внесено.

04.02.2020 року позивач отримала податкове повідомлення-рішення від 24.01.2020 року №0000915106, яким визначено сплатити штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання у сумі 126,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 54 календарних днів та податкове повідомлення-рішення від 24.01.2020 року №0000935106, яким визначено сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання у сумі 27447,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 24,24,19 календарних днів.

Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки, вважає вказані вище податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, тому звернулася до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з 25.05.2011 року, основним видом діяльності якої є роздрібна ооргівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11).

19.06.2019 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з акцизного податку за травень 2019 року (а.с.20). Граничний термін зі сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 93248,19 гри для позивача - 30.06.2019 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 24.06.2019 року, тобто у строк, передбачений п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, платіжним дорученням № 1 позивач здійснила оплату податкового зобов`язання у сумі 93248,19 грн., однак, під час сплати акцизного збору в розмірі 93248,19 гривень за звітний податковий період у банківський установі, працівником банку було допущено помилку та грошові кошти акцизного збору були зараховані на рахунок ПДФО Заводського району м. Миколаєва, що вбачається з квитанції №1 від 24.06.2019 року (а.с. 71). В подальшому позивач звернулася з письмовою заявою до Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області з проханням повернути помилково зараховані кошти в сумі 93248,19 по ПДФО на розрахунковий рахунок позивача, щоб перерахувати кошти на вірний рахунок.

Позивач вважає, що при сплаті суми акцизного збору в розмірі 93248,19 грн. грошові кошти із правильним зазначенням отримувачем коштів та призначенням платежу були сплачені своєчасно з дотриманням граничних термінів сплати, однак на неправильний рахунок, та не з вини платника податків. Позивач вважає, що цей факт не може бути підставою для висновку про несплату податкового зобов`язання у встановлений законодавством строк і покладення відповідальності на платника за несвоєчасну сплату збору. Податки, збори та інші доходи, визнаються зарахованими до держбюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (ч.5 ст. 45 Бюджетного Кодексу України). Доходи місцевого бюджет) визнаються зарахованими з дня зарахування на відповідний єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків держсектору, та не можуть акумулюватися на рахунках органів контролю (ч. 5 ст. 78 Бюджетного Кодексу України). Отже, оскільки суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, помилки у платіжному дорученні не є достатньою підставою для висновку про несплату, а отже і застосування штрафних санкцій. Неправильне зазначення рахунку не призвело до ненадходження відповідної суми до бюджету у визначений законом строк.

Виходячи з матеріалів справи, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 самостійно виявила вказану помилку, допущену при сплаті суми акцизного збору та вжила необхідні заходи щодо спрямування коштів на вірний рахунок за призначенням. Так, помилково зазначений розрахунковий рахунок, на думку суду, не свідчить про несплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання з акцизного податку у визначений законодавством строк та не спричинило настання будь-яких негативних наслідків або збитків для держави.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 11К України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Гака сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за несплату платником податку узгодженої суми грошового зобов`язання у межах строку, встановленого законодавством, передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у встановлений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно частин 4, 5 етапі 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.

Крім нього, пунктом 22,4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Враховуючи викладене, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до місцевого бюджету у строк, встановлений законодавством для сплати грошового зобов`язання, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак, суд вважає, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

При цьому, оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15.

Крім того, правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №2 І-177g І 5, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/1 8).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд заззначає, що під час проведення та перевірки та оформлення її результатів контролюючий орган повинен всебічно ставитися до наданих платником податків документів, приймати їх з урахуванням всіх обставин та наявної інформації, а не відокремлювати їх як такі, що не мають юридичної сили за відсутності в яких будь-якої додаткової необов`язкової інформації, або відсутності інших документів доповнення до них.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Враховуючи вищевикладене та наявні докази у справі, які свідчать про відсутність будь-якої об`єктивної вини в діях платника податків ФОП ОСОБА_1 під час сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в розмірі 93248,19 грн. за травень 2019 року, суд приходить до висновку, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають податковому законодавству. Тому суд вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її належними доказами.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2020 року №0000915106, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання у сумі 126,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 54 календарних днів.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2020 року №0000935106, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання у сумі 27447,40 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 24,24,19 календарних днів.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1681,00грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов