Постанова № 9168104, 10.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 42192/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі –Король Д.О.

за участю представників сторін:

позивача –Козакова В.М.

відповідача – Поярко В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервік» до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервік», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000201504/0 від 19.05.2009р., №0000201504/1 від 10.06.2009 р., №0000201504/2 від 08.09.2009р. Свій позов позивач обґрунтував тим, що головним державним податковим ревізором - інспектором відділу проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок ДПІ у Московському районі Найдьоновою С.В. була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкових декларацій ТОВ «СЕРВІК»з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2008 року.

За результатами перевірки було складено Акт № 2468/15-407/31437132 від 13 травня 2009 року у якому було зазначено, що при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «СЕРВІК»було встановлено порушення п.п. 7.4.5. п.7.4. п.п. 7.2.4. п.п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги п. 2, п. 6 «Порядок заповнення податкової накладної»в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2008 року на суму ПДВ 3132 грн. 00 коп., за квітень 2008 року на суму ПДВ 2889 грн. 82 коп., за травень 2008 року на суму ПДВ 1816 грн. 93 коп. Дані порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства на загальну суму ПДВ 7838 грн. 75 коп.

Головний державний податковий ревізор - інспектор Найдьонова С.В. зазначає, що вищезгадані порушення виникли у наслідок того, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2А-10552/08 від 27 січня 2009 року визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації, а також, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ і установчі документи контрагента ПП «Унітехсервис»(код ЄДРПОУ 33473460), індивідуальний податковий номер 334734604666, у якого ТОВ «СЕРВІК»придбало товар.

19 травня 2009 року на підставі Акту № 2468/15-407/31437132 від 13 травня 2009 року, ДПІ Московського району м. Харкова направило до ТОВ «СЕРВІК»повідомлення-рішення №20000201504/0, згідно якого сума податкового зобов'язання становить 11758 грн. 12 коп., а саме 7838 грн. 75 коп. - основний платіж, 3919 грн. 37 коп. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з цим Рішенням надалі ТОВ «СЕРВІК»направило Скаргу спочатку до ДПІ у Московському районі м. Харкова, потім до ДПА у Харківській області, і вже потім до ДПА України. За результатами розгляду скарги підприємства залишені без задоволення, а рішення ДПІ - без змін.

Позивач не погоджується ні з Рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова, ні з Рішеннями ДПА в Харківській області, ні з Рішенням ДПА України та вважає їх протизаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Сервік»в повному обсязі посилаючись на те, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновків про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Головним державним податковим ревізором - інспектором відділу проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок ДПІ у Московському районі Найдьоновою С.В. була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкових декларацій ТОВ «СЕРВІК»з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2008 року.

За результатами перевірки було складено Акт № 2468/15-407/31437132 від 13 травня 2009 року у якому було зазначено, що при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «СЕРВІК»було встановлено порушення п.п. 7.4.5. п.7.4. п.п. 7.2.4. п.п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», вимоги п. 2, п. 6 «Порядок заповнення податкової накладної»в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2008 року на суму ПДВ 3132 грн. 00 коп., за квітень 2008 року на суму ПДВ 2889 грн. 82 коп., за травень 2008 року на суму ПДВ 1816 грн. 93 коп. Дані порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства на загальну суму ПДВ 7838 грн. 75 коп.

В акті перевірки зазначено, що вищезгадані порушення виникли у наслідок того, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2А-10552/08 від 27 січня 2009 року визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації, а також, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ і установчі документи контрагента ПП «Унітехсервис»(код ЄДРПОУ 33473460), у якого ТОВ «СЕРВІК»придбало товар.

19 травня 2009 року на підставі Акту № 2468/15-407/31437132 від 13 травня 2009 року, ДПІ Московського району м. Харкова направило на ТОВ «СЕРВІК»повідомлення-рішення .N20000201504/0, згідно якого сума податкового зобов'язання становить 11758 грн. 12 коп., а саме 7838 грн. 75 коп. - основний платіж, 3919 грн. 37 коп. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з цим Рішенням надалі ТОВ «СЕРВІК»направило Скаргу до ДПІ у Московському районі м. Харкова, до ДПА у Харківській області, до ДПА України. За результатами розгляду скарги підприємства залишені без задоволення, а рішення ДПІ - без змін.

Судом встановлено, що Відповідачем при опрацюванні Додатку № 5 до декларації з ПДВ, поданої позивачем до ДПІ Московському районі м. Харкова за результатами господарської діяльності, що провадилась у березні 2008 року, квітні 2008р., травні 2008р. було виявлено, що платником податку відображений податковий кредит по приданню товарів у ПП «Унітехсервіс»на загальну суму 7838,75 грн., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №04532482 від 11.05.2005р., запис про проведення державної реєстрації, установчі документи якого, постановою Дніпропетровського окружного суду від 27.01.2009р. по справі 2а-10552/08 визнані недійсними.

Також, рішенням суду було встановлено, що діяльність ПП «Унітехсервіс»суперечить вимогам ст. 42 Господарського Кодексу України, статей 87, 88 Цивільного Кодексу, а саме: установчі документи не відповідають дійсності та містять неправдиві відомості; дії щодо реєстрації юридичної особи як платника податку на додану вартість здійснено неповноважною особою, а також суд дійшов висновку, що невстановлені особи безпідставно отримали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Отже, на момент укладення господарських операцій ПП «Унітехсервіс»не мало статусу платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податкові органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Так, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі пре товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку;

- або дата відвантаження товарів.

Так, згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд також зазначає, що відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих з суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом встановлено, що достовірність даних наведених в деклараціях 09.04.08р. №18945, від 20.05.08р. №35500, від 19.06.08р. №39031, підтверджується підписом відповідальної посадової особи та печаткою ТОВ «Сервік».

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також суд вказує на той факт, що єдиним підтвердженням проведення операції між ТОВ «Сервік»та ПП «Унітехсервіс»є надані позивачем податкові та видаткові накладні, ніяких інших доказів позивач на вимогу суду не надав.

Тобто позивачем не надано документів, які б підтвердили фактичне отримання товарів та послуг, а також доказів його транспортування з міста Дніпропетровська до міста Харкова.

В зв’язку з чим приходить суд до висновку, що господарські операції позивачем оформлені тільки документально, а обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними, і що в свою чергу підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову «вигоду»у вигляді зниження податкового навантаження.

Таким чином, суд вважає, що вищевказане свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань, заявлених у деклараціях з податку на додану вартість за березень - травень 2008р., що стало підставою для прийняття ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі п. п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкового повідомлення-рішення № 0000201504/0 від 19.05.09 р., в якому була визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11758,12 грн.

При зазначених обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Сервік»не правомірні, документально та нормативно не обґрунтовані, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервік»до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 лютого 2010р.

Суддя                                                                       А.В. Зінченко