Постанова № 9168045, 08.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.02.2010 р.                                                                                 № 2-а- 44637/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача –Сухоставська Т.М.

представника відповідача- Скрипникова М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Полтавське обласне управління у справах захисту прав споживачів

до Акціонерно-комерційний банк "Золоті ворота"

простягнення штрафу ,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач - Полтавське обласне управління у справах захисту прав споживачів звернувся до суду з зазначеним позовом до Акціонерно-комерційного банку «Золоті Ворота» (надалі по тексту – відповідач) та просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати штрафу за порушення вимог Закону України «Про рекламу» та заборону розповсюдження реклами без дозволу, що надається виконавчим органом міської ради в розмірі 3647,00 грн.

          В обґрунтування заявленого позову зазначив, що в 24.03.2008 р. спеціалістом позивача було складено протокол № 109 про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача в зв’язку з розміщенням реклами без дозволу. 22.04.2008р. прийнято рішення № 105 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача. 21.04.2009р. позивачем прийнято рішення № 13 про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3647,00 грн., проте кошти за цим рішенням відповідачем добровільно не сплачено.

          В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

          Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що відповідно до положень Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. Позивач зазначає, що спеціальна виносна конструкція, в зв’язку з якою накладено штраф, була розміщена біля входу до приміщення філії позивача у м. Полтава по вул. Пушкіна, 10, отже, на його думку, знаходилася у місці, де безпосередньо надаються банківські послуги. Інформація на виносній конструкції не містила закликів скористатися послугами позивача чи його філії, проте містила перелік банківських послуг, які надаються філією. Таким чином, позивач мав на меті повідомлення споживачів про види банківських послуг, забезпечуючи при цьому їх право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про такі послуги для їх свідомого і компетентного вибору, в зв’язку з чим, на думку позивача, така інформація підпадає від дію п. 7 ст. 8 та ч.1 ст. 15 Закону України «Про рекламу» та не є рекламою.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

          Так, судом встановлено, що в березні 2008 року спеціалістами Комунального підприємства «Дизайн міського середовища» Полтавської міської ради було виявлено порушення правил розміщення та експлуатації зовнішньої реклами в м. Полтава з боку відповідача, яке виразилося у розміщенні по вул. Пушкіна, 103 в м. Полтава спеціальної виносної рекламної конструкції без відповідного дозволу.

          В зв’язку з наведеним комунальним підприємством позивачу направлено подання про зафіксоване порушення. 24.03.2008р. спеціалістом позивача Лябах С.В. складено протокол № 109 про виявлене порушення, а 22.04.2008р. згідно рішення № 105 розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу в зв’язку з виявленим порушенням. В межах проведення розгляду справи позивачем було направлено запити до позивача з пропозицією надати пояснення, а також до Всеукраїнської рекламної коаліції з метою визначення питання чи є розміщена відповідачем конструкція рекламною та чи потрібен дозвіл на її розміщення.

          Згідно наявного в матеріалах справи експертного висновку експертної групи Всеукраїнської рекламної коаліції № 01-2009 зроблено висновок про те, що конструкція відповідача є зовнішньою рекламою, розміщення якої потребує дозволу.

          21 квітня 2009 року позивачем прийнято рішення № 13 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно якого на відповідача накладено штраф в розмірі 3647,00 грн. Дане рішення відповідачем отримано, що ним не заперечується, та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося, отже воно є чинним на теперішній час. Разом з тим, відповідачем не сплачено розмір штрафу відповідно до прийнятого рішення.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Згідно ст.16 зазначеного Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

          Відповідно до ст., ст. 26, 27 зазначеного Закону Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців, виробників реклами, розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.

          Крім того, відповідно до п. 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004р. передбачено, що накладений штраф сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

          Таким чином, суд вважає спростованими доводи відповідача про відсутність у позивача повноважень щодо накладення штрафу в даній справі та не вбачає в даній справі порушень порядку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та порядку накладення стягнення.

          Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності для звернення до адміністративного суду. При цьому суд відзначає як помилкові доводи відповідача про те, що строк для звернення до суду почав свій перебіг з моменту виявлення порушення працівниками КП «Дизайн міського середовища» в березні 2008 року, оскільки предметом спору в даній справі не є встановлення порушення з боку відповідача, а відносини в зв’язку з несплатою ним штрафу, накладеного згідно постанови, винесеної в квітні 2009 року.

          Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом в червні 2009 року, обставин, які б вказували на пропущенням ним річного строку, передбаченого для звернення до суду, не вбачається.

          З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягнути суму заборгованості зі сплати штрафу в примусовому порядку.

На підставі викладеного, Закону України «Про рекламу», Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004р. та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Акціонерно-комерційного банку «Золоті Ворота» (61166, м. Харків, пр. Леніна,36, р/р 390019331616 в АКБ «Золоті Ворота» у м. Харків, МФО 331616) на користь державного бюджету (код платежу 21081100, 106, р/р 31115106700002 ГУДКУ в Полтавській області, УДК в м. Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804) заборгованість в розмірі 3647.00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

          Повний текст постанови складено та підписано 09 лютого 2010 року.

Суддя                                                                       Архіпова С.В.