Постанова № 9167838, 05.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 42313/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д., суддів - Волкової Л.М., Сліденко А.В.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: позивача - Скалія О.В.,

представників позивача - Цимбалюка В.Д.,

представника відповідача - Гайдамаки В.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Директора Приватного підприємства "ТАУРУСС" - Скалія Олександра Васильовича до Відділу в місті Чугуєві Управління Служби безпеки України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних повноважень - відповідача-1 та відповідача-2 щодо вимоги надання інформації (найменування та реквізити бюджетних організації, найменування товару, послуг чи робіт; рекві зити договорів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо отриманих під приємством “ТАУРУСС” державних коштів від бюджетних організацій за період з 01.01.2008 р. по 27.08.2009 р., у тому числі від Спеціалізованої ЗОШ- інтернату для дітей сиріт, а також дані (найменування та реквізити постачальників, найменування товару, послуг чи робіт, реквізити накладних та актів виконаних робіт, платіжних доручень, до говорів та їх загальна сума, стадії виконання даних угод) щодо використання бюджетних коштів із наданням завірених копій вищезазначених документів, а також повідомити дані щодо загальної кількості працюючих та загального фонду оплати праці на підпри ємстві за період з 01.01.2009 р. по 27.08.2009 р. із наданням завірених копій наступних звітів ФССзТВП, 1ПВ та фінансовий звіт форма № 2, як таких, що не мають відношення державної безпеки України; та не відповідають пункту 3 частини 1 статті 25 Закону Укра їни “Про Службу безпеки України”, частині 2 статті 2, частині 1 статті 6, частині 2 статті 7, частині 7 статті 8 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”(п.6 ч. 3 ст.105, п.8 ч. 2 ст. 162 КАСУ); встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних пов новажень - Відповідача-1 та Відповідача-2 відносити контррозвідувальну справу № 464 до державної таємниці, що порушує статтю 9, частину 1 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”, частину 3 статті 8 Закону України “Про державну таєм ницю”(п.6 ч. 3 ст. 105, п.8 ч. 2 ст. 162 КАСУ); встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних повноважень - відповідача-1 та відповідача-2 здійснюють контррозвідувальну діяльність для вирішення не передбачених частиною 2 статті 2 Закону України “Про контррозвіду вальну діяльність” завдань, чим порушено частину 2 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”(п.6 ч. З ст. 105, п.8 ч. 2 ст. 162 КАСУ); встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних повноважень - відповідача-1 не давати обґрунтовану відповідь позивачу у строки встанов лені законом та не повідомляти Позивача про пересилання його звернення до відповідача-2, що свідчить про порушення відповідачем-1 статті 40 Конституції України, части ни 3 статті 7, статті 20 Закону України “Про звернення громадян”, та відповідача-2 да вати позивачу необґрунтовану відповідь без посилання на відповідну контррозвідувальну справу № 464 та Закон України “Про контррозвідувальну діяльність”, що свідчить про порушення Відповідачем-2 статті 40 Конституції України (п.6 ч. З ст. 105, п.8 ч. 2 ст.162 КАСУ); визнати незаконними дії відповідача-1 та Відповідача-2 які з грубим пору шенням пункту 3 частини 1 статті 25 Закону України “Про Службу безпеки України”, ча стини 2 статті 2, частини 1 статті 6, частини 2 статті 7, частини 7 статті 8 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” вимагають надання інформації (найменування та реквізити бюджетних організації, найменування товару, послуг чи робіт; реквізити дого ворів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо отриманих підприємством “ТАУРУСС” державних коштів від бюджетних організацій за період з 01.01.2008 р. по 27.08.2009 р., у тому числі від Спеціалізованої ЗОШ- інтернату для дітей сиріт, а також дані (найменування та реквізити постачальників, найменування товару, послуг чи робіт, реквізити накладних та актів виконаних робіт, платіжних доручень, договорів та їх зага льна сума, стадії виконання даних угод) щодо використання бюджетних коштів із надан ням завірених копій вищезазначених документів, а також повідомити данні щодо загаль ної кількості працюючих та загального фонду оплати праці на підприємстві за період з 01.01.2009 р. по 27.08.2009 р. із наданням завірених копій наступних звітів ФССзТВП, 1ПВта фінансовий звіт форма № 2 (ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст. 162 КАСУ); визнати незаконними дії Відповідача-1 та Відповідача-2 які з грубим пору шенням статті 9, частини 1 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяль ність”, частини 3 статті 8 Закону України “Про державну таємницю”віднесли контрроз відувальну справу № 464 до державної таємниці (ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст. 162 КАСУ); визнати незаконними дії відповідача-1 та відповідача-2 які з грубим порушенням частини 2 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” здійс нюють контррозвідувальну діяльність для вирішення не передбачених частиною 2 статті 2 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” завдань (ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст.162 КАСУ); визнати незаконними дії Відповідача-1 який з грубим порушенням статті 40 Конституції України, частини 3 статті 7, статті 20 Закону України “Про звернення громадян” не надав позивачу обґрунтованої відповіді у строки встановлені Законом та не по відомив позивача про пересилання його звернення до відповідача-2 (ч. 4 ст. 105, п. 1.ч. 2 ст. 162 КАСУ); визнати незаконними дії відповідача-2 який з грубим порушенням статті 40 Конституції України надав Позивачу необґрунтовану відповідь без посилання на відповідну контррозвідувальну справу № 464 та Закон України “Про контррозвідувальну дія льність”(ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст. 162 КАСУ); зобов'язати відповідачів утримуватись у подальшому від порушення від носно ПП “ТАУРУСС”, його власника та посадових осіб Конституції України, Закону України “Про Службу безпеки України”, Закону України “Про контррозвідувальну діяль ність”, Закону України “Про державну таємницю”, Закону України “Про звернення гро мадян”(п.3 ч.3 ст. 105, п.3 ч. 2 ст. 162 КАСУ). Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засідання проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

22.09.2009 року Скалію О.В., як керівнику ПП «ТАУРУСС», було вручено під розпис лист Чугуївського відділу Управління служби безпеки України в Харківській області № 70/27-1491 від 27.08.2009 року, в якому останнє, згідно ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України», просило надати інформацію (найменування та реквізити бюджетних організацій, найменування товару, послуг чи робіт; реквізити договорів та їх загальну суму; стадії виконання даних угод) щодо отриманих ПП «ТАУРУСС» державних коштів від бюджетних організацій за період з 01.01.2008 року по 27.08.2009 рік, у тому числі від Спеціалізованої ЗОШ - інтернат для дітей сиріт, а також дані (найменування та реквізити постачальників; найменування товару, послуг чи робіт, реквізити накладних та актів виконаних робіт, платіжних доручень, договорів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо використання бюджетних коштів із наданням завірених копій вищезазначених документів. Крім того, Чугуївський відділ Управління служби безпеки України в Харківській області листом просив повідомити дані щодо загальної кількості працюючих та загального фонду оплати на підприємстві за період з 01.01.2009 року по 27.08.2009 рік із наданням завірених копій наступних звітів: ф4-ФССзТВП, 1пв та фінансовий звіт форма №2.

25.09.2009 року позивачем на ім’я Заступника начальника Чугуївського відділу Управління служби безпеки України в Харківській області було надіслано листа, в якому позивач на запит №70/27-1419 від 27.08.2009 року повідомив, що у зв’язку з тим, що у нього виникли питання відносно правомірності вказаних в запиті вимог, звернувся до голови профспілки, депутату обласної ради Цимбалюку В.Д. Відповідь позивачу надійшла 24.09.2009 року № Д/439, з якої вбачається, що позивачу пропонується утриматися від виконання протиправних вимог. З урахуванням вищевикладеного, для виконання вимог запиту, позивач просив повідомити на підставі якого пункту, якої частини ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» у ПП «ТАУРУСС» вимагаються документи та інформація.

02.10.2009 року позивачем було отримано листа від Управління Служби безпеки України в Харківській області, яким позивача повідомлено, що його лист № 4 від 25.09.2009 р., що надійшов до відділу в м. Чугуєві Управління СБ України в Харківській області 28.09.2009 року, ретельно розглянутий. Повідомлено, що запит від 27.08.2009 року №70/27-1491, спрямований до ПП «Таурусс», виконаний в рамках діючого законодавства, на підставі ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України», зокрема п. 3 ч. 1 ст. 25. Зазначеною правовою нормою Службі безпеки України надано право одержувати на письмовий запит від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю. Крім цього, повідомлено, що згідно ст. 5 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» Служба безпеки України не входить до складу контролюючих органів. Одночасно роз'яснено, що Управління СБ України в Харківській області не здійснює перевірку суб'єктів підприємницької діяльності, як контролюючий орган. Згідно статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Частиною 3 ст. 32 Закону України «Про Службу безпеки України» встановлено, що Служба безпеки України регулярно у порядку, визначеному Президентом України, інформує Президента України, членів Ради національної безпеки України і посадових осіб, спеціально призначених Президентом України, з основних питань своєї діяльності, про випадки порушення законодавства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості. Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про інформацію» не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду. Враховуючи вищенаведене, згідно п. З ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України», Управління Служби безпеки України в Харківській області просить надати інформацію (найменування та реквізити бюджетних організацій, найменування товару, послуг чи робіт, реквізити договорів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо отриманих ПП «Таурусс» державних коштів від Спеціальній ЗОШ-інтернат для дітей сиріт (код ЄДРПОУ 14107285) за період з 01.01.2008р. по 01.09.2009р., а також дані (найменування та реквізити постачальників; найменування товару, послуг чи робіт, реквізити накладних та актів виконаних робіт, платіжних доручень, договорів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо подальшого використання бюджетних коштів із наданням завірених копій вищезазначених документів. Крім цього, Управління Служби безпеки України в Харківській області просить повідомити дані щодо загальної кількості працюючих та загального фонду оплати праці на підприємстві за період з 01.01.2008р. по 01.09.2009р. із наданням завірених копій наступних звітів: ф4-ФССзТВП, 1пв та фінансовий звіт форма №2. Також повідомлено, що згідно ст. 36 Закону України «Про Службу безпеки України» законні вимоги співробітників Служби безпеки України при виконанні ними службових обов'язків є обов'язковими для громадян і посадових осіб. Непокора або опір законним вимогам співробітників Служби безпеки України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.

Пунктом 3 частини 1 ст. 25 Закону України “Про Службу безпеки України” співробітникам СБУ для виконання покладених на них обов'язків надається право одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю.

Суд зазначає, що чинним законодавством не обмежено повноваження Служби безпеки України на отримання інформації, необхідної для виконання покладених на співробітників СБУ обов'язків тільки рамками виконання оперативно-розшукової діяльності чи проведення досудового слідства. Цими ж правами наділені співробітники Служби безпеки України і в ході здійснення ними контррозвідувальної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” Служба безпеки України є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності.

Як встановлено судом, дії співробітників СБ України, що оскаржені позивачем, здійснювалися в ході проведення контррозвідувальної діяльності в рамках заведеної 20.04.2007 року згідно з вимогами чинного законодавства України контррозвідувальної справи (реєстр. №464), яка знаходиться в провадженні відділу в м. Чугуєві УСБУ в Харківській області.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що посилання позивача на обов'язкову наявність оперативно-розшукової чи кримінальної справи, як необхідної підстави для реалізації закріплених у ст. 25 Закону України “Про Службу безпеки України” прав на отримання інформації, є хибним, таким що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів СБ України.

Також суд зазначає, що повноваження співробітників СБ України на отримання інформації, необхідної для виконання покладених на них обов'язків, крім ст. 25 Закону України “Про Службу безпеки України”, також закріплені у п.5 ч.2 ст.7 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”, яким встановлено, що для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України.

Отже, п.5 ч.2 ст.7 ЗУ “Про контррозвідувальну діяльність ” закріпляє право витребовувати, збирати і вивчати документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, для попередження протиправних посягань на державну безпеку України, а п.3 ч.1 ст.25 ЗУ “Про СБУ” конкретизує спосіб реалізації цього права - шляхом направлення запиту.

Пунктом 3 ч.1 ст.25 ЗУ “Про СБУ” також передбачено право співробітників СБУ користуватися службовою документацією і звітністю. Тобто надавши право користування службовою документацією і звітністю законодавець наділив співробітників СБ України повноваженнями на отримання копій цих документів.

Таким чином, співробітники Служби безпеки України в ході проведення контррозвідувальної діяльності мають право отримувати інформацію, що характеризує діяльність підприємств та отримувати копії документів, які містять цю інформацію.

Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством не встановлено вимог щодо оформлення запиту, який направляється в порядку п. 3 ч.1 ст. 25 ЗУ “Про СБУ”, та не зобов'язано вказувати в його тексті відомостей про наявність в провадження відповідної справи, а тому, обидва запити від 27.08.09 р. реєстр. №70/27-1491 та від 20.09.09 р. реєстр. №70/27-1710 не містять порушень норм чинного законодавства України.

Висновки позивача щодо заведення контррозвідувальної справи виключно відносно фізичної особи, які ґрунтувалися на аналізі ч.10 ст. 8 ЗУ “Про КРД”, що передбачає підстави закриття (а не заведення) контррозвідувальної справи, є хибними, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України “Про Службу безпеки України” передбачено, що на Службу безпеки України покладається, у межах визначеної законодавством компетенції, захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про контррозвідувавльну діяльність” встановлено, що підставами для проведення контррозвідувальної діяльності є виконання визначених законом завдань щодо контррозвідувального забезпечення економічного, інформаційного, науково-технічного потенціалу, оборонно-промислового і транспортного комплексів та їх об'єктів, національної системи зв'язку, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, військово-технічного співробітництва, дотримання міжнародних режимів нерозповсюдження, а також закордонних дипломатичних установ України і безпеки громадян України за кордоном.

Проведення контррозвідувальної діяльності, саме в рамках забезпечення державної безпеки України, підтверджує той факт, що предметом запиту (як вбачається з його тексту) були відомості, які стосуються отримання державних коштів від бюджетних організацій та використання позивачем бюджетних коштів, а отже напряму впливають зокрема на бюджетну безпеку та, як наслідок, - в цілому на економічний потенціал держави.

Бюджетна безпека, відповідно до норм наказу Міністерства економіки України № 60 від 02.03.07 р. “Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України” (Методика, розд.2), - це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів. Отже, забезпечення бюджетної безпеки є складовою частиною забезпечення державної безпеки.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” для організації та здійснення контррозвідувальної діяльності, систематизації і документальної фіксації отриманих результатів, їх аналізу, оперативної і правової оцінки, прийняття відповідних управлінських рішень органи і підрозділи Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, ведуть контррозвідувальні справи.

Статтею 9 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” встановлено, що відомості про організацію, плани, зміст, форми, методи, засоби, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, результати контррозвідувальної діяльності, наукових і науково-технічних розробок з питань забезпечення державної безпеки, а також про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з органами та підрозділами Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, узагальнюючі відомості про особовий склад цих органів та підрозділів становлять державну таємницю і підлягають захисту в порядку, визначеному Законом України "Про державну таємницю". Доступ до зазначених відомостей може надаватися у випадках та у порядку, визначеному Службою безпеки України, згідно з вимогами закону.

Статтею 1 Закону України “Про державну таємницю” встановлено, що звід відомостей, що становлять державну таємницю, це акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених цим Законом сферах.

Так, відповідно до п. 4.4.1, 4.4.3 та 4.4.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Служби безпеки України від 12.08.2005р. №440 відомості, які містяться у контррозвідувальній справі, мають ступінь секретності не нижче ніж “таємно”.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 212-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: безпідставне засекречування інформації, надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці.

Позивач посилається на порушення саме конституційних прав і свобод людини та громадянина співробітниками СБУ в ході направлення вказаного запиту до приватного підприємства “ТАУРУСС”. Так, в заяві наведені норми, які порушені співробітниками СБУ: ч.ч.1 та 5 ст. 11 ЗУ “Про КРД”, а саме: держава гарантує дотримання конституційних прав та свобод людини і громадянина при здійсненні контррозвідувальної діяльності. Не допускається обмеження прав та свобод людини і громадянина, крім випадків, передбачених законом, громадяни мають право у встановленому законом порядку отримувати письмові пояснення з приводу обмеження в ході здійснення контррозвідувальної діяльності їх прав і свобод та оскаржувати ці дії, ч.3 ст.8 ЗУ “Про державну таємницю” - забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпеці населення.

Стосовно порушення відповідачами норм Закону України “Про звернення громадян” суд вважає за необхідне зазначити наступне. В зв'язку з тим, що лист директора ПП “ТАУРУСС” Скалія О.В. від 25.09.09р. реєстр. №4 не відповідає вимогам ст.5 ЗУ “Про звернення громадян”, зазначений документ не може розглядатися як звернення громадян, а отже цей закон не може бути застосований до вказаного листа, що виключає можливість порушення його норм. Як встановлено судом, вищевказаний документ було опрацьовано згідно з нормами діловодства, які не передбачають повідомлення відправнику про передачу листа від одного структурного підрозділу до іншого. За результатами опрацювання директору ПП “ТАУРУСС” Скалій О.В. посадовою особою вищою ніж та, до якої зверталися, була надана повна відповідь на поставлені у листі запитання. Факт отримання відповіді на свій лист позивач не заперечує.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що лист щодо надання інформації, направлений Чугуївським відділом Управління служби безпеки України в Харківській області на адресу ПП «ТАУРУСС», стосується прав та інтересів юридичної особи. Права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин фізичної особи - директора ПП «ТАУРУСС» Скалія Олександра Васильовича, який є посадовою особою підприємства і позивачем у справі, відповідачами не порушені.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведених вище обставин та правових норм, суд дійшов висновку про те, що відповідачі діяли в рамках наданих їм чинним законодавством повноважень та з дотриманням всіх вимог діючих нормативно-правових актів. Таким чином, позовні вимоги щодо, встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єктів владних повноважень - відповідача-1 та відповідача-2 щодо вимоги надання інформації (найменування та реквізити бюджетних організації, найменування товару, послуг чи робіт; рекві зити договорів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо отриманих під приємством “ТАУРУСС” державних коштів від бюджетних організацій за період з 01.01.2008 р. по 27.08.2009 р., у тому числі від Спеціалізованої ЗОШ- інтернату для дітей сиріт, а також дані (найменування та реквізити постачальників, найменування товару, послуг чи робіт, реквізити накладних та актів виконаних робіт, платіжних доручень, до говорів та їх загальна сума, стадії виконання даних угод) щодо використання бюджетних коштів із наданням завірених копій вищезазначених документів, а також повідомити дані щодо загальної кількості працюючих та загального фонду оплати праці на підпри ємстві за період з 01.01.2009 р. по 27.08.2009 р. із наданням завірених копій наступних звітів ФССзТВП, 1ПВ та фінансовий звіт форма № 2, як таких, що не мають відношення державної безпеки України; та не відповідають пункту 3 частини 1 статті 25 Закону Укра їни “Про Службу безпеки України”, частині 2 статті 2, частині 1 статті 6, частині 2 статті 7, частині 7 статті 8 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”(п.6 ч. 3 ст.105, п.8 ч. 2 ст. 162 КАСУ); встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних пов новажень - Відповідача-1 та Відповідача-2 відносити контррозвідувальну справу № 464 до державної таємниці, що порушує статтю 9, частину 1 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”, частину 3 статті 8 Закону України “Про державну таєм ницю”(п.6 ч. З ст. 105, п.8 ч. 2 ст. 162 КАСУ); встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних повноважень - відповідача-1 та відповідача-2 здійснюють контррозвідувальну діяльність для вирішення не передбачених частиною 2 статті 2 Закону України “Про контррозвіду вальну діяльність” завдань, чим порушено частину 2 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”(п.6 ч. З ст. 105, п.8 ч. 2 ст. 162 КАСУ); встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єктів владних повноважень - відповідача-1 не давати обґрунтовану відповідь позивачу у строки встанов лені законом та не повідомляти Позивача про пересилання його звернення до відповідача-2, що свідчить про порушення відповідачем-1 статті 40 Конституції України, части ни 3 статті 7, статті 20 Закону України “Про звернення громадян”, та відповідача-2 да вати позивачу необґрунтовану відповідь без посилання на відповідну контррозвідувальну справу № 464 та Закон України “Про контррозвідувальну діяльність”, що свідчить про порушення Відповідачем-2 статті 40 Конституції України (п.6 ч. З ст. 105, п.8 ч. 2 ст.162 КАСУ); визнати незаконними дії відповідача-1 та Відповідача-2 які з грубим пору шенням пункту 3 частини 1 статті 25 Закону України “Про Службу безпеки України”, ча стини 2 статті 2, частини 1 статті 6, частини 2 статті 7, частини 7 статті 8 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” вимагають надання інформації (найменування та реквізити бюджетних організації, найменування товару, послуг чи робіт; реквізити дого ворів та їх загальна сума; стадії виконання даних угод) щодо отриманих підприємством “ТАУРУСС” державних коштів від бюджетних організацій за період з 01.01.2008 р. по 27.08.2009 р., у тому числі від Спеціалізованої ЗОШ- інтернату для дітей сиріт, а також дані (найменування та реквізити постачальників, найменування товару, послуг чи робіт, реквізити накладних та актів виконаних робіт, платіжних доручень, договорів та їх зага льна сума, стадії виконання даних угод) щодо використання бюджетних коштів із надан ням завірених копій вищезазначених документів, а також повідомити данні щодо загаль ної кількості працюючих та загального фонду оплати праці на підприємстві за період з 01.01.2009 р. по 27.08.2009 р. із наданням завірених копій наступних звітів ФССзТВП, 1ПВ та фінансовий звіт форма № 2 (ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст. 162 КАСУ); визнати незаконними дії Відповідача-1 та Відповідача-2 які з грубим пору шенням статті 9, частини 1 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяль ність”, частини 3 статті 8 Закону України “Про державну таємницю” віднесли контрроз відувальну справу № 464 до державної таємниці (ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст. 162 КАСУ); визнати незаконними дії відповідача-1 та відповідача-2 які з грубим порушенням частини 2 статті 11 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” здійс нюють контррозвідувальну діяльність для вирішення не передбачених частиною 2 статті 2 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” завдань (ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст.162 КАСУ); визнати незаконними дії Відповідача-1 який з грубим порушенням статті 40 Конституції України, частини 3 статті 7, статті 20 Закону України “Про звернення громадян” не надав позивачу обґрунтованої відповіді у строки встановлені Законом та не по відомив позивача про пересилання його звернення до відповідача-2 (ч. 4 ст. 105, п. 1.ч. 2 ст. 162 КАСУ); визнати незаконними дії відповідача-2, який з грубим порушенням статті 40 Конституції України надав позивачу необґрунтовану відповідь без посилання на відповідну контррозвідувальну справу № 464 та Закон України “Про контррозвідувальну дія льність”(ч. 4 ст. 105, п.1 ч. 2 ст. 162 КАСУ), не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо зобов’язання відповідачів утримуватись у подальшому від порушення від носно ПП “ТАУРУСС”, його власника та посадових осіб Конституції України, Закону України “Про Службу безпеки України”, Закону України “Про контррозвідувальну діяль ність”, Закону України “Про державну таємницю”, Закону України “Про звернення гро мадян”(п.3 ч.3 ст. 105, п.3 ч. 2 ст. 162 КАСУ), суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки у суду немає підстав вважати, що права позивача в майбутньому будуть порушені, тому суд вважає за необхідне в частині позову щодо зобов’язання відповідачів утриматись в подальшому від порушення від носно ПП “ТАУРУСС”, його власника та посадових осіб Конституції України, Закону України “Про Службу безпеки України”, Закону України “Про контррозвідувальну діяль ність”, Закону України “Про державну таємницю”, Закону України “Про звернення гро мадян”(п.3 ч.3 ст. 105, п.3 ч. 2 ст. 162 КАСУ) - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів щодо неправомірності дій відповідачів. За таких підстав, суд вважає адміністративний позов не доведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Директора Приватного підприємства "ТАУРУСС" - Скалія Олександра Васильовича до Відділу в місті Чугуєві Управління Служби безпеки України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09.02.2010 року.

Головуючий суддя                                                   Кухар М.Д.

Судді Волкова Л.М.

Сліденко А.В.