Рішення № 9167684, 21.02.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1670/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Волкобоєвій О.А.

за участю позивачки – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ?

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 03 червня 2009 року звернулась до Ленінського районного суду з позовом, в якому вказала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем від 03 лютого 2007 року.

Від спільного подружнього життя з відповідачем мають малолітню дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею і перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не здійснює. Тому вона звернулась до суду і просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в розмірі ј частини із всіх видів його заробітку, але не менше мінімуму встановленого законом, щомісяця, починаючи від дня пред’явлення позову до суду і до повноліття дитини.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 03 лютого 2007 року, зареєстрованому в Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 75 (а.с. 3).

Від спільного подружнього життя сторони мають малолітню дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4), яка проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дочки не надає.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача аліменти в розмірі ј частини із всіх видів його заробітку на утримання дочки в судовому порядку, починаючи від дня пред’явлення позову до суду і до повноліття дитини, тому що відповідач, будучи батьком дитини зобов'язаний її матеріально утримувати.

У зв’язку з тим, що позивачка в силу ст. 4 Декрету КМУ «Про держане мито» звільнена від сплати державного мита, то в силу ст. 88 ЦПК України, судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн. необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182 п.2, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 215, 367 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити .

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, аліменти в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 03 червня 2009 року і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень (Одержувач: Банк УДК в Ленінському районі м. Дніпропетровська, Код ЄДРПОУ 24237528, р/р 31217259700009, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, призначення платежу: інформаційно-технічне забезпечення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженн я.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 22 лютого 2010 року.

Повністю рішення складено 22 лютого 2010 року.

Суддя Шавула В.С.