Рішення № 91676595, 31.08.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2020 Справа №607/1793/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру та рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 30 січня 2020 року подала до суду позовну заяву до державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В. (далі - державний реєстратор Іванісік С.В.), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 та скасування рішення державного реєстратора Іванісіка С.В. про державну реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на вказану квартиру й відновлення запису про право власності на неї за позивачем ОСОБА_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що вказана квартира була передана нею в іпотеку на забезпечення виконання її зобов`язань за кредитним договором № 1901/0808/71-217 про надання кредиту в сумі 60000 доларів США, укладеним 14 серпня 2008 року між нею та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи». Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2014 року визначено її заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 1072147,21 гривень, у рахунок погашення якої на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 . Умовами іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель застосовує один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» було обрано і реалізовано спосіб звернення стягнення па предмет іпотеки за рішенням суду, то повторне звернення стягнення суперечить закону. Крім того, під час реєстрації за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 було допущено й ряд інших порушень, зокрема: ТОВ «Кредитні ініціативи» приховав від державного реєстратора факт спірності суми заборгованості, збільшивши суму заборгованості, яка визначена судовим рішенням, шляхом нарахування процентів, право на які припинилось; на момент укладення договору іпотеки серед підстав реєстрації за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки законом не було передбачено іпотечного застереження, а окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя не укладався; ТОВ «Кредитні ініціативи» приховав від державного реєстратора факт реєстрації та проживання у квартирі малолітніх і неповнолітніх дітей позивача; зазначена квартира є єдиним житлом позивача, її площа не перевищує 140 кв.м., а тому підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; позивач не отримувала вимоги про усунення порушень та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Посилаючись на зазначене, позивач стверджує, що, приймаючи 22 листопада 2019 року спірні рішення, державний реєстратор Іванісік С.В. проігнорував наявність спору щодо суми заборгованості, відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, відсутність згоди органу опіки і піклування, дію мораторію, відсутність доказів отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому діяв протиправно і не на підставі закону. Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

Ухвалою судді від 31 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 06 лютого 2020 року на 14 год. 30 хв.

Ухвалою судді від 31 січня 2020 року вжито заходів забезпечення позову у справі та заборонено ТОВ «Кредитні ініціативи» вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 та виселення із вказаної квартири чи здійснення перешкод у проживанні в ній ОСОБА_1 та членів її сім`ї.

17 лютого 2020 року від представника відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченка Д.В. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень п. 12.3 укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 договору іпотеки є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основне зобов`язання. Таким чином, застереження в іпотечному договорі щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки також є договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Для здійснення державної реєстрації ТОВ «Кредитні ініціативи» надало державному реєстратору копію повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання па підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням за вих. №1168 від 16 жовтня 2019 року, яке було надіслано на дві адреси боржника цінним листом з повідомленням про вручення. Згідно з п.п. 4.5.3. п. 4.5 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із кількох способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя міститься в іпотечному договорі, а тому воно прирівнюється до укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Посилання позивача на необхідність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя відповідач вважає хибним, оскільки застереження про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, редакція статей 36, 37 Закону № 898- IV, викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу III «Перехідні положення» Закону № 800-VI, не змінювала встановленого раніше цими статтями порядку позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнювала їх. Щодо посилання позивача на те, що сума за рішенням суду про звернення на предмет іпотеки є меншою, ніж сума заборгованості, яка зазначена у повідомленні про звернення стягнення на предмет іпотеки, у відзиві вказано, що взяття на баланс банку відбувається на підставі проведеної оцінки, яка становить 564470 грн., залишок підлягає анулюванню. Тобто, фактично сума заборгованості становить розмір вартості предмета іпотеки, який складає удвічі меншу суму, ніж зазначена в рішенні суду від 25 липня 2014 року. Щодо посилання позивача на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» зазначено, що спосіб реєстрації права власності на підставі погодженого добровільно сторонами іпотечного застереження в п. 4.5.3 проводиться в позасудовий спосіб, а тому, оскільки вказаний Закон передбачає примусове стягнення нерухомого житлового майна на підставі рішення суду, він не може бути застосований як підстава відмови у державній реєстрації права власності. Також, у повідомленні банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням йдеться про те, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», позичальнику буде прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором. Тобто прощення решти боргу є свідченням того, що за рахунок предмета іпотеки буде повністю погашено заборгованість за кредитним договором, що не дає підстав застосовувати п.2 частини першої статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки). В даному випадку ТОВ «Кредитні ініціативи» звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку відповідно до умов іпотечного застереження, яке добровільно погоджено між сторонами, при укладанні Іпотечного договору, а тому положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у цьому випадку не можуть бути застосовані. Крім того, позивачем не надано доказів використання спірної квартири як місця свого проживання. Посилаючись на наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

20 лютого 2020 року представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченко Д.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 18 березня 2020 року на 15 год. 30 хв.

26 лютого 2020 року представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченко Д.В. подав клопотання про зустрічне забезпечення позову, просив застосувати до ОСОБА_1 зустрічне забезпечення позову у вигляді внесення нею на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 100 000 грн.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання ТОВ «Кредитні ініціативи» про зустрічне забезпечення позову.

27 лютого 2020 року від відповідача Державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій зазначено, що у вирішенні спору він покладається на розсуд суду.

18 березня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Братівник І.В. та представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» - адвокат Панченко Д.В. подали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 06 квітня 2020 року на 14 год. 40 хв.

06 квітня 2020 року представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченко Д.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 27 квітня 2020 року на 14 год. 30 хв.

27 квітня 2020 року представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченко Д.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 28 травня 2020 року на 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20 травня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченка Д.В. про проведення судового засідання 28 травня 2020 року о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 28 травня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 червня 2020 року о 15 год. 30 хв. Витребувано у державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В. документи, на підставі яких 22 листопада 2019 року було вчинено реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1

15 червня 2020 року від відповідача державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В. надійшли пояснення у справі, згідно з якими документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій. За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації, видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі чи у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав - рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі. Відтак, оригінали документів повернуті заявнику та Білобожницька сільська рада не є зберігачем архіву справ.

У судове засідання 30 червня 2020 року відповідачі не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 31 серпня 2020 року на 15 год. 30 хв.

У судове засідання 31 серпня 2020 року представник позивача подав заяву, згідно з якою позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги, розглянувши справу в його відсутності.

Відповідач державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік С.В. у судове засідання 31 серпня 2020 року не з`явився, однак раніше подавав заяву про розгляд справи без його участі, згідно з якою у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченко Д.В. у судове засідання повторно не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування у відпустці та відсутність інших представників у регіоні. Жодних доказів на підтвердження зазначеного до клопотання не долучено. Відтак причини неявки представника відповідача в судове засідання суд вважає неповажними. Враховуючи наведене та вимоги ст. 223 ЦПК України, згідно з якою в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, беручи до уваги, що відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому письмово викладено суть заперечень проти позову, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи».

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

14 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено кредитний договір №1901/0808/71-217, згідно з яким банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 60000 доларів США на строк з 14 серпня 2008 року по 14 серпня 2038 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

14 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір.

Відповідно до п. 1 іпотечного договору цим договором забезпечується належне виконання ОСОБА_3 вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №1901/080/71-217 від 14 серпня 2008 року.

Згідно з п. 2 іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов`язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 11 іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково, у тому числі якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання. При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту договору випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцять календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Пунктом 12 іпотечного договору передбачено, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: 12.1 - з а рішенням суду; 12.2 - у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Для отримання виконавчого напису держатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості Іпотекодавця за Основним зобов`язанням, а саме: заяву про невиконання Іпотекодавцем умов Основного зобов`язання, розрахунок заборгованості, свій примірник цього Договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику даного Договору, який після нотаріального посвідчення буде видано Іпотекодержателю. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може бути оскаржено Іпотекодавцем виключно в судовому порядку; 12.3 - згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення Іпотекодержателя, викладене в пп. 12.3.1. та 12.3.2. цього пункту Договору: 12.3.1. задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п.12.3. договору, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття Іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом Договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається Іпотекодержателем. При оцінці предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які будуть передбачені чинним законодавством на момент оцінки. Якщо фактичний розмір заборгованості Іпотекодавця за основним зобов`язанням менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, Іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок Іпотекодавця протягом 60 (шестидесяти) робочих днів з моменту набуття у власність Предмета іпотеки. Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право Іпотекодержателя зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п.12.3. цього Договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій Іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на Предмет іпотеки може бути оскаржене Іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що Іпотекодавець повністю виконав Основне зобов`язання; або 12.3.2 Продажу Іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною, що буде встановлена після прийняття Іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом Договору способу звернення стягнення на Предмет іпотеки, відповідно до висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджується сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, Сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається Іпотекодержателем. Для реалізації Іпотекодержателем права звернути стягнення на Предмет іпотеки способом, визначеним попереднім абзацом п.п.12.3.2. цього Договору, Іпотекодавець, керуючись ст.237-239 Цивільного кодексу України, доручає Іпотекодержателю отримувати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо Предмета іпотеки, а також представляти інтереси Іпотекодавця в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації, установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми їх власності, у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами (незалежно від їх форм власності) з питань, пов`язаних із Предметом іпотеки, підписувати відповідні заяви та запити, а також отримувати будь-які документи відносно Предмета іпотеки. При цьому Іпотекодавець свідчить що, виконання дій, визначених попереднім абзацом п.п.12.3.2. цього Договору, здійснюється Іпотекодержателем на підставі цього Договору, без отримання будь-якої окремої довіреності.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1901/0808/71-217 від 14 серпня 2008 року в сумі 1072147,21 грн. звернуто стягнення на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 серпня 2008 року, загальною площею 52,6 кв.м., із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна. У мотивувальній частині рішення зазначена сума заборгованості станом на 01 липня 2013 року в іноземній валюті - 134135,77 доларів США.

29 травня 2014 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 29 травня 2014 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Як убачається зі списку відправлення кореспонденції №338 ТОВ «Кредитні ініціативи» та інформації про відправлення цінних листів Укрпоштою, ОСОБА_3 16 жовтня 2019 року надсилались повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням за двома адресами: 1) АДРЕСА_1 ; 2) с. Старий Олексинець Кременецького району Тернопільської області.

У копії зазначеного повідомлення вказано про наявність заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» станом на 20.08.2019р. в розмірі 137394,31 доларів США, заявлено вимогу про сплату зазначеної суми в 30-денний строк та повідомлено, що в разі її невиконання ТОВ «Кредитні ініціативи» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

З інформації про трекінг відправлення Укрпошти №1400046077492 вбачається, що поштове відправлення вручено особисто у м. Кременець.

Відповідно до висновку про вартість майна від 23 жовтня 2019 року, виконаного ТОВ «Незалежна експертна компанія», вартість квартири АДРЕСА_1 становить 564 470 грн.

Як убачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №197336397 від 23 січня 2020 року, квартира по АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., належить на праві приватної власності ТОВ «Кредитні ініціативи». Підстава виникнення права власності: повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, серія та номер: 1168, виданий 16.10.2019, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»; кредитний договір, серія та номер 19/01/0808/71-217, виданий 14.08.2008 року, видавник: Сторони; іпотечний договір, серія та номер: 6841, виданий 14.058.2014, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А.; висновок про вартість майна, серія та номер: б/н, виданий 23.10.2019, видавник: ТОВ «Незалежна експертна компанія»; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового відправлення, серія та номер: 1400046077506, виданий 16.10.2019, видавник: УКРПОШТА.

Позивач ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстровані: чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 08 жовтня 2019 року, виданою ТОВ «СОВР-1».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №198100348 від 28 січня 2020 року, квартира по АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м. перебувала у власності ОСОБА_1 та передана в іпотеку на підставі іпотечного договору від 14 серпня 2008 року. Наявності іншого нерухомого майна у її власності з зазначеної довідки не вбачається.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (частина перша статті 3 цього Закону у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Кредитні ініціативи»).

Перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина перша статті 18 вказаного Закону у тій же редакції).

Зокрема, державний реєстратор встановлює: 1) відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії ; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (частина третя статті 10 вказаного Закону у зазначеній редакції).

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина 1 статті 11 у зазначеній редакції).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав (частина друга статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зазначеній редакції). Так, відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У цьому випадку умовами іпотечного договору від 14 серпня 2008 року, зокрема пунктом 11 договору, передбачено, що Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково, у тому числі якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання. При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту договору випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцять календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

З наведеного слідує, що згідно з умовами іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

В матеріалах справи містяться докази надсилання ТОВ «Кредитні ініціативи» 16 жовтня 2019 року ОСОБА_10 письмової вимоги, в якій зазначено про наявність заборгованості станом на 20.08.2019р. в розмірі 137394,31 доларів США, та необхідність сплати зазначеної суми в 30-денний строк, а в разі її невиконання - намір ТОВ «Кредитні ініціативи» звернути стягнення на предмет іпотеки. Ця письмова вимога надіслана ОСОБА_10 за двома адресами, в тому числі, за місцем проживання, зазначеним у договорі іпотеки (с. Старий Олексинець Кременецького району Тернопільської області) та адресою реєстрації позивача ( АДРЕСА_1 ). Також відповідачем надано докази отримання рекомендованого листа із відміткою про його вручення адресату в м. Кременець.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (пункт 4 частини першої, абзац перший частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Кредитні Ініціативи»).

Разом із тим, закон не передбачає необхідності подання державному реєстратору доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги за адресою зареєстрованого місця проживання. Тому в суду відсутні підстави стверджувати про відсутність документів, необхідних для державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Кредитні Ініціативи».

Також, не є підставою відмови в державній реєстрації обрання ТОВ «Кредитні ініціативи» позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності судового рішення від 25 липня 2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №331/7829/17.

Доводи позивача про те, що відповідач приховав від державного реєстратора факт спірності суми заборгованості, а також приховав від державного реєстратора факт реєстрації та проживання у квартирі малолітніх і неповнолітніх дітей позивача, належними доказами не підтверджені. Розмір заборгованості, зазначена в рішенні суду від 25 липня 2014 року, визначена за офіційним курсом НБУ долара США до гривні станом на день ухвалення рішення, а в повідомленні 16 жовтня 2019 року - у доларах США. На момент укладення договору іпотеки від 14 серпня 2008 року неповнолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживала у спірній квартирі, а була зареєстрована після укладення цього договору, як і неповнолітні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які народилися за спливом кількох років після укладення договору іпотеки.

Разом із тим, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м. для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки є предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача, є її єдиним житлом, та загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів.

Наведене підтверджується довідкою про склад сім`ї від 08 жовтня 2019 року, виданою ТОВ «СОВР-1» та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №198100348 від 28 січня 2020 року. Тому суд вважає викладені у відзиві твердження представника відповідача про відсутність доказів на підтвердження зазначених обставин необґрунтованими. Доказів наявності у власності позивача іншого житла відповідачем не надано.

Отже, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «Кредитні ініціативи».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а та від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а, від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18 та в постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №331/7829/17, повинні бути враховані при застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі.

Тому доводи відповідача про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку відповідно до умов іпотечного застереження, яке добровільно погоджено між сторонами при укладенні іпотечного договору, і положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у цьому випадку не можуть бути застосовані, суд вважає необґрунтованими.

Способом захисту порушених прав позивачем обрано вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 та скасування рішення державного реєстратора Іванісіка С.В. про державну реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на вказану квартиру й відновлення запису про право власності на неї за позивачем ОСОБА_1 .

Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав (частина друга статті 2 Закону «України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення реєстрації права власності).

За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Отже, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав.

Відповідно до пункту 3 ч. 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналіз наведених вище положень закону дає підстави для висновку, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та внесення про це відповідного запису призводить до відновлення становища, яке існувало до проведення державної реєстрації прав, яке скасовано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №295/1204/17.

Заявлена позивачем вимога про відновлення запису про право власності за нею на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням вимог пункту 3 ч. 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є тотожною до визнання за нею права власності на спірну квартиру, оскільки фактично поновлює її право власності.

Вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру та рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру позивач заявила до двох відповідачів - ТОВ «Кредитні ініціативи» та державного реєстратора Іванісіка С.В.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018 року у справі № 826/19487/14, від 30 травня 2018 року у справі № 826/9417/16, від 6 червня 2018 року у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 804/14296/15, від 14 листопада 2018 року № 826/1656/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц). Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).

Суд вважає, що встановленими обставинами справи підтверджено, що спір у позивача виник саме з ТОВ «Кредитні ініціативи» з приводу порушення ним права власності позивача на квартиру внаслідок дій ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо реєстрації за ним такого права.

Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як державний реєстратор тощо.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17.

Отже, позовні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру та рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначила співвідповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Тому підстави для задоволення позову в частині вимог до державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин вищенаведені норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 34286013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968569961101 та скасування рішення державного реєстратора Іванісіка С.В. Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49828340 від 25 листопада 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968569961101, номер запису права власності 34286013, дата та час реєстрації 22 листопада 2019 року, 16:50:48 за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 й відновлення запису про право власності на спірну квартиру за позивачем, у частині пред`явлення цих вимог до ТОВ «Кредитні ініціативи», є законними та обґрунтованими, тому підлягають до задоволення, а в задоволенні позову до державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 263 - 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру та рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру - задовольнити.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 34286013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968569961101.

Скасувати рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49828340 від 25 листопада 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1968569961101, номер запису права власності 34286013, дата та час реєстрації 22 листопада 2019 року, 16:50:48 за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , відновивши запис про право власності на цю квартиру за ОСОБА_6 .

У задоволенні позову до державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 35326253, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21;

Державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік Сергій Васильович, місцезнаходження: с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області.

Головуючий суддяН. М. Сташків