Постанова № 9167642, 16.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16.12.2009 р.                                                                                 № 2-а- 40110/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцевому А.Л.,

за участі: представника позивача - Шинкарчука А.В.,

представника відповідача - Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного виробниче-комерційного підприємства "Будмет" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Будмет»звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0000111800/0 від 19.02.2009 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 4178,00 грн., з яких: 3482,00 грн. - основний платіж, 696,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції; № 0000111800/1 від 29.04.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 4178,00 грн., з яких: 3482,00 грн. - основний платіж, 696,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції; № 0000121800/0 від 19.02.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4177,00 грн., з яких: 2785,00 грн. - основний платіж, 1392,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції; № 0000121800/1 від 29.04.2009 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4177,00грн., з яких: 2785,00 грн. - основний платіж, 1392,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка була проведена за відсутності передбачених законом підстав, висновки проведеної перевірки є помилковими, укладені з ТОВ «Компані Стріт», код ЄДРПОУ 35566499, правочини на придбання товарно-матеріальних цінностей відповідають вимогам чинного законодавства, є реальним, були виконані сторонами, оплата вартості придбаного товару була здійснена ПВКП «Будмет»в повному обсязі шляхом проведення безготівкових розрахунків, первинні документи про отримання товару оформлені належним чином та у відповідності до вимог діючого законодавства, отриманий від ТОВ «Компані Стріт»товар був реалізований ПВКП «Будмет»іншим особам. Посилаючись на наведені доводи, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова, проти позову заперечував.

Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог заперечував та пояснив, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПВКП «Будмет», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт»(код: 35566499) за період з 01.11.2007 р. по 31.10.2008 р. За результатами перевірки складено акт № 384/18-007/32566344 від 09.02.2009 року па підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 19.02.2009 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4178,00 грн., з яких основний платіж - 3482,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 696,00 грн. та № 0000121800/0 від 19.02.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4177,00 грн., з яких основний платіж - 2785,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1392,00 грн. В ході проведення перевірки встановлено порушення п. 5.1.; п.п. 5.2.1., п. 5.2.; п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3482,00 грн., а також встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2785,42 грн. Податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, та є обґрунтованими.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Приватного виробничо-комерційного підприємства «Будмет», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт», код ЄДРПОУ 35566499 за період з 01.11.2007 р. по 31.10.2008 р. За результатами вказаної перевірки 09 грудня 2009 року відповідачем було складено відповідний акт перевірки № 384/18-007/32566344.

Перевіркою встановлені: порушення вимог п. 5.1.; п.п. 5.2.1., п. 5.2.; п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3482,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008 р. в сумі 3482,00 грн., а також встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2785,42 грн. у т.ч. за липень місяць 2008 р. в сумі 775,07 грн., за вересень місяць 2008 р. в сумі 2010,35 грн.

Па підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 19.02.2009 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4178,00 грн., з яких основний платіж - 3482,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 696,00 грн. та № 0000121800/0 від 19.02.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4177,00 грн., з яких основний платіж - 2785,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1392,00 грн.

До перелічених податкових повідомлень-рішень позивачем була застосована передбачена ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедура адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. В межах цієї процедури позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення від 29.04.2009р. №0000111800/1 та від 29.04.2009р. №0000212800/1, якими встановлено новий граничний строк оплати визначених контролюючим органом в первісних податкових повідомленнях-рішеннях зобов'язань.

Під час судового розгляду, судом встановлено, що підставою для винесення первісних податкових повідомлень-рішень став, відображений в акті перевірки № 384/18-007/32566344 від 09.02.2009 р. висновок контролюючого органу про нікчемність укладених між ПВКП «Будмет»та ТОВ «Компані Стріт»усних правочинів на придбання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується рахунком-фактури № 1107 від 11.07.2008 року на суму 4650,42 грн., рахунком-фактури № СФ-1508 від 15.08.2008 року на суму 12062,10 грн., видатковою накладною № РН-3008 від 11.07.2008 р. на суму 4650,42 грн., видатковою накладною № РН-15084 від 15.08.2008 р. на суму 12062,10 грн., податковою накладною № 15084 від 15.08.2008 р., податковою накладною № 110712 від 11.07.2008 р., виписками банку про сплату грошових коштів згідно платіжних доручень № 205 від 29.07.2008 р. на суму 4650,42 грн., № 259 від 09.09.2008 р. на суму 4961,70 грн., № 233 від 18.08.2008 р. на суму 7100,40 грн.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що в ході перевірки ТОВ «Компані Стріт»встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Компані Стріт»з постачальниками та покупцями, а також виявлено, що дані, які відображені ТОВ «Компані Стріт»у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсним. Як зазначено відповідачем, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, при проведенні документальної перевірки встановлено, що правочини вчинені ТОВ «Компані Стріт»з ПВКП «Будмет»є нікчемними.

Суд не приймає до уваги вищезазначені твердження відповідача і вважає за необхідне зазначити наступне.

Оформлені первинні документи по укладеним правочинам між позивачем та ТОВ «Компані Стріт», за своїми ознаками відповідають визначенню первинних документів наведеному у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704. Вказані у них товари не обмежені в цивільному обороті, а самі ці документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам діючого законодавства, встановленим для первинних документів.

Досліджуючи наявність у позивача та ТОВ «Компані Стріт»прав і дієздатності юридичних осіб, а також наявності у них правового статусу платників податку на додану вартість, суд зазначає, що укладені між вказаними підприємствами усні правочини за особами, які є його сторонами, предметом, змістом прав і обов'язків сторін відповідає вимогам закону.

Згідно наданих суду документів, всі первинні документи з боку ТОВ «Компані Стріт»скріплені печаткою даного підприємства.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Оскільки діючим законодавством, суб’єкти господарювання не наділені повноваженнями щодо перевірки своїх контрагентів під час укладення та виконання цивільно-правових угод за обсягом дієздатності та правоздатності, суд дійшов висновку, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є достатньою підставою для висновку, що така фізична особа діє від імені підприємства на законних підставах.

Повноваження виконуючого обов’язки директора ТОВ «Компані Стріт»Котовського В.М. підтверджені копією протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Компані Стріт»від 29.12.2007 р. Достовірність відомостей даного протоколу відповідачем не спростована.

Згідно наданих позивачем до суду документів вбачається, що отриманий від ТОВ «Компані Стріт»товар був реалізований позивачем третім особам. Заперечуючи проти позову відповідач, в порядку ч.2 ст.71 КАС України не посилався на недійсність документів про подальшу реалізацію позивачем отриманих від ТОВ «Компані Стріт»товарів, не довів збитковість операцій з придбання та подальшого продажу товарів.

Як встановлено судом, позивачем сплачена вартість отриманого від ТОВ «Компані Стріт»товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в сумі 16712,52 грн. з банківського рахунку позивача. Доказів повернення цих коштів до позивача від ТОВ «Компані Стріт»відповідачем до суду не подано, а отже контролюючим органом не доведено наявності у позивача при укладанні усних угод з ТОВ «Компані Стріт»іншого наміру, ніж отримання відповідних товарів.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача в акті перевірки щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «Компані Стріт»є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів про те, що договори які були укладені між позивачем та ТОВ «Компані Стріт»визнані судом недійсними. Також слід зазначити, що до компетенції відповідача не входить визнання договорів недійсними.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що правочини, які були вчинені між позивачем та ТОВ «Компані Стріт»є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не заборонена законом, а також вони не визнані судом недійсними.

Згідно приписів п.п. 2.3.4 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Отже, такі висновки органу податкової служби, що угоди є нікчемним, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено судом, ТОВ «Компані стріт»позивачу була виписані видаткова накладна РН-3008 від 11.07.2008 р., видаткова накладна № РН-15084 від 15.08.2008 р., податкова накладна № 110712 від 11.07.2008 р. та податкова накладна № 15084 від 15.08.2008 р., які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені податкові накладні виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 с. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач не мав підстав включення податкових накладних до податкового кредиту, так як накладні підписана особою, яка не мала права підписувати бухгалтерські документи, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, податкові накладні підписані особою, яка на той час виконувала обов'язки директора ТОВ «Компані Стріт»Котовським В.М. Суд зазначає, що підпунктом 7.2.1. пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачені відомості, які платник податку зобов'язаний зазначити окремими рядками в податковій накладній. Наявність таких відомостей в податковій накладній як підпис особи та печатка, вищезазначеною нормою чинного законодавства України не передбачена, а отже не є обов'язковою.

Виходячи із вищевикладеного, позивач, у відповідності до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009 р. нікчемними правочинами є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу –землею, надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу об’єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, відповідачем не надано доказів про прийняття компетентною особою рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності позивача та ТОВ «Компані Стріт»чи їх посадових осіб.

Отже, висновок ДПІ про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «Компані Стріт»правочинів відповідачем в ході судового розгляду не підтверджений.

Також суд зазначає, що ДПІ зробило висновок про порушення позивачем законів про оподаткування за наслідками проведення невиїзної документальної позапланової перевірки.

За змістом ч. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Досліджуючи обставини діяльності позивача, відповідач діяв не у спосіб, який визначений законом, а отже, відповідно ч. 3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи, що при розгляді справи відповідачем не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд, в порядку ч.2 ст.71 КАС України дійшов висновку, що зазначені рішення неправомірні, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного виробниче-комерційного підприємства "Будмет" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 19.02.2009 року № 0000111800/0.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 29.04.2009 року № 0000111800/1.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18.12.2009 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.