Рішення № 9167041, 20.04.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 2-149

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Каращук В.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 17 квітня 2001 року в Оконській сільській раді Маневицького району Волинської області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 2. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: сини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти перебувають на повному утриманні позивача. Будь-якої допомоги на їх утримання відповідач не надає. Крім того, вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося. Між ними часто почали виникати сварки та непорозуміння. ОСОБА_1 намагалася зберегти сім’ю, але її намагання виявилися марними. З вини відповідача подальше спільне життя та збереження сім’ї стали неможливими. На даний час вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім?я розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сім’я розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, неповнолітніх дітей залишити у неї на проживанні. Враховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання дітей в добровільному порядку, просила стягнути з нього на її користь аліменти в частці від його заробітку (доходу) та до досягнення ними повноліття.

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги із мотивів, викладених в поданій до суду заяві, підтримала, просила суд стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти в частці від його заробітку (доходу), що передбачено чинним законодавством, та розірвати їх шлюб, залишивши неповнолітніх дітей у неї на проживанні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що він перебуває у шлюбі із ОСОБА_1, від якого у них є двоє дітей: сини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 3 січня 2010 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. На даний час він має постійне місце роботи - працює водієм ТзОВ „МКМ Сервіс”, а тому має реальну можливість надавати допомогу на утримання неповнолітніх дітей.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З досліджених в судовому засіданні свідоцтва про одруження серії І-ЕГ № 047104 від 17 квітня 2001 року та свідоцтв про народження дітей серії І-ЕГ № 080774 від 23 серпня 2001 року, серії І-ЕГ № 005482 від 16 травня 2005 року встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 квітня 2001 року та мають від даного шлюбу двоє неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні встановлено, що з 3 січня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не проживають. Діти проживають з позивачем та перебувають на її повному утриманні. Належної матеріальної допомоги на їх утримання відповідач не надає, хоча має реальну можливість надавати таку допомогу, так як має постійне місце роботи – працює водієм ТзОВ „МКМ Сервіс”. Позивач працює продавцем у приватного підприємця, отримує невелику заробітну плату, а тому не має можливості забезпечувати дітей всім необхідним та отримувати додаткові доходи для належного матеріального забезпечення сім’ї. Зазначене підтвердили сторони в судовому засіданні, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів: довідки від 11.01.2010 року про заробітну плату ОСОБА_1, довідки № 12 від 11.01.2010 року, виданої Оконською сільською радою Маневицького району, довідки № 20 від 2.04.2010 року, виданої ТзОВ „МКМ Сервіс” про заробітну плату ОСОБА_2

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач по стану здоров’я спроможний надавати допомогу на утримання своїх неповнолітніх дітей, має для цього відповідний доход, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 січня 2010 року та до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Спору про їх місце проживання та місце проживання неповнолітніх дітей між ними немає.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сім’я між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати. Подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам неповнолітніх дітей.

Виходячи із інтересів неповнолітніх дітей і враховуючи бажання батьків, суд вважає за доцільне залишити дітей після розірвання шлюбу на проживанні у позивача ОСОБА_1

Сторони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу вони згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягають звільненню від сплати державного мита, а ОСОБА_2 також підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, а також на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 180 – 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 січня 2010 року та до досягнення ними повноліття

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Шлюб, зареєстрований 17 квітня 2001 року в Оконській сільській раді Маневицького району Волинської області, актовий запис № 2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище Мережа) ОСОБА_6, від якого є двоє неповнолітніх дітей, розірвати.

Неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити на проживанні у ОСОБА_1.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу сторін від сплати державного мита, а ОСОБА_2 також від сплати судового збору в доход держави, звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) гривень судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 90 (дев’яносто) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: