Постанова № 9167040, 09.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2010 р.Справа № 2а-682/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

прокурора: Брезіцького В.С., посвідчення № 97 від 05.08.08 р.,

представника позивача: Наконечного В.І., довіреність № 7/10/10-11 від 11.01.10 р.,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області, вул. Урсулова, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 в інтересах держави в особіВознесенської об"єднаної ДПІ у Миколаївській області, пров. Б. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 доСПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1 простягнення заборгованості у сумі 1000 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості із сплати єдиного податку у сумі 1000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.

У судовому засіданні прокурор та позивач підтримали адміністративний позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 11.02.10 р. з позовною заявою та повістка про виклик до суду, направлені за юридичною адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулись до суду без вручення адресату.

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають зясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 09.04.10 р. проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідач, як фізична особа-підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Вознесенської міської ради Миколаївської області 29.05.07 р. за № 2 521 000 0000 003363, перебуває на обліку у Вознесенській ОДПІ та є платником єдиного податку, відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”.

Статтею 2 ч. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

15.06.09 р. відповідач подав заяву до Вознесенської ОДПІ про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік та обрав такий вид діяльності, як роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами, класифікатор виду економічної діяльності 52.27.2 (а. с. 10).

Рішенням Вознесенської міської ради від 01.10.08 р. № 1 Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю на території міста Вознесенська, ставка єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності, становила 200 грн. щомісяця (а. с. 12).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення ст. 2 п. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, єдиний податок у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2009 року не сплатив, у результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом в сумі 1000 грн. (а. с. 11).

Відповідно до ст. 11 п. 11 Закону України “Про державну податкову службу”, Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Станом на день розгляду справи, заборгованість залишилась несплаченою.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь місцевого бюджету м. Вознесенська Миколаївської області (р/р 34216379700007 банк УДК України в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23406957, код податку 16050200) заборгованість із сплати єдиного податку у сумі 1000 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі

13 квітня 2010 р.

СуддяА. О. Мороз