Ухвала суду № 91669102, 14.09.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/129/20

ун. № 759/11527/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши матеріали заяви представника позивача Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2020 року відкрито провадження у справі.

Матеріали справи містять заяву представника позивача Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про забезпечення позову, в якій він просив суд впорядку забезпечення позову Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, накласти арешт та оголосити в розшук транспортний засіб, а саме автомобіль ВМW Х6, (2015 року випуску) номер куз. НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . На думку представника заявника, на теперішній час є необхідним прийняття заходів забезпечення позову, оскільки відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором. Найчастіше за порушенням зобов`язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. В ході відпрацювання проблемної заборгованості банку стало відомо що відповідачу належить: автомобіль ВМW Х6, (2015 року випуску) номер куз. НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить відповідачу. Саме тому, на думку представника заявника, є необхідність накладення арешту на майно відповідача, з метою забезпечення в подальшому належного виконання рішення суду. Вказані обставини і вимусили заявника звернутися до суду з заявою про забезпечення позову.

Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідност. 149 Цивільного процесуального кодексу Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1ст. 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3ст. 150 ЦПК Українипередбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що згідно з п. 1 ч. 1ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відтак, підставою для накладення арешту на майно відповідача є докази, що свідчать про наявність такого майна (грошей), їх належність особі на праві власності. Також докази повинні свідчити про фактичне знаходження майна (грошей) у особи.

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник клопотання про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.

Представник заявника в своїй заяві про забезпечення позову просив суд накласти арешт та оголосити в розшук транспортний засіб, а саме автомобіль ВМW Х6, (2015 року випуску) номер куз. НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Заявником при подачі заяви про забезпечення позову не надано доказів, що автомобіль ВМW Х6, (2015 року випуску) номер куз. НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 на час розгляду даного клопотання належить ОСОБА_1 , а також доказів вартості такого майна.

Враховуючи обставини справи, суд вказує, що обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає характеру спірних правовідносин та позовним вимогам, окрім того реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в даному випадку відсутня, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.149,150,153,159 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.М. Шум