Рішення № 91667628, 14.09.2020, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/235/20

Провадження №2/718/81/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Савчук А.І., розглянувши у відкритому засіданні в м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. В подальшому позивачем подано до суду заяву про залишення позову в частині заявлених вимог до відповідача ОСОБА_2 без розгляду.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині заявлених вимог до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, залишено без розгляду.

В подальшому позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог до відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України в частині відшкодування шкоди пов`язаної з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності позивача, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.07.2019 приблизно о 23 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Литва, рухався по автомобільній дорозі «Н-10» сполученням «Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига (на Кишинів)», поза межами населеного пункту с. Дубівці Кіцманського району Чернівецької області, в територіально-адміністративних межах Кіцманського району, Чернівецької області, зі сторони м. Чернівці, в напрямку м. Снятин, в темну пору доби, неосвітлюваною ділянкою дороги, із швидкістю - більше 90 км/год., що перевищує допустиму поза межами населеного пункту.

Зазначає, що наближаючись до 218 км. + 200 м., вказаної автодороги, здійснюючи обгін транспортних засобів, що рухались попереду у попутному напрямку, водій ОСОБА_2 , проявив самовпевненість в своїх діях, не врахував дорожньої обстановки, змінивши напрямок руху вправо, на смугу руху в напрямку м. Снятин, де не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz Е 200», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, під його, ОСОБА_1 , керуванням в салоні якого, в якості пасажирів перебували ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_4 , внаслідок чого, він, ОСОБА_1 , втративши керування, здійснив виїзд за межі проїжджої частини дороги вліво, де на узбіччі допустив наїзд на перешкоду - припаркований вантажний тягач марки «IVECO», номерний знак НОМЕР_3 , реєстрації Республіки Румунії, а водій автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Литва, ОСОБА_2 , після контактування із автомобілем марки «Mercedes-Benz Е 200», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив виїзд за межі проїжджої частини дороги вправо в кювет, де в подальшому допустив наїзд на перешкоду - дерево.

Також зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, йому, ОСОБА_1 , 1977 року народження, у відповідності до висновку СМЕ № 793 мд від 28.08.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: саден в ділянці лівої гомілки по внутрішній поверхні, в ділянці лівого колінного суглобу, у поперековій ділянці зліва; заднього вивиху головки лівої стегнової кістки з наявністю кісткових відламків; периферичного перелому крил обох лопаток; перелому ручки грудини; перелому 4-го ребра справа по лопатковій лінії, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Також, пасажири ОСОБА_3 , 1979 року народження, у відповідності до висновку СМЕ № 792 мд від 21.08.2019 року, та малолітня ОСОБА_4 , 2012 року народження, у відповідності до висновку СМЕ № 791 мд від 21.08.2019 року, отримали різного виду тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Вказану ДТП водій ОСОБА_2 , скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.1, 2.3 (а, б, д), 2.9 (б), 12.6 (ґ)встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002.

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 грудня 2019 року по справі №718/2661/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді трьох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Зазначає, що у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 286 ч.1 КК України, він, ОСОБА_1 , визнаний потерпілим, оскільки отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Також вказує, що внаслідок ДТП, яка сталася виключно по вині водія ОСОБА_2 , знищений належний йому автомобіль «Mercedes-Benz Е200», номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого йому спричинена майнова шкода на загальну суму 565978 грн. 56 коп., згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи №305-Р від 02.08.2019 року.

Оскільки, згідно даних офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вказаної ДТП не була застрахована (автомобіль марки марки «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Литва), а згідно посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 є учасником бойових дій, та, відповідно до статті 13.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зокрема, встановлено, що учасники бойових дій звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, то відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є зазначена особа, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Разом з тим посилається на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована полісом №АО/4002378 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16 квітня 2019 року.

Таким чином, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 28, ст.30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що шкода, пов`язана з пошкодженням його транспортного засобу, має бути йому відшкодована МТСБУ в розмірі страхового відшкодування, а саме 100 000 (сто тисяч) гривень.

Також вказує, що ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці та ОКЛ м. Івано-Франківська призначено медичні препарати для його лікування, витрати на придбання яких підтверджено наявними квитанціями та чеками на суму 15802 грн. 57 коп.

Згідно листків непрацездатності період його лікування складає з 10.07.19 року по 15.06.2020 року, а розмір мінімальної заробітної плати на день настання страхового випадку становив 4173 грн. Таким чином витрати на лікування ОСОБА_1 становлять 16692 грн. відповідно до п.24.1 ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того вказує, що на підставі ст.. 25 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з МТСБУ підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 202630 грн. 89 коп. в якості відшкодування за не отримані доходи пов`язані з тимчасовою втратою його працездатності: середньоденна заробітна плата становить 877,19 грн. ((11666,62+23421,08)/40) та період непрацездатності з 10.07.2019 по 15.06.20 року 231 робочий день.

З огляду на вище вказане, ОСОБА_1 просив позов задовольнити та стягнути з відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України на його користь майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу в розмірі 100000 гривень; витрати на лікування в розмірі 16692 гривні та відшкодування за не отримані доходи пов`язані з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 202630 гривень 89 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не зявилися, однак скерували до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника. Позовні вимоги просили задовольнити.

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Гусєв П.В. в судове засідання не з`явився, однак скерував на адресу суду відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги до МТСБУ, та справу розглядати без його участі.

Зазначає, що позивачем не надано довідки про доходи, які було отримано під час перебування на лікарняному потерпілим від Фонду соціального страхування, а навпаки - в наданих листках непрацездатності в графі належить до виплати зазначено про стовідсоткове відшкодування.

Вказує, що позивачем не доведено, які саме доходи не було отримано під час перебування на лікарняному, а у разі задоволення позовних вимог у повному обсязі позивач отримає подвійне відшкодування.

Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, на підставі ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так судом встановлено, що згідно вироку Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05.12.2019 року, який залишено в частині призначення покарання без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 28.01.2020 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. (а.с.14-16).

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 09.07.2019 приблизно о 23:00 год. водій ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Литва, вчинив ДТП, у результаті якої потерпілим є ОСОБА_1 , водій автомобіля марки «Mercedes-Benz Е 200», державний номерний знак НОМЕР_2 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить останньому (а.с.10).

Встановлено, що, згідно Поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № АО/4002378, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована терміном до 16.07.2020 року (а.с.11).

Згідно даних офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, встановлених у вказаному вище кримінальному провадженні, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки марки «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Литва, на момент вказаної ДТП не була застрахована. Згідно посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 є учасником бойових дій, та, відповідно до статті 13.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зокрема, встановлено, що учасники бойових дій звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Згідно висновку експерта № 305-Р від 02.08.2020 року, ринкова вартість транспортного засобу марки Mercedes-Benz Е 200 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 ., станом на 08.07.2019 року могла становити 565978 гривень 56 коп. Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість оцінюваного автомобіля 612597 гривень 11 коп., то вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу, тобто вартість матеріального збитку завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля марки Mercedes-Benz Е 200 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 ., станом на 09.07.2019 року могла становити 565978 гривень 56 коп.(а.с.13).

Зі змісту відповіді ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги», вбачається, що ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології для дорослих з 10.07.2019 року по 11.07.2019 року, та вказано перелік призначених ОСОБА_1 медичних препаратів (а.с.92).

Крім того ОКЛ Івано-Франківської ОДА надала інформацію щодо переліку та кількості медикаментів придбаних за власний рахунок ОСОБА_1 , згідно листка призначення, який знаходився на лікуванні у відділенні торакальної хірургії з 11.07.2019 року по 02.08.2019 року (а.с.93).

Відповідно до досліджених судом належних доказів, а саме копій квитанцій про придбання ОСОБА_1 медикаментів на лікування, підтверджується сума 14836 грн. 46 коп. (а.с.94-97)

Встановлено, що згідно копій листків непрацездатності період перебування ОСОБА_1 з 10.07.2019 року по 15.06.2020 року на лікуванні становить 335 календарних та 231 робочих днів (а.с.98-108).

Згідно довідки про доходи від 25.06.2020 року №62, виданої ОСОБА_1 , вбачається, що розмір заробітної плати останнього за два повні місяці, що передували настанню ДТП, складала у травні 2019 року 11666 грн. 62 коп. та у червні 2019 року 17609 грн. 83 коп., крім того інші нарахування у червені в сумі 5811, грн.. 25 коп. (а.с.109). Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 731 грн. 91 коп. ((11666,62+17609,83)/40).

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 28, ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тобто МТСБУ відшкодовується позивачу ОСОБА_1 сума майнової шкоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Під час розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_2 було встановлено, що його цивільно-правова відповідальність на момент даної дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. Згідно даних офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України автомобіль марки марки «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Литва на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахований не був.

Згідно посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 є учасником бойових дій, а відповідно до ст.13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить Моторно транспортне страхове бюро України.

Відповідно до вимог п. 36.4 ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Згідно ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема пунктами 37.1.1., 37.1.2., 37.1.3., 37.1.4., встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є :

37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Разом з цим у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ - єдине об`єднання страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам (ОСЦПВВНТЗ).

Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Метою діяльності МТСБУ, зокрема є виконання гарантійних функцій стосовно відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів, відповідно до чинного законодавства України та угод, укладених Бюро з уповноваженими організаціями інших країн зі страхування ОСЦПВВНТЗ.

Таким чином, з урахуванням відсутності законом передбачених підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування, за вказаними вище обставинами, МТСБУ є суб`єктом відповідальності, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення майнової шкоди за пошкодження автомобіля, пов`язаного з відновлювальним ремонтом транспортного засобу в розмірі 100000 гривень, підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої вимоги про відшкодування витрат на лікування та відшкодування за не отримані доходи пов`язані з тимчасовою втратою працездатності, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

За змістом ч.ч. 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оскільки витрати з придбання ліків позивача ОСОБА_1 , обумовлених медичними документами, підтверджуються належними доказами (квитанціями та чеками), відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягають стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача такі витрати в сумі 16692 гривень (4173 : 30 * 120).

Статтею 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим. Зокрема, у частині 1 даної статті визначено, що у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

При обчисленні середнього заробітку слід керуватися ст.27 Закону України «Про оплату праці» та п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, згідно з яким середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

При цьому, згідно з п.5 вищенаведеного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Приймаючи до уваги, що позивач перебував тривалий час на лікуванні, а саме в період з 10.07.2019 року по 15.06.2020 року, та не мав змоги працювати, то вимоги ОСОБА_1 про стягнення з МТСБУ відшкодування за не отримані доходи пов`язані з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 202630 гривень 89 коп. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 169071 гривня 21 коп. (731,91 середньодений заробіток *231 робочий день).

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні тривалий час, що негативно вплинуло на його звичайний спосіб життя, та понесення ним великих затрат на лікування, суд вважає, що підлягає стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача витрати на лікування в розмірі 16692 гривні та відшкодування за не отримані доходи пов`язані з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 169071 гривня 21 коп.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 22, 386, 979, 1166-1188, ЦК України, ст.ст.1, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» керуючись ст.ст. 10-13, 17-18, 76-82, 259, 263- 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, вул. Горького, 51, м. Київ 03680) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_6 , витрати на лікування в розмірі 16692 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, вул. Горького, 51, м. Київ 03680) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_6 , відшкодування за не отримані доходи пов`язані з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 169071 (сто шістдесят дев`ять тисяч сімдесят одна) гривня 21 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіцманського

районного суду: Масюк Л.О.