Ухвала суду № 91665364, 12.08.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.08.2020 Справа № 554/234/20

Провадження №1-кс/554/7506/2020

УХВАЛА

іменем України

12 серпня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Гальонкіна Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу захисника Мясоєдова Романа Борисовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю. від 04 травня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017220000001379 від 29 листопада 2017 року,-

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2020 року заявник адвокат Мясоєдов Р.Б., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою, в порядку ст.303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю. від 04 травня 2020 року про часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій №3-Л від 24 квітня 2020 року; зобов`язати слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю. додатково допитати в якості свідка голову інвентаризаційної комісії - колишню виконуючу обов`язки начальника Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2 з питань, викладених у клопотанні; зобов`язати слідчого встановити та допитати в якості свідка заступника голови інвентаризаційної комісії - колишнього заступника начальника Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 з питань, визначених у клопотанні; зобов`язати слідчого встановити та допитати в якості свідка члена інвентаризаційної комісії - колишнього начальника управління оподаткування юридичних осіб Західної ОПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 з питань, викладених у клопотанні; зобов`язати слідчого встановити та допитати в якості свідка члена інвентаризаційної комісії - колишнього начальника відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 з питань, викладених у клопотанні; зобов`язати слідчого додатково допитати в якості свідка члена інвентаризаційної комісії - колишнього начальника координаційно-моніторингового управління Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 з питань, викладених у клопотанні; зобов`язати слідчого додатково допитати в якості свідка колишнього начальника юридичного відділу Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_7 з питань, викладених у клопотанні; зобов`язати слідчого допитати в якості свідка колишнього головного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_8 з питань, викладених у клопотанні.

Скарга мотивована тим, що у провадженні слідчого ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві перебуває кримінальне провадження №42017220000001379, внесене до ЄРДР 29 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382 КК України, у якому ОСОБА_1 має статус підозрюваного.

Адвокат зазначає, що 25 квітня 2020 року він як захисник підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до слідчого із клопотанням №3-Л від 24 квітня 2020 року, у якому просив про проведення слідчих дій - допитів свідків, а також витребування з ГУ ДПС у Харківській області та долучення копій документів.

21 травня 2020 року було отримано постанову слідчого Білоусова А.Ю. від 04 травня 2020 року про часткову відмову в задоволенні клопотання, лише в частині залучення до матеріалів кримінального провадження копій документів, які були додані до клопотання та відмови витребуванні документів щодо проведення інвентаризації, а також у здійсненні допитів вищевказаних осіб. Відмова в задоволенні клопотання мотивована тим, що на думку слідчого, відомості, які комісія в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року надавала на адресу ГУ ДФС у Харківській області щодо залишків невідшкодованих сум ПДВ ТОВ «Престиж Авто Сіті» у розмірі 4238,32 тис грн. (статус «перебувають у стадії судового оскарження» відповідали дійсності, оскільки такі відомості на момент обліку та подання відповідної інформації містились в ІС «Податковий блок»).

Із вказаним рішенням слідчого заявник не погоджується, вважає оскаржувану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що слідчому було документально підтверджено, що голова інвентаризаційної комісії ОСОБА_2 , а також члени інвентаризаційної комісії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 беззаперечно та достовірно знали станом на 28.12.2015 року та 05.01.2016 року про відсутність жодних судових оскаржень по справі №820/3918/15, а також відсутність інших судових справ за участі ТОВ «Престиж Авто Сіті» та свідомо підписали інвентаризаційні звіти з недостовірною інформацією, що у подальшому призвело до викривлення інформації у відповідної інформаційних системах обліку податкового органу, невнесенні інформації до відповідних реєстрів узгоджених сум до відшкодування, а в подальшому до не формування висновків та невідшкодуванні ПДВ на адресу вказаного суб`єкта господарювання. На думку заявника, в порушення вимог наказу ДФС України №811 від 21.10.2015 року та наказу ГУ ДФС у Харківській області №338 від 26.10.2015 року вказані особи свідомо викривили результати інвентаризації залишків невідшкодованих сум ПДВ та свідомо ухилились від вжиття заходів, направлених на їх зменшення тощо.

Заявник вважає, що слідчий, відмовляючи у допиті свідків з питань, визначених у клопотанні, фактично намагається приховати їх вину у навмисному викривленні результатів інвентаризації залишків невідшкодованих сум ПДВ, а також не бажає підтверджувати той факт, що посадовим особам Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було достовірно відомо про судові рішення по ТОВ «Престиж Авто Сіті», що спростовує інформацію, викладену слідчим у повідомленні ОСОБА_1 про підозру. Тоді як допит указаних осіб як свідків може допомогти з`ясувати певні обставини, про які зазначено у клопотанні та у наданих документах.

На переконання заявника, інформація, викладена в постанові слідчого, не відповідає дійсним обставинам справи, суперечить засадам та меті кримінального процесу щодо всіх обставин скоєння злочину та осіб, причетних до його скоєння. Прийняте слідчим рішення унеможливлює збирання всіх необхідних доказів, у тому числі і тих, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А тому звернувся за судовим захистом.

У судове засідання особа, яка подала скаргу, адвокат Мясоєдов Р.Б. не з`явився, надав на адресу суду письмову заяву, у якій просив розглянути скаргу без його, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Від слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю. до суду надійшла заява про розгляд скарги без її участі, також надано матеріали кримінального провадження №42017220000001379. Просить у задоволенні скарги відмовити з огляду на її безпідставність.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.

За таких обставин, ураховуючи процесуальні строки розгляду та наявність волевиявлення заявника про розгляд без участі, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, частиною першою статті 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Згідно з положеннями пункту 7 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому проваджені можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Судом установлено, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження №42017220000001379, відомості про яке внесено 29 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382 КК України.

Як вбачається з наявних матеріалів, 25 квітня 2020 року адвокат Мясоєдов Р.Б., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся в порядку ст.220 КПК України на адресу слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю. із клопотанням №3-Л від 24 квітня 2020 року в кримінальному провадженні №42017220000001379, у якому просив про проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, витребувати та долучити копії документів, допитати свідків з відповідного переліку питань.

04 травня 2020 року слідчим Другого слідчого відділу СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусовим А.Ю. винесено постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Мясоєдова Р.Б. №3-Л від 24.04.2020 року в частині допиту в якості свідків голови інвентаризаційної комісії Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2 , заступника голови комісії ОСОБА_3 та членів комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з питань, викладених у клопотанні.

Як слідує зі скарги, зазначену постанову отримано заявником 21 травня 2020 року.

Мотивами винесення оскаржуваної постанови слідчий Білоусов А.Ю. вказав, що клопотання захисника Мясоєдова Р.Б. в частині допиту вищезазначених свідків із наведених питань не підлягає задоволенню, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що відомості, які Західна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року надавала на адресу ГУ ДФС у Харківській області в таблиці щодо залишків невідшкодованих сум ПДВ ТОВ «Престиж Авто Сіті» у розмірі 4238,32 тис.грн. (статус «перебувають у стадії судового оскарження») відповідали дійсності, оскільки такі відомості на момент обліку та подання відповідної інформації містилися в ІС «Податковий блок». При цьому інвентаризація залишків невідшкодованих сум ПДВ є дією облікового характеру, спрямованою на з`ясування статусу залишків невідшкодованих сум ПДВ, та жодним чином не впливає на механізм формування висновку про відшкодування ПДВ.

З огляду на викладене, слідчий дійшов до висновку, що підстави для задоволення клопотання у наведеній частині відсутні.

За змістом положень ч.1 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді і вказана норма Кодексу кореспондується із нормою п.7 ч.1 ст.303 КПК України.

Вважаючи оскаржувану постанову слідчого незаконною, заявник звернувся до слідчого судді з вимогою про її скасування з мотивів необґрунтованості, формальності та порушення прав сторони захисту на збирання доказів.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до положень ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Виходячи зі змісту п.2 ч.5 ст.110, ч.2 ст.220 КПК України постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання повинна бути вмотивована та обґрунтована, з зазначенням змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Вказана постанова про відмову в задоволенні клопотання адвоката Мясоєдова Р.Б. не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.110, ст.220 КПК України, оскільки належним чином не обґрунтована та не вмотивована.

Судом установлено, і це вбачається з оскаржуваного рішення, що в постанові слідчий фактично не вказав зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови про відмову в задоволенні частини вимог клопотання про допит свідків, що надійшло на адресу органу досудового розслідування від заявника. Не надано вичерпної відповіді на всі порушені питання та не спростовано тверджень заявника щодо необхідності допиту свідків з питань, які наведені у клопотанні для досягнення заявленої мети дослідження всіх обставин справи та кола осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а також мотивів прийняття саме такого рішення з його належним обґрунтуванням та посиланням на положення КПК України щодо порушених заявником питань.

Натомість, постанова містить лише посилання на встановлення і ході досудового розслідування достовірності відомостей, які надавала Західна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області на адресу ГУ ДФС у Харківській області з огляду на наявність таких даних в ІС «Податковий блок» на момент обліку. Однак поза увагою слідчого залишені питання щодо зазначених адвокатом обставин обізнаності членів інвентаризаційної комісії щодо судових оскаржень у відповідний період, відповіді на які належним чином не обґрунтовані з посиланням на здобуті під час розслідування докази та норми процесуального закону.

Разом із тим, в оскаржуваній постанові не зазначено належного обґрунтування причин відмови у задоволенні частини вимог клопотання про проведення допитів, з урахуванням того, чи перешкоджають будь-які обставини проведенню таких слідчих дій, щодо обсягу питань свідкам, з`ясування певних обставин на підставі наявних у провадженні документів, на які посилається сторона захисту тощо, натомість, відповідних доказів та відомостей суду не представлено.

Вищевказані питання фактично не знайшли свого вирішення у постанові слідчого і як результат - законодавча вимога щодо вмотивованості постанови слідчим при її винесенні не була дотримана в повній мірі, з огляду на те, що у рішенні слідчого не зазначено вичерпних мотивів та причин відмови у проведенні конкретних слідчих (розшукових) дій, про які йшла мова у клопотанні.

Отже, слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не були враховані зазначені обставини, а відтак, на переконання слідчого судді, слідчим належним чином та у визначений законом спосіб не було розглянуто клопотання заявника, що не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст.110 цього Кодексу.

Доводи заявника під час розгляду скарги слідчим спростовані не були, а тому в даному випадку порушені процесуальні права підлягають захисту, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Таким чином, з метою усунення зазначених вище порушень порядку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя вважає достатнім зобов`язати слідчого повторно розглянути подане заявником клопотання з дотриманням вимог КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення за результатами розгляду та повідомити про це заявника.

Щодо вимог скарги про зобов`язання слідчого здійснити певні слідчі дії у кримінальному провадженні слідчий суддя зазначає про таке.

Питання, пов`язані з доказуванням у кримінальному провадженні та проведенням слідчих (розшукових) та процесуальних дій на стадії досудового розслідування відносяться виключно до компетенції слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Зважаючи на це, не підлягають задоволенню вимоги скарги щодо зобов`язання слідчого здійснити дії у тому обсязі, який наведений адвокатом Мясоєдовим Р.Б., так як відповідно до ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Крім того, вимоги п.3 ч.2 ст.307 КПК України застосовуються слідчим лише у випадку зобов`язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити дію, яку він зобов`язаний вчинити.

Надання різного роду доручень слідчому, органу досудового розслідування проводити слідчі (розшукові) дії, або давати вказівки щодо їх проведення належить до компетенції прокурора, а не слідчого судді (п.4 ч.2 ст.36 КПК України).

Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України). Слідчий суддя, суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.

Отже, з огляду на співвідношення вимог ст.220 КПК України з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, зокрема, встановленими ст.40 КПК України, процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

При цьому, необхідно зауважити, що пунктом 7 ч.1 ст.303 КПК України передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження вносив клопотання слідчому.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість таких вимог скарги, у зв`язку з чим не вбачає підстав для їх задоволення у наведеній частині.

Відповідно до ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов`язання вчинити певну дію.

Враховуючи викладене, постанову слідчого від 04 травня 2020 року потрібно скасувати, зобов`язавши слідчого повторно розглянути клопотання адвоката Мясоєдова Р.Б. №3-Л від 24 квітня 2020 року, яке надійшло на адресу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.2, 110, 220, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю. від 04 травня 2020 року про часткову відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017220000001379 від 29 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382 КК України.

Зобов`язати слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Білоусова А.Ю., в якого перебувають матеріали кримінального провадження №42017220000001379 від 29 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382 КК України, повторно розглянути клопотання адвоката Мясоєдова Р.Б., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , №3-Л від 24 квітня 2020 року, та повідомити заявника про результати розгляду.

В задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ю.С. Гальонкіна