Рішення № 91658824, 08.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 р. Справа № 520/13955/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представників:

позивача - Карапетяна А.Р., відповідача - Саєнко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0005601305 та №0005621305 від 02.07.2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області податкові повідомлення - рішення №0005601305 та №0005621305 від 02.07.2019 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання від 18.02.2020 року, продовжено підготовче провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання від 09.06.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До канцелярії суду представником Головного управління ДПС у Харківської області було надано відзив на позов з доданими до нього документами (а.с. 48 - 79), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що згідно з довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, під ознакою доходу "126" відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК України), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства , до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2015 році - 609 грн. Пунктом 179.1 статті 179 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п.179.7 ст. 179 ПК України). За результатами аналізу відомостей про суми нарахованого доходу контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2015 року отримав дохід у загальному розмірі 201 934,15 грн. з ознакою "126". За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питання повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року було встановлено порушення платником податків пп.49.18.5 п.49.18 ст. 49, "в" п.176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України (несвоєчасно надано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік та не задекларовано дохід (додаткове благо) у розмірі 201 934,15 грн.), що призвело до заниження податкового зобов`язання зі спати податку на доходи з фізичних осіб 39 777,83 грн., військового збору 3 029,01 грн. Таким чином, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень №0005601305 та №0005621305 від 02.07.2019 року податковий орган діяв на підставі та в межах повноважень, визначених ПК України, отже позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання від 22.01.2020 року, замінено неналежного відповідача - ГУ ДФС у Харківській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Харківській області.

У відповіді на відзив (а.с. 80 - 84) представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві. З посиланням на ряд постанов Верховного Суду (від 15.05.2018 р. у справі №821/1594/17, від 19.07.2019 р. у справі №826/4240/18, від 05.09.2019 р. у справі 815/6032/17, від 24.01.2019 р. у справі №810/4200/16) зазначив, що для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, як додаткового блага, яка підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, починаючи з 01.10.2015 року. Між позивачем та банком укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 843-1-27/44/1/8-293 від 14.07.2008 року на суму максимального ліміту заборгованості до 80 000,00 дол. США. Згідно з Договором від 29.04.2015 року про внесення змін №8 до договору кредиту №843-1-27/44/1/8-293 від 14.07.2008 року, станом на дату укладання цього Договору про внесення змін заборгованість за Договором кредиту складає: 45 489,96 дол. США 96 центів - заборгованість за тілом Кредиту; 25 675,20 дол. США - заборгованість по процентам. Заборгованість по тілу кредиту у розмірі 45 489,96 дол. США у гривневому еквіваленті на момент отримання кредиту, за офіційним курсом НБУ на час укладання договору, складає 220 171,4 грн. (курс долару 484,21 за 100 одиниць). За змістом інформації ПАТ "Укрсоцбанк", зазначеного в договорі про внесення змін №8, вбачається, що станом на 29.04.2015 року Банк анулював заборгованість в розмірі 9 097,99 дол. США, що за офіційним курсом на момент укладання цього договору складає суму, яку відповідач вважає доходом позивача, а саме 201 934,15 грн. Сплачена позивачем банку сума у розмірі 36 391,97 дол. США у гривневому еквіваленті складає суму 810 085,25 грн., що значно вище, ніж та, яку позивач отримав від Банку як тіло кредиту.

Отже, при анулюванні (прощенні) позивачу суми боргу за кредитом були дотримані умови для застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, відбулась зміна валюти зобов`язаним на гривню, оскільки на момент такого прощення внесення іноземної валюти було неможливим, а різниця, що розрахована відповідно до пункту 8 підрозділу І розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, є більшою, ніж сума боргу, що прощена банком позивачу. З огляду на зазначене, відсутні підстави стверджувати, що позивач внаслідок такого прощення отримав додаткове благо, з настанням відповідних податкових наслідків.

У запереченнях на відповідь (а.с. 136 - 138) представник відповідача зазначив, що ані до позовної заяви, ані до відповіді на відзив позивач не надав доказів в обґрунтування своєї правової позиції, що прощена (анульована) сума заборгованості є курсовою різницею, розрахованою відповідно до пункту 8 підрозділу І розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Натомість, за договором від 29.05.2015 № 8 про внесення змін до договору кредиту №843-1-27/44/1/8-293 від 14.07.2008 року, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник), банком прощено (анульовано) ОСОБА_1 залишкову заборгованість за тілом кредиту 9097,99 дол. США. Вказаний договір підписано як Кредитором, такі Позичальником. Отже, анульована (прощена) сума заборгованості у розмірі 9097,99 дол. США є доходом платника податків у вигляді додаткового блага. ПАТ "Укрсоцбанк" виконано всі умови пп. "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, отже позивач, отримавши дохід у вигляді додаткового блага, зобов`язаний був подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік, задекларувати відповідну суму доходу та сплатити податки.

В судовому засідання представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області у відношенні позивача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1815/20-40-13-13-05-08/ НОМЕР_1 від 28.05.2019 року, у висновках якого викладено виявлені порушення:

- пп.49.18.5 п.49.18 ст. 49, абз. "в" п.176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України - несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 39 777,83 грн.;

- п.16-1 розділу ХХ ПК України - заниження військового збору за 2015 рік у сумі 3 029,01 грн. (а.с. 9 - 22, 54 - 69).

В акті перевірки зазначено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) фактично отримував доходи за ознакою "126" (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) сума фінансової допомоги, включаючи суму боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, який відображено ПАТ "Укрсоцбанк" (код 00039019).

Ознака доходу "126" дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК України), якщо кредитор повідомляє боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до звіту 1-ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно отриманого листа ПАТ "Укрсоцбанк" від 06.10.2017 року №11.1-186/79-968, банком анульовано (прощено) ОСОБА_1 основну суму кредитної заборгованості у сумі 201 934,15 грн., надано податковий розрахунок за формою 1 ДФ за підсумками звітного періоду із зазначенням (відображенням) вказаної суми за ознакою "126". Натомість, платником податків подано податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларовано суму доходу за 2015 рік в розмірі 80 773,60 грн., 16 154,72 грн. - ПДФО, 1 211,60 грн. - військовий збір (а.с. 98 - 200).

У зв`язку з тим, що позивачем не задекларовано отриманий у 2015 році дохід за ознакою "126" у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу 201 934,15 грн. та утриманого з нього ПДФО та військового збору, яка підлягає сплаті самостійно, встановлено порушення абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік 39 777,83 грн. (12 180,00 х 15% = 1 827,00) + (189 754,15 х 20% = 37 950,83), а також порушення п.16-1 розділу ХХ ПК України, що призвело до несплати військового збору за 2015 рік 3 029,01 грн. (201 934,15 грн. х 1,5% = 3 029 грн.) (аркуші акту перевірки 6, 11).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

1) податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0005601305 від 02.07.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 49 722,29 грн., з яких: 39 777,83 грн. - основний платіж, 9 944,46 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2) податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0005621305 від 02.07.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 3 886,26 грн., з яких: 3 029,01 грн. - основний платіж, 757,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 23 - 24, 70 - 71).

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області №0005601305 та №0005621305 від 02.07.2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Основним питанням, яке потребує вирішення у даній справі, є правомірність віднесення Головним управлінням ДФС в Харківській області суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Вимоги податкового органу щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням податковим органом оподатковуваного доходу позивача як об`єкту оподаткування військовим збором.

Згідно з п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать матеріали справи, 14.07.2008 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії №843-1-27/44/1/8/293, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, на умовах, визначених цим договором. Детальний розпис сукупної вартості Кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання Кредиту наведено у додатку № 2 до цього Кредиту, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.п. 1.1.1 вказаного договору, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, «траншами», зі сплатою 13,50 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному у додатку №1 до цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 80 000 доларів США з графіком зменшення максимального ліміту заборгованості кожного 10 числа місяця, починаючи з серпня 2008 року та кінцевим терміном повернення до 10.07.2018 року (а.с. 85 - 92).

Також, 29.04.2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 8 до Договору кредиту № 843-1-27/44/1/8/293, згідно п.2 якого станом на дату укладання цього договору про внесення змін заборгованість за Договором кредиту складає: за тілом Кредиту в сумі 45 489 доларів США 96 центів; по процентам за користування Кредитом - 25 675 доларів США 20 центів.

Відповідно до п.3.2 Договору про внесення змін № 8 Сторони домовились, що погашення кредиту у сумі 36 391 доларів США 97 центів здійснюється Позивальником до 29.04.2015 року.

У разі належного виконання Позичальником умов, які викладені у п.3.2 цього Договору, залишкова заборгованість Позичальника перед кредитором за Договором кредиту (а саме, залишкова заборгованість за тілом Кредиту в сумі 9097 доларів США 99 центів, залишкова заборгованість за процентами, зазначеними у п.2.2 цього договору) підлягає анулюванню (прощенню). При цьому, штрафні санкції за Договором кредиту не застосовуються. Датою анулювання (прощення) такої заборгованості є 29 квітня 2015 року (п.3.3 Договору про внесення змін №8) (а.с. 95 - 96).

Договір про внесення змін №8 підписаний як Кредитором, так і Позичальником, що підтверджено проставленими підписами на другому аркуші договору (а.с. 96).

Оскільки основна сума боргу (кредиту) платника податку 29.04.2015 року анульована (прощена) ПАТ «Укрсоцбанк» (Кредитором) згідно укладеного договору про внесення змін № 8 до Договору кредиту № 843-1-27/44/1/8/293 від 29.04.2015 року, в силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є доходом, отриманим платником податку, як додаткове благо, тому повинна включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відповідно позивач як платник податків повинен був відобразити відповідну суму у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків ОСОБА_1 отримав від ПАТ "Укрсоцбанк" суму 201 934,15 грн. за ознакою "126" (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) (а.с. 76).

Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

В Довіднику ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку) під ознакою доходу "126" відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) - "додаткове благо".

Натомість, в поданій до контролюючого органу податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік позивач не відобразив отримане додаткове благо 201 934,15 грн. та в порушення абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 п.16-1 розділу ХХ ПК України не сплатив з вказаної суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що слугувало підставою для винесення ГУ ДФЧС в Харківській області оскаржуваних податкових повідомлень - рішень №0005601305 та №0005621305 від 02.07.2019 року.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, що при анулюванні (прощенні) ОСОБА_1 , суми боргу за кредитом були дотримані умови для застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, зокрема, відбулась зміна іноземної валюти у гривню, тому фактично сума прощеного (анульованого) боргу платнику податків становила курсова різниця, яка не відноситься до доходів позивача як платника податку та не підлягає оподаткуванню, з огляду на наступне.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань".

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і невключення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу прощених (анульованих) кредитором сум курсової різниці та процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами. Курсова різниця обчислюється як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду (щодо пріоритету норм пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України над нормами абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України) викладено у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховний Суд в постанові від 19 липня 2019 року по справі №826/4240/18 (адміністративне провадження №К/9901/14858/19) зауважив, що для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.

За укладеним 29.04.2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 договором про внесення змін № 8 до Договору кредиту № 843-1-27/44/1/8/293 залишкова заборгованість за тілом Кредиту в сумі 9097 доларів США 99 центів підлягає анулюванню (прощенню) з 29 квітня 2015 року.

В пункті 3.3 вказаного Договору про внесення змін № 8 також зазначено, що шляхом укладання цього Договору про внесення змін Позичальник також погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах та про свій обов`язок самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити їх у річній податковій декларації відповідно до Податкового кодексу України. Перерахунок суми анульованої (прощеної) заборгованості в національну валюту з метою декларування та сплати податку здійснюється Позичальником самостійно за офіційним курсом Національного банку України на визначену вище дату анулювання (прощення) заборгованості (а.с. 95 - 96).

Натомість, представником позивача не надано до суду доказів того, що при прощенні (анулюванні) ПАТ «Укрсоцбанк» платнику податків кредитної заборгованості, сторонами договору про внесення змін № 8 змінено вказану в договорі валюту зобов`язання за кредитом з іноземної валюти (долар США) у валюту виконання гривню та відповідно не доведено, що прощений борг за своєю природою є курсовою різницею, розрахованою відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

За таких підстав, прощений (анульований) кредитором борг згідно Договору про внесення змін № 8 від 29.04.2015 року є додатковим благом та відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України підлягає включенню платником податків до свого загального оподатковуваного доходу.

Отже, оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області №0005601305 та №0005621305 від 02.07.2019 року правомірно визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2015 рік, а також застосовано до позивача штрафні санкції.

За таких підстав. позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, п.3 Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2020 року.

Суддя О.В.Шевченко