Рішення № 91658715, 15.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 598/1066/20

15 вересня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Домбик В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Збаразького районного суду Тернопільської області з позовом до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просить:

скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації №04-01/1853 від 12.05.2020 року про відмову у наданні дозволу на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 110380 40, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

зобов`язати Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 110380 40, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2008 року матері позивача, як особі з інвалідністю, відповідачем було надано автомобіль марки ЗАЗ 110380 40, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, з частковою оплатою 8288,70 грн. Після смерті особи з інвалідністю, ОСОБА_1 звернулась із заявою про надання дозволу на безоплатну передачу їй у власність вказаного транспортного засобу, як члену сім`ї померлого, для проведення процедури перереєстрації. Проте Департаментом соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації відмовлено листом №04-01/1853 від 12.05.2020 року, посилаючись на те, що на момент смерті особи з інвалідністю позивач не був зареєстрованим за її місцем реєстрації.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки п`ять років до моменту настання смерті особа з інвалідністю, що потребувала постійного догляду, проживала разом в селі Базаринці Збаразького району Тернопільської області, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 21.07.2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування рішення про відмову у наданні дозволу на перереєстрацію автомобіля передано за предметною юрисдикцією на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 15.09.2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, 31.08.2020 року Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.30). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що мати ОСОБА_1 , особа з інвалідністю ІІ групи від загального захворювання, яка проживала у місті Зборів по АДРЕСА_1 , з 14.07.1993 року перебувала на обліку в органах соціального захисту населення для забезпечення автомобілем і 21.01.2008 року була забезпечена легковим автомобілем ЗАЗ 110380 40 з ручним керуванням з оплатою 30% його вартості та знята з відповідного обліку. Листом Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації №04-01/1853 від 12.05.2020 року позивачу надано письмове роз`яснення щодо застосування п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999. Зокрема, стосовно відсутності підстав у наданні дозволу на безоплатну перереєстрацію автомобіля після смерті матері, оскільки член сім`ї особи з інвалідністю мав бути зареєстрованим за місцем реєстрації особи з інвалідністю. Крім того, факт оформлення свідоцтва на право на спадщину за заповітом не встановлює право власності на автомобіль, в силу особливого механізму його отримання. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених в позовній заяві (а.с.1-3), просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився, у відзиві просив розгляд справи здійснювати без участі представника Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , матері позивача ОСОБА_1 (а.с.11), як особі з інвалідністю ІІ групи від загального захворювання, яка проживала у місті Зборів по АДРЕСА_1 , та з 14.07.1993 року перебувала на обліку в органах соціального захисту населення для забезпечення автомобілем, 22.01.2008 року було виділено легковий автомобіль ЗАЗ 110380 40 з ручним керуванням з оплатою 30% вартості (а.с.31), сплачених відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №94 від 22.01.2008 року на суму 8288,70 грн. (а.с.15).

Вказаний автомобіль ЗАЗ 110380 40, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 22.01.2008 року згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , в якому зроблено особливі відмітки - "по лінії Соцбез акт НДЦ165502 від 22.01.2008 року" (а.с.14).

Як слідує з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.11.2018 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (а.с.13).

У відповідності до довідки виконавчого комітету Базаринської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 19.06.2020 року №346, ОСОБА_2 протягом п`яти років до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без місця реєстрації разом із своєю дочкою ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_2 (а.с.17).

ОСОБА_1 звернулась із заявою про перереєстрацію легкового автомобіля до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду якої листом №04-01/1853 від 12.05.2020 року повідомлено про відсутність підстав у наданні дозволу на безоплатну перереєстрацію, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 позивач не була зареєстрована за її місцем реєстрації (а.с.16).

Не погоджуючись з таким рішення суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Приписами ч.3 ст.38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 19.07.2006 року прийнято постанову №999 "Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями" (далі - Порядок №999).

Згідно із абз.3 п.1 Порядку №999, забезпечення автомобілями інвалідів за місцем реєстрації здійснюється Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, відповідними структурними підрозділами соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції).

Відповідно до абз.1 п.16 Порядку №999 особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за її (його) бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім`ї (за бажанням такого члена сім`ї), який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

В розумінні абз.9 п.3 Порядку №999 до членів сім`ї особи з інвалідністю належать громадяни України, які проживають разом з нею, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Згідно з абз.7 п.16 Порядку №999 перереєстрація автомобіля на ім`я особи з інвалідністю з числа членів сім`ї, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім`ї померлої особи з інвалідністю, а у разі їх відсутності повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду. Довідка видається особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, в якому особа з інвалідністю перебувала на обліку, а особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції Фонду.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 , як член сім`ї померлого інваліда, звернулась до відповідача з заявою про перереєстрацію автомобіля ЗАЗ 110380 40, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , безоплатно переданий у власність матері позивача.

Проте Департаментом соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації листом №04-01/1853 від 12.05.2020 року повідомлено про відсутність підстав у наданні дозволу позивачу на безоплатну перереєстрацію, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 , яка проживала у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не була зареєстрована за її місцем реєстрації.

Виходячи з вищезазначених правових норм, законодавець пов`язує право члена сім`ї померлого інваліда на залишення за собою автомобіля за умови наявності факту реєстрації його місця проживання за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час її смерті.

Однак, відповідач при наданні відмови позивачу безпідставно залишив поза увагою той факт, що особа з інвалідністю на час її смерті не проживала за місцем своєї реєстрації та не могла самостійно проживати без стороннього догляду.

Як слідує з довідки виконавчого комітету Базаринської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 19.06.2020 року №346, ОСОБА_2 протягом п`яти років до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без місця реєстрації разом із своєю дочкою ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_2 .

Суд вважає, що відповідач при розгляді заяви позивача допустив надмірний формалізм і знехтував іншими фактичними даними про спільне проживання в останні роки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Отже, беручи до уваги факт приналежності позивача до членів сім`ї померлої особи з інвалідністю та проживання з нею до дати смерті за однією адресою, з огляду на невідповідність фактичного місця проживання місцю реєстрації саме особи з інвалідністю, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості надання позивачу дозволу на переоформлення у власність автомобіля, строк експлуатації якого більше ніж 10 років.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваної відмови у наданні дозволу на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 110380 40, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Як передбачено ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду при вирішенні справи визначені у ч.3 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати дозвіл позивачу на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 110380 40, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації №04-01/1853 від 12.05.2020 року про відмову у наданні дозволу на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 110380 40. державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 110380 40 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_3 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4

відповідач: -Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації місцезнаходження/місце проживаннявул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021 ЄДРПОУ/РНОКПП 03195547;

Головуючий суддя Мандзій О.П.