Рішення № 91658714, 21.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1438/20

21 вересня 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період з 01.03.1995 по 29.02.2000 у розмірах, вказаних в графі "Заробіток для обчислення пенсії" акта від 22.08.2019 № 4471 з дати первинного призначення пенсії, а саме з 29.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), надавши до заяви всі необхідні документи, в тому числі архівну довідку № 420/26-3.02 від 11.04.2019 про заробітну плату за періоди роботи на Тернопільському комбінаті хлібопродуктів ДП ДАК "Хліб України" з березня 1995 року по березень 2000 року, виданої архівним відділом Тернопільської міської ради. За результатами розгляду заяви відповідач призначив позивачу пенсію за віком. При цьому відповідач листом від 25.05.2020 повідомив позивача, що при обчисленні пенсії врахувати зазначену архівну довідку про заробітну плату немає підстав, оскільки суми заробітної плати за вказані роки не підтверджені первинними документами.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки обчислення пенсії без урахування архівної довідки № 420/26-3.02 від 11.04.2019 суттєво знижує розмір його пенсії, на яку він має право.

Ухвалою суду від 30.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі сторонам клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

17.07.2020, у встановлений судом строк, відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов від 14.07.2020, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що останній правомірно не врахував позивачу при обчисленні пенсії за віком зазначену архівну довідку про заробітну плату, так як в особових рахунках за 1995 - 2000 роки є суми на які не нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються для призначення пенсії, згідно Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 № 697 (арк. справи 79-81).

Ухвалою суду від 30.07.2020 вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 КАС та призначено у справі судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву від 15.09.2020, в якій просить розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву від 15.09.2020, в якій просить розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження. Щодо задоволення позовних вимог заперечує.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 15.09.2020 всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Також, з урахуванням заяв сторін від 15.09.2020 про розгляд справи без їхньої участі, - суд згідно ухвали від 15.09.2020 перейшов до розгляду справи № 500/1438/20 в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, надавши до заяви всі необхідні документи, в тому числі архівну довідку № 420/26-3.02 від 11.04.2019 про заробітну плату за періоди роботи на Тернопільському комбінаті хлібопродуктів ДП ДАК "Хліб України" з березня 1995 року по березень 2000 року, виданої архівним відділом Тернопільської міської ради.

За результатами розгляду заяви відповідач 29.05.2019 призначив позивачу пенсію за віком. При цьому відповідач листом від 25.05.2020 повідомив позивача, що при обчисленні пенсії врахувати зазначену архівну довідку про заробітну плату немає підстав, оскільки суми заробітної плати за вказані роки не підтверджені первинними документами (арк. справи 70).

Частиною першою статті 78 КАС визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд встановив, що відповідач 29.05.2019 призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, однак обчислення пенсії відбулось без урахування архівної довідки № 420/26-3.02 від 11.04.2019.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

На підставі підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Суд встановив, що архівною довідкою № 420/26-3.02 від 11.04.2019 про заробітну плату, виданої архівним відділом Тернопільської міської ради, підтверджується те, що позивач працював, зокрема за період з березня 1995 року по березень 2000 року у Тернопільському комбінаті хлібопродуктів ДП ДАК "Хліб України" на посадах автомеханіка та старшого майстра дільниці № 2, за що отримував відповідну заробітну плату. При цьому зазначена довідка належним чином засвідчена (арк. справи 5).

Водночас, актом № 4471 від 22.08.2019 "Про результати перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 по підприємству "Хліб України" підтверджується те, що в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 (довідка № 420/26-3.02 від 11.04.2019) включено всі суми нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1995-2000 рр. без урахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески.

Щодо твердження відповідача про те, що в особових рахунках за 1995 - 2000 роки є суми нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1995-2000 рр. без урахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з статтею 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону, зокрема є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною шостою статті 20 Закону № 1058 визначено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон № 1788-XII та Закон № 1058.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми Закону № 1058, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством (в даному випадку за Тернопільським комбінатом хлібопродуктів ДП ДАК "Хліб України") щодо сплати страхових внесків, оскільки відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює (працював) позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 у справі №К/800/7673/13.

Таким чином, враховуючи те, що зазначена архівна довідка відповідає вимогам пункту 2.10 Порядку № 22-1, а також те, що вона була додана до заяви про призначення пенсії, суд дійшов висновку, що під час призначення пенсії за віком відповідач протиправно відмовив позивачу щодо обчислення йому пенсії з урахуванням зазначеної архівної довідки.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача відповідно до статті 245 КАС підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням заробітної плати, яка зазначена в архівній довідці виданій архівним відділом Тернопільської міської ради № 420/26-3.02 від 11.04.2019, з дати первинного призначення пенсії, а саме з 29.05.2019, оскільки саме з цієї дати відбулось порушення прав позивача внаслідок протиправного відмови відповідача у врахуванні зазначеної довідки при призначенні пенсії.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн згідно квитанції (арк. справи 4).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням заробітної плати, яка зазначена в архівній довідці виданій архівним відділом Тернопільської міської ради № 420/26-3.02 від 11.04.2019, з дати первинного призначення пенсії, а саме з 29.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір на суму 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.09.2020.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ:14035769).

Головуючий суддя Мірінович У.А.