Ухвала суду № 91658008, 18.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7577/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

18 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 8/П/5-2020 від 28.08.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил адвокатської етики у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік - з 28.08.2020 по 28.08.2021.

Разом із позовною заявою також подав заяву про забезпечення позову (вх. № 46837 від 17.09.2020) шляхом зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 8/П/5-2020 від 28.08.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил адвокатської етики у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік - з 28.08.2020 по 28.08.2021.

В обґрунтування цієї заяви позивач вказав, що підставою прийняття оскаржуваного рішення стало, на його думку, лише припущення за відсутності вини позивача. Вважає, що очевидними є ознаки протиправності рішення, що оскаржується, та порушення прав, свобод та інтересів позивача. Оскільки згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області в суді не зупиняє його дії, станом на день подання заяви про забезпечення позову в Єдиний реєстр адвокатів України вже внесено інформацію про зупинення діяльності адвоката ОСОБА_1 , позивач позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю та засобів до існування. Окрім цього порушуються права третіх осіб - клієнтів позивача, інтереси яких він представляє на підставі діючих договорів про надання правової допомоги та які фактично позбавлені захисту через зупинення адвокатської діяльності. Вважає, що заява про забезпечення позову є ефективним та можливим способом захисту, відтак просить таку задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч. 1 ст. 2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Для можливості застосування судом вищезазначених форм забезпечення позову, про які просить позивач у заяві про забезпечення позову, необхідна наявність певних підстав, передбачених чинним законодавством України.

Предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність прийняття кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області рішення № 8/П/5-2020 від 28.08.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил адвокатської етики у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік - з 28.08.2020 по 28.08.2021.

Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, суд зауважує, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення № 8/П/5-2020 від 28.08.2020 до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Оцінку зазначеному у заяві рішенню відповідача буде надано при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову. При цьому, якщо таке порушення прав позивача буде встановлене при розгляді справи по суті, порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення.

Сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову, а при розгляді відповідної заяви питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті не вирішується.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 10.04.2019 (справа № 826/16509/18) та від 13.05.2020 (справа № 640/16714/19).

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на позбавлення внаслідок зупинення права на заняття адвокатською діяльністю власне самого його права на заняття адвокатською діяльністю та засобів для існування. Однак заявником ( ОСОБА_1 ) не підтверджено неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також враховує, що рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже, і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів, яких стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Поряд з цим відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд зазначає, що законодавець, передбачивши в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» такий вид дисциплінарної відповідальності адвоката як зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю тим самим охопив і можливі негативні наслідки такого рішення.

Суд враховує і те, що у випадку відмови в задоволенні позову реалізація рішення відповідача буде взагалі неможлива, тоді як у випадку задоволення позовних вимог позивач має можливість відшкодувати заподіяні збитки і шкоду.

Таким чином задоволення заяви позивача про забезпечення позову не відповідає критеріям обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову, а відтак задоволенню не підлягає.

При цьому суд роз`яснює, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, 256, 294, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання.

Суддя Р.П. Качур