Ухвала суду № 91655126, 21.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2713/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача - Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зупинення провадження у справі № 360/2713/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена адміністративна справа.

Від відповідача 17 вересня 2020 року надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/532/20, в обґрунтування якого зазначено, що на розгляді Верховного Суду перебуває справа № 240/532/20, спірним питанням у якій є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що фактично відповідає підставам, з яких подано позов по даній справі (арк. спр. 75-76).

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу № 240/532/20 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина А1495) про визнання дій протиправними, стягнення компенсації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, до якої входить колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що розглядає цю справу.

З ухвали Верховного Суду з`ясовано, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Північному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України та перебував на речовому забезпеченні у військовій частині 1495.

Відповідно до наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27 червня 2019 року № 210-ОС позивача звільнено з військової служби у запас, а відповідно до наказу в. о. начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 липня 2019 року № 252-ОС з 01 серпня 2019 року виключено зі списків особового складу військової частини 1495 та всіх видів забезпечення.

Однак, грошова компенсація за речове майно у розмірі 20555,77 грн виплачена позивачу лише 22 жовтня 2019 року, що на думку останнього є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку в розмірі 103334,76 грн за затримку розрахунку при звільненні, виходячи із 1260,18 грн середньоденного грошового забезпечення.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивача 22 січня 2020 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті) до суду з цим позовом.

Колегією суддів визначено, що на стадії касаційного провадження спірним у цій справі є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону. Оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведено 22 жовтня 2019 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 22 січня 2020 року, тобто з пропущенням місячного строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19

У постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 лютого 2020 року у справі № 420/2934/19 та від 13 березня 2019 року у справі № 813/1001/17 суд при застосуванні вказаних правових норм зробив інший правовий висновок, в основу якого покладено правовий висновок про необхідність застосування до спірних правовідносин саме тримісячного строку звернення до суду відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України, відповідно до якої працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З викладеного вбачається, що Верховним Судом прийняті судові рішення, в яких по різному зроблені правові висновки про застосування норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У свою чергу, з матеріалів даної справи слідує, що позивач звернулась до суду з цим позовом з пропуском строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України. При цьому, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, яке вирішено судом в ухвалі від 01 вересня 2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі, визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Тобто, на час подання клопотання про зупинення провадження у справі судом вже поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом. Відповідно, правове питання, яке перебуває на вирішенні Верховного Суду у справі № 240/532/20, не перешкоджає розгляду даної справи.

Отже, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 236, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зупинення провадження у справі № 360/2713/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя К.О. Пляшкова