Постанова № 9165382, 09.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-4951/10/0570

час прийняття постанови: 12-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Соколової О.А.

при секретарі                                                  Шмітько А.В.

за участю прокурора - Каменєва О.А.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А1451 про визнання дій незаконними, зобов’язання відшкодувати заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 1164,19грн., -

В С Т А Н О В И В:

Військовий прокурор Донецького гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А1451 про визнання дій незаконними щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, зобов’язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1164,19 грн., а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1164,19 грн.

В судовому засіданні позивач та прокурор зазначили, що відповідачем на теперішній час виплачена заборгованість з грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1164,19грн. Прокурор до суду надав клопотання про закриття провадження в цієї частині вимог.

Ухвалою суду від 09.04.10 закрито провадження у справі у частині позовних вимог про визнання незаконними дії командування Військової частини А1451 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік та зобов’язання Військової частини А1451 відшкодувати старшому солдату ОСОБА_1 заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 1164,19 грн.

В обґрунтування решти позовних вимог прокурор зазначив, що старший солдат ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу на посаді планшетиста Військової частини А2938 та знаходиться на всіх видах забезпечення у Військовій частині А1451.

Згідно з наказом командира Військової частини А1451 від 01.07.08 № 139 старший солдат ОСОБА_1 вибула у чергову відпустку за 2008р. з 02.07.08 по 31.07.08. Відповідно до цього ж наказу їй повинні були сплатити матеріальну допомогу на оздоровлення для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1164,19 грн., яка до цього часу не виплачена, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, п. 5 п.п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, п.п. 33.1, 33.2, 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 260 від 11.06.2008р. (далі за текстом - Інструкція), зазначає, що для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, яка видається за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

На підставі наказу командира військової частини А1451 від 29.08.08 № 186 старшому солдату ОСОБА_1 повинні були сплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1164,19 грн., яка до цього часу не виплачена.

Просив визнати незаконними дії командування Військової частини А1451 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, зобов’язати Військову частину А1451 відшкодувати старшому солдату ОСОБА_1 заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 1164,19 грн. та по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1164,19 грн.

У судовому засіданні прокурор і позивач підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. У заяві вказав, що проти задоволення позовних вимог не заперечує. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань “Камертон”.

Заслухавши пояснення прокурора, позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Позивач - ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині А2938 на посаді планшетиста, знаходиться на забезпеченні Військової частини А1451.

Згідно з довідкою, складеною Військовою частиною А1451, заборгованість перед військовослужбовцем ОСОБА_1 по матеріальній допомозі становить 1164,19 грн. (а.с.11).

Також наявність заборгованості Військової частини А1451 перед ОСОБА_1 з вказаної вище виплати підтверджується Довідкою по існуючій сумі заборгованості по відрядженням (за 2007-2008р.р.), по матеріальній допомозі на оздоровлення, матеріальній допомозі за 2008 рік перед старшим солдатом ОСОБА_1 (а.с. 12).

Суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. є протиправними, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” керівникам державних органів надане право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, у тому числі, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 33.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329, встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 33.2 цієї Інструкції матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Згідно з п. 33.3 вказаної Інструкції розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Отже, враховуючи викладені вище вимоги нормативно-правових актів, а також наявність у Військової частини А1451 заборгованості перед ОСОБА_1, що документально підтверджена, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік та вважає за можливе поновити порушені права позивача шляхом зобов’язання відповідача відшкодувати ОСОБА_1 заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1 1694,19 грн. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,                                                                                                              

П О С Т А Н О В И В :

Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А1451 про визнання дій незаконними, зобов’язання відшкодувати заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 1164,19 грн. –задовольнити.

Визнати протиправними дії командування Військової частини А1451 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1164,19 грн.

Зобов’язати Військову частину А1451 (61018, м. Харків, вул. Дерев’янко, 3, код 08208941) відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 19 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 9 квітня 2010 року в присутності представника прокурора та позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 квітня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Соколова О. А.