Рішення № 91652941, 15.09.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/98/20

Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:

Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростар+»

Предмет спору: про стягнення 134 755,37 грн

Представники сторін:

від позивача: не прибув.

Від відповідача: Торбєєв М.О., адвокат.

Від третьої особи: Бойко Т.М., повноважний представник.

В розгляді справи приймав участь прокурор Чернігівської місцевої прокуратури Бабич Є.А.

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури до суду подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар+" на користь Хмільницької сільської ради Чернігівського району шкоду у розмірі 134755,37 грн внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 22,0192 га.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою від 17.02.2020 вказана позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/98/20, розгляд справи по суті призначено на 03.03.2020.

Також вказаною ухвалою суд у відповідності до ст.50 ГПК України залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

02.03.2020 до суду надійшло клопотання відповідача від 28.02.2020 в якому просить зупинити провадження по справі № 927/98/20 до вирішення адміністративної справи № 620/647/20 за позовом TOB "Агростар+" до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 суд задовольнив клопотання відповідача та зупинив провадження у справі №927/98/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №620/647/20 в зв`язку з неможливістю розглянути справу № 927/98/20 до вирішення справи № 620/647/20 Чернігівського окружного адміністративного суду оскільки судове рішення у спорі про визнання протиправним та скасування припису від 15.07.2019 за № 262-ДК/0176Пр/03/01/-19, який є предметом заявленого позову по справі №620/647/20, суттєво вплине на прийняття рішення у справі №927/98/20.

До суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 07.07.2020 9-25-0.6-3303/2-20 про поновлення провадження у справі № 927/98/20, яке обгрунтоване тим, що судове рішення у справі № 620/647/20 набрало законної сили.

Ухвалою суду від 20.08.2020 провадження у справі № 927/98/20 поновлено в зв`язку з усуненням обставин, що викликали її зупинення, розгляд справи по суті призначено на 02.09. 2020.

У судовому засіданні 02.09.2020 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 15.09.2020.

У судовому засіданні 15.09.2020 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

Обгрунтовуючи позов прокурор посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодаства під час використання земель сільськогосподарського (історико-культурного) призначення, які розташовані біля с. Рогощі Чернігівського району. Встановлено, що земельні ділянки історико-культурного призначення площами 6,9852 га та 15,1034 га єдиним масивом із земельними ділянками, які перебувають в оренді ТОВ «Агростар+», засаджені озимою пшеницею без будь-яких на те правових підстав. На підставі проведеної перевірки здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем, яка становить 134755,77 грн. Водночас, ні Довжицька, ні Хмільницька сільські ради Чернігівського району не вжили належних заходів щодо стягнення шкоди. Факт не звернення сільрад з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження і не дає змоги захистити інтереси жителів територіальної громади.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи позов посилається на таке:

-відповідачу не було відомо, що такі заходи здійснювало ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, перевірку було проведено без його повідомлення та участі;

-часткового виконання припису і звільнення земельних ділянок з боку відповідача не було, про існування припису відповідачу не було відомо до подання позову, припис оскаржено у адміністративниму суді з підстав його очевидної протиправності;

-акти перевірки ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області не є належними та допустимими доказами завдання збитків державі. Примірники актів перевірки не були вручені відповідачу;

-позивачем не надано доказів на підтвердження протиправності дій відповідача, наявності причинного зв`язку між діями/належністю земельних ділянок відповідача поряд і іншими ділянками (кимось самозахопленими) з наслідками у вигляді збитків державі;

-підставою для здійснення розрахунку заподіяної шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності;

-матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вини відповідача;

-із отриманого розрахунку неможлово встановити, а в чому полягає зміст збитків, це реальні втрати позивача, чи упущена вигода;

-з отриманих актів порушення земельного законодавства стало відомо, що ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області встановив описані порушення на території Довжицької сільради Чернігівського району якої не існувало на час проведення перевірки;

-з отриманих відповідей від Хмільницької сільради та Довжицького старостинського округу Хмільницької сільради відповідачу стало відомо, що вказані землі є землями державної власності і не були передані до комунальної власності Хмільницької сільради; сільраді невідомо хто міг обробляти вказані земельні ділянки.

Фактичні обставини справи та нормативно-правове обгрунтування.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенком А.С. за участю інженера-землевпорядника І категорії ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» НіколаєнкоТ.М., заступника директора Комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради Коваленка І.О. проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 6,9852 га, за результатами якого 15.07.2019 складено акт обстеження земельної ділянки № 150-ДК/164/АО/10/01/-18, в якому зафіксовано таке:

-згідно проекту роздержавлення земель КСП «Україна» від 1993 року, земельна ділянка, яка була позначена у відповідному запиті на картографічних матеріалах, розташована на північний захід від с. Рогощі, належить до земель історико-культурного призначення державної власності, інформація про прийняття рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність або користування (оренду) у вищезазначеному відділі відсутня. Вказана земельна ділянка розташована у єдиному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами: 7425581900:09:000:4033, 7425581900:09:000:4037, які відповідно до даних Державного земельного кадастру перебувають в оренді ТОВ «Агростар +» (ЄДРПОУ 40604441) та використовується зазначеним підприємством для вирощування сільськогосподарської культури озимої пшениці без будь-яких на те правових підстав на площі 6,9852 га.

Вищевказаний факт було зафіксовано у ході перевірки на місцевості із залученням інженера-землевпорядника І категорії ДП Чернігівського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою Ніколаєнко Т.М. за допомогою GPS-приймача Topcon GRS-1, та беручи до уваги матеріали роздержавлення та реформування земель колишнього КСП «Україна», матеріалів розпаювання земель на території Довжицької сільської ради. На місцевості було визначено відповідні точки та метричні дані земельних ділянок ділянками з кадастровими номерами: 7425581900:09:000:4033, 7425581900:09:000:4037, які відповідно до матеріалів розпаювання земель на території Довжицької сільської ради Чернігівського району знаходяться та використовуються єдиним масивом з вищезгаданими земельними ділянками історико-культурного призначення та перебувають у користуванні ТОВ «Агростар+» (код ЄДРПОУ 40604441).

Також державним інспектором Ляшенком А.С., за участю інженера землевпорядника І категорії ДП Чернігівського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою Ніколаєнко Т.М., було проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 15,1034 га, за результатами якого 15.07.2019 складено акт обстеження земельної ділянки № 151-ДК/164/АО/10/01/-18, в якому зафіксовано, що на північний схід від с. Рогощі відповідно до проекту роздержавлення земель КСП «Україна» від 1993 року розташована земельна ділянка історико-культурного призначення державної власності. Інформація про прийняття рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність або користування (оренду) у вищезазначеному відділі відсутня. Вказана земельна ділянка історико-культурного призначення розташована у єдиному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами: 7425581900:09:000:4049, 7425581900:09:000:4047, 7425581900:09:000:4048, які згідно даних Державного земельного кадастру також перебувають в оренді ТОВ «Агростар +» (ЄДРПОУ 40604441) і використовується вказаним підприємством єдиним масивом з орендованими зазначеними земельними ділянками для вирощування сільськогосподарської культури - озимої пшениці без будь-яких на те правових підстав на площі 17,6 га.

Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації надано інформацію про те, що на вказаній вище земельній ділянці (яка саме межує із земельними ділянками з кадастровими номерами: 7425581900:09:000:4049, 7425581900:09:000:4047, 7425581900:09:000:4048), на північний схід від с. Рогощі розташовані земельні ділянки площами 7,4681 га та 15,28 га, які потрапляють у межі пам`яток археології місцевого значення: поселення «Рогощі-2» ХІ-ХІІІст., (№ 2822-Чр), за 1,3 км на північний схід від північно-східної околиці с. Рогощі, взята на державний облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75 (паспартизована); поселення «Рогощі-3» ІІ-І тис. до н.е., (№3057-Чр), за 1,2 км на північний-схід від північної околиці с. Рогощі, взята на державний облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 28.04.1987 № 119 (паспартизована); поселення «Рогощі-5» II тис, до н.е. ІІІ-V., (№2823-Чр) , за 1 км на північний схід від села Рогощі, взята на державний облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 28.04.1987 № 119 (паспортизована).

У ході перевірки на місцевості із залученням інженера- землевпорядника І категорії ДП Чернігівського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою Ніколаєнко Т.М., за допомогою GPS-приймача Topcon GRS-1; та беручи до уваги матеріали роздержавлення та реформування земель колишнього КСП «Україна», матеріалів розпаювання земель на території Довжицької сільської ради на місцевості було визначено відповідні точки та метричні дані земельних ділянок, які відповідно до матеріалів розпаювання земель на території Довжицької сільської ради Чернігівського району знаходяться у єдиному масиві з вищезгаданими земельними ділянками історико-культурного призначення та перебувають у користуванні ТОВ «Агростар+» (код ЄДРПОУ 40604441).

За наслідками проведеної перевірки, 15.07.2019 відповідачем відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельною ділянкою № 294-ДК/282/АП/09/01/-19, в якому відображено вищезазначені обставини.

Матеріали справи містять лист ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.07.2019 №262-ДК/0019/04/01-19 на адресу керівника ТОВ «Агростар+» з пропозицією прибути 11.07.2019 для надання пояснень у зв`язку з проведенням перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, як об`єктів перевірки, яке не надані у власність, користування (оренду) на території Довжицької сільської ради Чернігівського району.

Факт отримання вказаного листа відповідачем підтверджується відповіддю останнього від 10.07.2019 у якому зазначено про неможливість прибуття 11.07.2019 з об`єктивних причин - перебуванням керівника у службовому відрядженні.

15.07.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено припис керівнику відповідача, яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня отримання припису усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

ТОВ «Агростар+» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання притиправним та скасування вказаного припису з підстав порушення процедури проведення перевірки додержання вимог земельного законодаства.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №620/647/20 у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 у справі №620/647/20 апеляційну скаргу ТОВ «Агростар+» залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 без змін.

Вказаним рішенням у справі №620/647/20 встановлено, що:

-Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, і згідно покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності;

- 01.07.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області було прийнято наказ № 262-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського (історико-культурного) призначення державної власності (землі запасу, резервного фонду), які не надані у власність, користування (оренду), як об`єктів перевірки, розташованих біля с. Рогощі Чернігівського району Чернігівської області у термін з 02 по 15.07.2019;

- листом від 09.07.2019 директор ТОВ «Агростар +» ОСОБА_1 викликався до Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області для надання пояснень у зв`язку з проведенням перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (земель запасу, резервного фонду), як об`єктів перевірки, які не надані у власність, користування (оренду) на території Довжицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Будь-яких пояснень, клопотань позивачем (ТОВ «Агростар+») надано не було, уповноваженого представника також не було направлено.

Вказані обставини не потребують доведенню при розгляді даної справи відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, оскільки встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. ст.187,188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі за текстом - Закон №963-ІV) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, серед іншого, у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до ст.9 та ст.10 Закону №963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача були повноваження перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельні ділянки, розташовані біля с. Рогощі Чернігівського району і області, на підставі Земельного кодексу України, Закону №963-ІV та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №262-ДК від 01.07.2019.

Актами обстежень земельних ділянок площею 6,9852 га та 15,1034 га від 15.07.2019 встановлено, що вказані земельні ділянки розташовані в єдиному масиві із земельними ділянками, які відповідно до даних Державного земельного кадастру перебувають в оренді відповідача, та використовуються останнім для вирощування сільськогосподарської культури - озимої пшениці без будь-яких на те правових підстав.

Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.

Листом від 22.07.2019 №10-25-0.446-414/90-19 ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області матеріали перевірки направило Чернігівській місцевій прокуратурі для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.

За фактом самовільного зайняття та використання земельних ділянок, які відносяться до земель історико-культурного призначення, а саме: пам`яток археології місцевого значення - поселення «Рогощі-2» ХІ-ХІІІ ст, поселення «Рогощі -3» ІІ-І ст, поселення «Рогощі -5» ІІ тис. до н.е., площами 6,9852 га та 15,1034 га, розташованих на північ від с. Рогощі Чернігівського району Чернігівським районним відділенням поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області порушено кримінальну справу та внесено 24.07.2019 до ЄДР, номер кримінального провадження: 42019271010000204.

Відповідно до п.21 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, спірні земельні ділянки з 01.01.2019 (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні") є власністю територіальної громади - Довжицької сільської ради Чернігівського району і області, що підтверджується і листом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.07.2019 №1767/418-19-0.212.

Як підтверджується додатком №19 до постанови Центральної виборчої комісії від 20.04.2019 №846 утворена Хмільницька сільська об`єднана територіальна громада до складу якої увійшли Хмільницька сільська рада, Довжицька сільська рада та Роїщенська сільська рада.

Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Тобто, Хмільницька сільська рада набула право власності на спірні земельні ділянки на підставі Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Велокою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Перед поданням позову прокурор звертався до позивача і отримав відповідь про те, що Хмільницька сільська рада Чернігівського району не буде звертатися до суду з позовної заявою до відповідача щодо стягнення шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок історико-культурного призначення площею 6,9852 та 15,1034 га в зв`язку з відсутністю посади юриста та грошових коштів на сплату судового збору (лист від 13.01.2020 №02-08/05 Хмільницької сільської ради; лист від 13.01.2020 №02-08/05 Довжицького старостинського округу Хмільницької сільради).

За таких обставин суд приходить до висновку, що у прокурора були підстави для звернення з даною позовною заявою до Господарського суду Чернігівської області в зв`язку з бездіяльністю Хмільницької сільської ради.

За змістом ст. 1 Закону №963-ІV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Спірні земельні ділянки не відводились та не надавались у користування відповідачеві, у матеріалах справи немає доказів належного оформлення права користування чи власності щодо спірних земельних ділянок історико-культурного призначення, на підставі чого суд приходить до висновку щодо самовільного зайняття та використання відповідачем зазначених земельних ділянок.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити у діях винної особи наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення.

Встановлені судом обставини підтверджують наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Надавши оцінку розрахунку заявленої до стягнення шкоди, суд встановив,що її розмір обчислений на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розмір заподіяної шкоди складає 134755,37 грн.

Заперечуючи позов відповідач посилається на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідно до ст.2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не регулюють порядок проведення перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV, а відтак, посилання відповідача на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 у справі №806/1723/18.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1, 3 ст.13, ч.3 ст.74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного та положень чинного законодавства України, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Судові витрати у справі складаються з судового збору і покладаються на відповідача згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.129, 232 - 233, 236-238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар+», вул. Гонча,23, офіс 408, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40604441, на користь Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Дружби,25 б, с. Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412030, 134 755,37 грн шкоди, що заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростар+», вул. Гонча,23, офіс 408, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40604441, на користь прокуратури Чернігівської області (рахунок UA248201720343140001000006008 Державна казначейська служба м. Київ, одержувач - прокуратура Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114), 2 102 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя Ю.В.Федоренко