Рішення № 91650345, 18.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1219/20

Номер провадження 2/629/697/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 38054,70 грн., яка складається з 1912,39 грн. - заборгованість за кредитом, 30654,62 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3199,37 - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1788,32 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Ухвалою від 02.04.2020 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.04.2020 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву відповідно до яких зазначено, що відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що він зареєстрований та проживає в Панютинському психоневрологічному інтернаті, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки рішенням суду від 22.07.1999 року його матір було позбавлено батьківських прав. Він читати та писати не вміє, на підтвердження чого надає виписку - епікриз Обласної психіатричної лікарні №1 від 11.04.2013 року №1757 та за межі інтернату не виходить, тому фактично не міг отримати кредит. В анкеті-заяві доданій до позову вбачається, що він бажає отримати у АТ КБ «Приватбанк» пенсійну карту, яку так і не отримав, також відсутній ліміт по платіжній картці «Універсальна». Також зазначив, що позивачем додано до позову витяг з тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» в якому зазначено про зміни кредитного ліміту, яка не могла діяти на час укладання кредитного договору. Тому вважає, що позивач скориставшись його безпорадністю та стягнув з кошти, які він взагалі не отримував.

04.06.2020 року від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» надійшла письмова відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. В даній заяві зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованими на сайті банку, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом відповідача в Заявці про приєднання. Враховуючи наведене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг. На підставі поданої заяви відповідачу відкрито картковий рахунок - ключем до карткового рахунку є пластикова карта, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в заяві. Зазначили, що відповідач помиляється щодо дійсних обставин, адже Банком до позовної заяви було додано копію заяви від 15.05.2013 року з особистим підписом відповідача, яка міститься в матеріалах справи. Посилання відповідача на ЗУ «Про захист прав споживачів» є хибним, оскільки зазначений закон не поширюється на спірні правовідносини. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість (вбачаючи з виписки про рух коштів та розрахунку заборгованості) по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними. Виписка по картковому рахунку та розрахунок є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи не призначались. Щодо підвищення процентної ставки, то зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг та відповідача було ознайомлено з зазначеними змінами. Умови про порядок внесення змін до Тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто Відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитись з його умовами і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитись від укладення такої угоди, під час підписання договору відповідача влаштовували умови вищевказаного договору про що свідчить його підпис та фотознімок з продуктом банку.

04.07.2020 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшли письмові пояснення, згідно яких з випискою позивача не згоден, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства та зареєстрований у Панютинському психоневрологічному інтернаті, а м.Харків взагалі не знаходився. В анкеті-заяві мав бажання оформили пенсійну картку, а не кредитну. Матеріали справи не містять підтверджень, що додані до позову банком Витяг з Тарифів з Умов розумів він, як позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може. З виписки по рахунку особисто платежів не здійснював та посилався на пропуск позивачем строків позовної давності.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило, відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстрований і проживає за адресою в АДРЕСА_1 .

З анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 06.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, виявив бажання отримати пенсійну картку. Своїм підписом відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, оскільки в ньому відсутній особистий підпис відповідача про ознайомлення із ними.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Крім цього, на підтвердження доводів про отримання відповідачем кредиту у розмірі 2000 грн. на підставі договору №б/н від 06.12.2011 року, а також на підтвердження доводів про наявність заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості за період з 30.10.2012 року по 30.06.2017 року, виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 30.10.2012 року по 31.08.2019 року, довідку про строк її дії до 07/16.

Проте, зазначені докази не є належними доказами отримання відповідачем кредиту та наявності у нього заборгованості за договором №б/н від 06.12.2011 року, виходячи з наступного.

Так,з виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 вбачається, що в полі кредитний ліміт від 30.10.2012 року зазначено 10 грн., а не 2000 грн. та 03.12.2012 року було знижено кредитний ліміт до 0 грн. Дата першої операції вказана 30.10.2012 року про видачу коштів в банкоматі м.Пісочик на суму 400 грн.

Представлена банком комп`ютерна роздруківка фотознімку відповідача з пластиковою карткою не може бути прийнята судом у якості належного та допустимого доказу, оскільки на фотознімку не відображена інформація щодо номеру пластикової картки та на підставі якого саме договору вона була видана (універсальна або пенсійна).

Тобто належних доказів отримання відповідачем кредитної карти «Універсальна» на підставі зазначеної анкети - заяви від 06.12.2011 року матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.

Всупереч вимог вищезазначених норм матеріального та процесуального права позивач АТ КБ «Приватбанк» не надав суду належних та допустимих доказів укладення з відповідачем ОСОБА_1 договору кредиту №б/н від 06.12.2011 року на умовах кредитка «Універсальна» та надання йому грошових коштів за цим договором.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.526,549,610-612,625,1049-1050,1054 ЦК України, керуючись ст.13,77-81,259,263-265,279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, але не пізніше закінчення строку карантину.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: поштовий індекс 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, р/ НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Суддя О.А.Ткаченко