Постанова № 9164743, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.10Справа №2-а-1140/08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЯковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспортіТериторіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до ВАТ "Інтуртрансавто"

про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400,00 грн.

за участю представників:

від позивача Яценко К.М. - представник, довіреність б/н від 01.02.10р.

від відповідача не зявився

від прокурора не зявився

Суть спору: Прокурор м. Ялта, АР Крим, діючий в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Інтуртрансавто» штрафних санкцій в сумі 3400,00грн., накладених постановами №007660 та №007661 від 14.08.2007р.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 15.04.2010 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечення на позов до суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, враховуючи думку представника позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Територіальним управлінням головної державної інспекції були здійснені перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, 04.07.07р. о 13.05 годин в м. Сімферополь, на зупинці «Марїно» на транспортному засобі марки Мерседес, р/н 20588 КО, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_1 було допущено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів перелік яких встановлений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: договору з замовником транспортних послуг, документу що засвідчує сплату транспортних послуг. За результатами перевірки складений акт від 04.07.2007р. №015451.

Таким чином, відповідачем, на підставі встановленого позивачем факту відсутності документів, під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, допущено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №007661 від 14.08.2007р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

Також 04.07.07р. о 15.45 годин в м. Сімферополь, на транспортному засобі марки Ікарус 250-59, р/н 74-83 КРН, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_2 було допущено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів перелік яких встановлений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: договору з замовником транспортних послуг, документа що засвідчує сплату транспортних послуг. За результатами перевірки складений акт від 04.07.2007р. №015454.

Таким чином, відповідачем, на підставі встановленого позивачем факту відсутності документів, під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, допущено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №007660 від 14.08.2007р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача зі сплати штрафних санкцій складає 3400 грн., що також підтверджується довідкою розрахунком наданою позивачем.

Відповідачем у порядку передбаченому ст. 71 КАС України не надані докази сплати заборгованості або оскарження постанови про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги прокурора належить задовольнити.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.04.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова оформлена та підписана 20.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Інтуртрансавто» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Дарсановська, 6) до Державного бюджету України фінансові санкції, накладені територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (р/р 31112106700002 в УДК у м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код бюджетної класифікації доходів: 21081100) в сумі 3400,00 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.