Рішення № 91639096, 18.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м. Київ № 640/12041/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Геращенка І.В., у відсутність представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсеналбудінвест" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

03.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Арсеналбудінвест" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209.

Правова позиція позивача, враховуючи додаткові пояснення до адміністративного позову, зводиться до того, що з 01.01.2016 ТОВ "Арсеналбудінвест" було платником єдиного податку та 25.10.2017 подало звітну податкову декларацію за три квартали 2017 року. У грудні 2017 року ТОВ "Арсеналбудінвест" отримано рішення від 23.06.2017 №29/26-56-12-02-18 про анулювання реєстрації його як платника єдиного податку з 01.07.2017. ТОВ "Арсеналбудінвест" є власником нежитлових приміщень за адресою м. Київ, вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 6, а тому й землекористувачем земельних ділянок під такими приміщеннями загальною площею 1 017,1 кв.м. У зв`язку із наведеним, 12.01.2018 ТОВ "Арсеналбудінвест" подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за реєстраційним номером №9292084535, у якій ТОВ "Арсеналбудінвест" нараховано земельний податок за 2017 рік у розмірі 392 555,24 грн. ТОВ "Арсеналбудінвест" сплачено нарахований згідно вказаної декларації земельний податок за 4 квартал 2017 року.

Разом з цим, на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209, яким збільшено грошове зобов`язання ТОВ "Арсеналбудінвест" за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 1 506 058,28 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 1 204 846,62 грн та з штрафними санкціями на 301 211,66 грн. Вказане нарахуванням проведено з огляду на висновок відповідача про те, що ТОВ "Арсеналбудінвест" користується земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:82:035:0047 за адресою м. Київ, вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 6, площею 6 752 кв.м. та зобов`язане сплачувати земельний податок за таку земельну ділянку з 01.07.2017.

Позивач зазначає, що належним чином виконав обов`язок щодо сплати земельного податку за 2017 рік, а інформація про використання позивачем земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:82:035:0047 за адресою м. Київ, вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 6, площею 6 752 кв.м. не відповідає дійсності та отримана відповідачем з неналежних джерел. Так, в публічній кадастровій карті відсутня інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:035:0047, а дані бази даних ПК «Кадастр» не є підставою для нарахування земельного податку. Позивач зазначає, що до моменту формування земельної ділянки відсутні об`єктивні дані про площу такої земельної ділянки, а отже й база нарахування земельного податку.

Також позивач зауважив, що відповідач не направив йому акт перевірки від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963, а тому позивач не міг подати заперечення на такий акт, тому оскаржуване рішення прийняте без урахування заперечень позивача на акт перевірки, а отже є протиправним.

Крім того, позивач зауважив, що оскаржив податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209 у адміністративному порядку шляхом подання до ДФС України скарги від 14.05.2018. Однак, протягом 20-денного строку не отримав рішення за його скаргою, отже, в силу пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), скарга позивача вважається задоволеною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ "Арсеналбудінвест".

Зазначив, що рішенням від 23.06.2017 №29/26-56-12-02-18 анулювано реєстрацію ТОВ "Арсеналбудінвест" як платника єдиного податку з 01.07.2017. Вказане рішення направлено позивачу.

Згідно наданого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) витягу з бази даних ПК «Кадастр» по юридичних особах за ТОВ «Арсеналбудінвест» обліковується земельна ділянка по вул. Січневого повстання, 6, у Печерському районі м. Києва площею 0,6752 га (кадастровий номер 8000000000:82:035:0047). Дана інформація підтверджується також листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.07.2018 №057026-15990.

Таким чином, з 01.07.2017 позивач є платником земельного податку за вказану земельну ділянку.

Однак, у ході перевірки встановлено, що у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік за реєстраційним номером №9292084535 ТОВ "Арсеналбудінвест" нараховано земельний податок за 2017 рік виходячи з того, що площа земельної ділянки складає 1 017,1 кв.м. Відтак, податкове зобов`язання за вказаною декларацією ТОВ "Арсеналбудінвест" сплачено за 4 квартал 2017 року у заниженому розмірі, а за липень-вересень 2017 року не сплачено взагалі.

Крім того, відповідач зауважив, що акт перевірки від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963 направлений ТОВ "Арсеналбудінвест" належним чином у відповідності до статті 42 ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях та наданих у справу доказах.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

ТОВ "Арсеналбудінвест" з 01.01.2016 було включено до реєстру платників єдиного податку та, відповідно, застосовувало спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (3 група).

Рішенням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС У м. Києві від 23.06.2017 №29/26-56-12-02-18 анулювано реєстрацію ТОВ "Арсеналбудінвест" як платника єдиного податку з 01.07.2017. Вказане рішення направлено позивачу 30.06.2020 про що свідчать надані відповідачем копії рекомендованого повідомлення та поштового конверту. Доказів отримання позивачем копії рішенням від 23.06.2017 №29/26-56-12-02-18 матеріали справи не містять.

25.10.2017 ТОВ "Арсеналбудінвест" подано звітну податкову декларацію з єдиного податку за три квартали 2017 року.

ТОВ "Арсеналбудінвест" з 2009 року є власником:

- нежилого приміщення (літ. В), загальною площею 403,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана (вул. Січневого повстання), буд. 6;

- нежилого приміщення (літ. Г), загальною площею 518,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана (вул. Січневого повстання), буд. 6;

- нежилого приміщення (літ. Д), загальною площею 182,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана (вул. Січневого повстання), буд. 6.

На земельні ділянки, на яких знаходяться вказані об`єкти нерухомості, не оформлені будь які права користування, власності, оренди. При цьому, позивач зазначає, що користується земельною ділянкою, на якій знаходяться вказані нежилі будинки, загальною площею 1 017,10 кв.м., у тому числі:

- літера "В" - площею 403,7 кв.м., знаходиться на 313,3 кв.м. земельної ділянки;

- літера "Г" - площею 518,6 кв.м., знаходиться на 466,00 кв.м. земельної ділянки;

- літера "Д" - площею 182,1 кв.м., знаходиться на 237,80 кв.м. земельної ділянки.

12.01.2018 ТОВ "Арсеналбудінвест" подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за реєстраційним номером №9292084535, у якій ТОВ "Арсеналбудінвест" нараховано земельний податок за 2017 рік у розмірі 392 555,24 грн виходячи з площі земельної ділянки 1 017,10 кв.м.

ТОВ "Арсеналбудінвест" сплачено нарахований згідно вказаної декларації земельний податок за 4 квартал 2017 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

12.02.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 року платника земельного податку ТОВ «Арсеналбудінвест».

За результатом перевірки складено акт від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963 у висновку якого зазначено, що камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб (КБК 18010500), визначена за результатами подання податкової декларації з плати за землю за 2017 рік №9292084535 від 12.01.2018 ТОВ «Арсеналбудінвест» є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 1 204 846,62 грн. Згідно акту перевірки податкове зобов`язання за вказаною декларацією ТОВ "Арсеналбудінвест" сплачено за 4 квартал 2017 року у заниженому розмірі, а за липень-вересень 2017 року не сплачено взагалі.

На підставі вказаного висновку акту від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209, яким збільшено грошове зобов`язання ТОВ "Арсеналбудінвест" за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 1 506 058,28 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 1 204 846,62 грн та за штрафними санкціями на 301 211,66 грн.

14.05.2018 ТОВ "Арсеналбудінвест" надіслав до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209, однак матеріали справи не містять відповіді на таку скаргу.

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов з наступних висновків.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За приписами пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209 не отримував копії акту від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963.

В спростування вказаних доводів позивача, відповідач подав до суду копію рекомендованого поштового відправлення з повідомленням №0411620279129 згідно якого повернулось не врученим за закінченням терміну зберігання поштове відправлення направлене на податкову адресу ТОВ "Арсеналбудінвест".

Разом з цим, суд зазначає, що надана відповідачем копія рекомендованого поштового відправлення з повідомленням №0411620279129 не містить відомостей щодо дати надсилання такого поштового відправлення на адресу ТОВ "Арсеналбудінвест", дати повернення такого поштового відправлення не врученим, а також щодо вмісту відправлення та особи яка його направила.

Виходячи з викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено факту направлення на адресу ТОВ "Арсеналбудінвест" примірника акту від 12.02.2018 №67/26-15-12-09-19/34481963 та дотримання вимог пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, не забезпечено права позивача на подання заперечень на вказаний акт перевірки та участь у розгляді заперечень. Наведене порушення свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209 з огляду на недотримання порядку його прийняття.

Згідно пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За приписами пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Встановлено, що рішенням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС У м. Києві від 23.06.2017 №29/26-56-12-02-18 анулювано реєстрацію ТОВ "Арсеналбудінвест" як платника єдиного податку з 01.07.2017. Вказане рішення направлено позивачу 30.06.2020 про що свідчать надані відповідачем копії рекомендованого повідомлення та поштового конверту. Доказів отримання позивачем копії рішенням від 23.06.2017 №29/26-56-12-02-18 матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що ПК України не містить норм які б ставили у залежність введення у дію рішення про анулювання реєстрацію як платника єдиного податку із направленням чи отриманням особою такого рішення.

Відтак, з 01.07.2017 ТОВ "Арсеналбудінвест" не є платником єдиного податку, а тому зобов`язане з цієї дати сплачувати інші податки та збори, у тому числі земельний податок.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій пункту 287.1 статті 287 ПК України, датою виникнення податкового обов`язку із справляння плати за землю власниками землі та землекористувачами є день виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК).

У частинах першій та другій статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Таким чином, на усіх власників чи користувачів земельними ділянками покладається обов`язок із плати за землю, зокрема у вигляді земельного податку. При цьому у разі набуття права власності чи оренди на нерухоме майно обов`язок із сплати земельного податку або орендної плати покладається на власника/орендаря нерухомого майна, незалежно від факту оформлення права власності чи користування відповідною земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.08.2020 у справі №826/13307/18.

Оскільки позивач є власником нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана (вул. Січневого повстання), 6, він також зобов`язаний з 01.07.2017 сплачувати земельний податок за земельну ділянку на якій розташовані такі приміщення незалежно від оформлення прав на таку земельну ділянку.

При цьому, суд побічно звертає увагу на позицію контролюючого органу, викладену в індивідуальній податковій консультації від 12.09.2019 №146/6/99-00-04-07-03-15/ІПК згідно якої особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не повинна сплачувати земельний податок.

За визначенням пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Частиною першою пункту 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1386, Держгеокадастр подає щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр":

державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

публічна кадастрова карта (ПКК) - це інформаційний портал, на якому оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру.

За приписами статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідач зазначає, що інформація про використання ТОВ «Арсеналбудінвест» земельної ділянки по вул. Січневого повстання, 6, у Печерському районі м. Києва площею 0,6752 га (кадастровий номер 8000000000:82:035:0047) під час проведення перевірки отримана з бази даних ПК «Кадастр».

Отже, вказана інформація про земельну ділянку за адресою вул. Січневого повстання, 6, у Печерському районі м. Києва не може вважтись належною з огляду на вказані приписи пункту 286.1 статті 286 ПК України, пункт 4 Порядку №1386 та статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", адже надана не Держгеокадастром.

Посилання відповідача на те, що достовірність вказаної інформації підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.07.2018 №057026-15990 до якого додано копію встановлення меж земельної ділянки ТОВ «Арсеналбудінвест» площею 0,6752 га (кадастровий номер 8000000000:82:035:0047), суд розцінює критично, адже вказаний лист отримано відповідачем після проведення перевірки та прийняття спірного рішення, тобто такий лист не може слугувати доказом отримання відповідачем належної інформації про вказану земельну ділянку, яка використана під час прийняття спірного рішення.

До того ж, суд наголошує на тому, що публічна кадастрова карта не містить земельної ділянки з кадастровим номер 8000000000:82:035:0047. Більш того, дослідження публічної кадастрової карти свідчить, що у кадастровому кварталі 035 зони 82 у місті Києві взагалі відсутні земельні ділянки площею більш ніж 1 522 кв.м.

Отже, доводи відповідача про наявність у користуванні ТОВ «Арсеналбудінвест» земельної ділянки по вул. Січневого повстання, 6, у Печерському районі м. Києва площею 0,6752 га, кадастровий номер 8000000000:82:035:0047, не відповідають дійсності.

Враховуючи, що підставою для нарахування земельного податку є виключно дані Державного земельного кадастру, натомість відповідачем здійснено таке нарахування виходячи з даних, отриманих з неналежних джерел, а також без відповідного визначення площі земельної ділянки яка є об`єктом оподаткування, суд переконаний, що проведений відповідачем розрахунок не можна вважати вірним.

Згідно пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Суд зважає те, що 14.05.2018 позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209 у адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до ДФС України скарги.

При цьому, позивач зазначає, що не отримав рішення за вказаною скаргою. Матеріали справи також не містять такого рішення. Відповідач не надав жодних спростувань даних доводів відповідача.

Таким чином, дана також обставина свідчить на користь висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач порушив вимоги ПК України допустивши несплату земельного податку у липні-вересні 2017 року. Водночас, порушення відповідачем права позивача на подання заперечень на акт перевірки, необґрунтованість висновків відповідача щодо бази нарахування земельного податку та помилковість проведено відповідачем розрахунку податкового зобов`язання позивача унеможливлюють часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209 з виокремленням законної частини. Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0228091209 у повному обсязі.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 13.06.2019 №211 та від 15.07.2019 №216, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 19 210 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсеналбудінвест» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 16.04.2018 №0228091209.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсеналбудінвест» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсеналбудінвест» (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 78 «А»; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34481963).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 18.09.2020.

Суддя О.М. Чудак