Рішення № 91639062, 18.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 вересня 2020 року справа №640/10698/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )до1. Заступника начальника Головного управління - начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві Бойко Олени Володимирівни (далі по тексту - відповідач 1, О.В. Бойко); 2. Заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України - начальника управління контролю та розгляду звернень громадян ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_2 ); 3. Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 3, ГУ ПФУ в м. Києві); 4. Пенсійного фонду України (далі по тексту - відповідач 4; ПФУ)про1) визнання неправомірними дій відповідача 1 в частині порушень законодавства про звернення громадян при призначенні пенсії та притягнення до відповідальності; 2) зобов`язання відповідача 1 розглянути подані позивачем звернення від 29 січня 2019 року №2225/Т-11, 17 квітня 2019 року №10875/Т-11 у повному обсязі та приведення розрахунку пенсії позивача у відповідність з урахуванням всіх доплат, які не включені у розрахунок В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповіді на її звернення від 29 січня 2019 року та від 17 квітня 2019 року щодо розрахунку розміру призначеної пенсії, документів, які не прийняті до уваги відповідачем під час розрахунку пенсії та обґрунтування стосовно неприйняття цих документів відповідачем надані не в повному обсязі, чим порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян» та її конституційне право на звернення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/10698/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання; залучено до участі у справі ГУ ПФУ в м. Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому вказує на необґрунтованість позовних вимог та зазначає, що звернення позивача, розглянуті повно та всебічно у встановлені в Законі України «Про звернення громадян» строки, позивачу надані відповіді: на звернення від 29 січня 2019 року листом від 20 лютого 2019 року №35485/02/Т-1593, на звернення від 17 квітня 2019 року листом від 16 травня 2019 року №10875/Т-11, листом від 22 травня 2019 року №14410/Г-11 Пенсійний фонд України (далі по тексту - ПФУ) повідомив позивача, що відповідь звернення від 17 квітня надано листом від 16 травня №10875/Т-11 на домашню адресу позивача.

Третьою особою надані письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що на неодноразові звернення позивача, на доручення департаменту пенсійного забезпечення ПФУ надані вмотивовані відповіді: на звернення від 29 січня 2019 року листом від 20 лютого 2019 року №35485/02/Т-1593, на звернення від 17 квітня 2019 року листом від 16 травня 2019 року №10875/Т-11 та листом від 22 травня 2019 року №14410/Г- 11 повідомлено позивача, що відповідь звернення від 17 квітня надано листом від 16 травня №10875/Т-11 на домашню адресу позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 , ГУ ПФУ в м. Києві та ПФУ в якості співвідповідачів та виключено ГУ ПФУ в м. Києві з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В матеріалах справи докази надання відповідачем 2 відзиву на адміністративний позов відсутні, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач 3 у відзиві на адміністративний позов зазначив, що на звернення позивача, на доручення департаменту пенсійного забезпечення ПФУ надані вмотивовані відповіді: на звернення від 29 січня 2019 року листом від 20 лютого 2019 року №35485/02/Т- 1593, на звернення від 17 квітня 2019 року листом від 16 травня 2019 року №10875/Т-11 та листом від 22 травня 2019 року №14410/Г-11 повідомлено позивача, що відповідь звернення від 17 квітня надано листом від 16 травня №10875/Т-11 на домашню адресу позивача, таким чином термін розгляду звернення позивача порушено не було та посилається на висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16, відповідно до якого порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідачем 4 надав відзив на позов, в якому зазначив, що звернення позивача від 29 січня 2019 року направлено листом від 31 січня 2019 року №222/Т-11 за належністю до ГУ ПФУ в м. Києві для розгляду та надання відповіді, порядку та терміну направлення звернення допущено не було; 16 травня 2019 року надано вичерпну та обґрунтовану відповідь на всі порушені питання на звернення позивача від 17 квітня 2019 року.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав звернення від 29 січня 2019 року, вхідний №2225/Т-11, у відділ звернень громадян ПФУ відповідно до якого просить: надати: розрахунок розміру пенсії за віком, призначену з 03 грудня 2018 року з роз`ясненнями; розрахунок трудового і страхового стажу роботи, який розраховано на підставі трудової книжки; інформацію чи є період трудового стажу, який не враховано при розрахунку та якщо є надати обґрунтоване роз`яснення з посиланням на норми законодавства щодо підстав невключення такого періоду до стажу роботи; інформацію чи враховано право позивача щодо призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за призначенням пенсії відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; роз`яснення з чого складається сума в розмірі 5 582,21 грн. зарахована на пенсійний рахунок позивача 25 січня 2019 року.

За результатом розгляду звернення позивача відповідач 1 листом від 20 лютого 2019 року №35485/02/Т- 1593, надав відповідь, в якій зазначено, що з 07 вересня 2018 року позивачу призначена пенсія за віком в розмірі 5 582,32 грн.; розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 35 років 2 місяці 4 дні (станом на 31 жовтня 2018 року) та заробітної плати за періоди роботи з 01 липня 2000 року по 31 жовтня 2018 року; наданий розрахунок пенсії з 07 жовтня 2018 року на час призначення пенсії, з якого вбачається з чого складається сума в розмірі 5 582,32 грн.; зазначено що в розрахунок пенсії не включено період роботи позивача в «Укрглавлесбум» з 15 грудня 1982 року по 30 грудня 1988 року у зв`язку з відсутністю в записі №10 трудової книжки позивача номера та дати видачі наказу про звільнення з роботи та надано роз`яснення позивачу, що вказаний період роботи можливо взяти до розрахунку пенсії після надання позивачем уточнюючої довідки про підтвердження роботи у вказаній організації; до розрахунку пенсії не взято заробітну плату за період з 03 січня 1994 року по 31 березня 2000 року, оскільки внесення до розрахунку заробітної плати за вказаний період є недоцільним, у зв`язку з тим, що не призводить до збільшення розміру пенсії; зазначено, що день виплати пенсії 25 число та 25 лютого 2019 року на рахунок позивача нараховано пенсію за лютий 2019 року в розмірі 5 582,32 грн. та доплату з дати призначення пенсії (з 07 вересня 2018 року) в розмірі 26 795,14 грн.

Позивачем подано друге звернення від 17 квітня 2019 року вхідний №10875/Т-11 до відділу звернень громадян ПФУ, в якому він просить надати: розрахунок пенсії згідно довідки від 02 листопада 2018 року №Д15/1 про заробітну плату на студії «Укртелефільм», яку не включено в розрахунок пенсії; розрахунок трудового і страхового стажу роботи, який розраховано з урахуванням довідки Українського державного управління по забезпеченню лісопаперовою продукцією «Укрліспапір» від 04 березня 2019 року №107-5-04; роз`яснення причини невключення в розрахунок пенсії виплати заробітної плати за листопад 2018 року; розрахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за листопад 2018 року; роз`яснення причин неоформлення пенсійного посвідчення з зазначенням відповідальної особи.

У листі від 16 травня 2019 року №10875/Т-11 департамент пенсійного забезпечення ПФУ за підписом відповідача 2, надав позивачу відповідь, з якої вбачається, що позивачу з 07 вересня 2018 року призначена пенсія за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»; до страхового стажу позивача враховано період роботи з 15 грудня 1982 року по 30 грудня 1988 року на підставі довідки від 04 березня 2019 року №107-5-04, виданої ДП «Укрліспапір»; до трудового стажу позивача під час розрахунку пенсії помилково не враховано страховий стаж та заробітна плата за листопад 2018 року, проте, на час надання відповіді матеріали пенсійної справи приведено у відповідність до вимог чинного законодавства; розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 41 рік 3 місяці 20 днів та заробітної плати 13 395,54 грн.; обчислювати пенсію з урахуванням заробітку зазначеного в довідці від 02 листопада 2018 року №Д/5/1, виданої ДП Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» недоцільно, оскільки вказане призводить до зменшення коефіцієнта заробітної плати (з 2,49085 до 2,41439); розмір пенсії складає 6 652,37 грн., пенсійне посвідчення виготовлено та отримати його можна в Головному управлінні за адресою: вул. Мініна, буд. 4а.

Звернення від 21 травня 2019 року вхідний №14410/Т-11позивачем подано до відділу звернень громадян ПФУ на ім`я Голови правління ПФУ, оскільки до вказаної дати не отримано відповіді на звернення від 17 квітня 2014 року.

Департамент пенсійного забезпечення ПФУ листом від 22 травня 2019 року №14410/Т-11 повідомив позивача, що відповідь на попереднє звернення (від 17 квітня 2019 року) надано ПФУ на домашню адресу позивача: АДРЕСА_1 , з наданням копії відповіді.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1- 29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У відповідності до частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

За приписами частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Наведені норми Закону України «Про звернення громадян» вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» від 07 лютого 2008 № 109/2008 встановлено Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов`язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз`яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; з`ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків щодо розгляду звернень громадян.

Як встановлено судом, відповідь на звернення позивача від 29 січня 2019 року надано не в повному обсязі, а саме відповідачем 1 не надано обґрунтованих роз`яснень з посиланням на норми законодавства щодо підстав невключення періоду роботи в «Укрглавлесбум» з 15 грудня 1982 року до 30 грудня 1988 року та періоду роботи в державному підприємстві Української спілки студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» з 03 січня 1994 року по 31 березня 2000 року до стажу роботи позивача; не надано відповіді чи враховано право позивача щодо призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за призначенням пенсії відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У відповіді відповідача 2 не надано жодного розрахунку відповідно до звернення позивача від 17 квітня 2019 року, не надано відповіді про причини несвоєчасного виготовлення позивачу пенсійного посвідчення та не вказана відповідальна за це особа.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем 1 та відповідачем 2 не в повному обсязі надано відповіді на звернення, що свідчить про неналежний розгляд звернень позивача.

Таким чином, суд доходить висновку, про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача 1 та відповідача 2 в частині порушення законодавства про звернення громадян, оскільки відповіді на звернення позивача не відповідають критеріям повноти та об`єктивності.

В частині позовних вимог про притягнення відповідача 1 до відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, суд не наділений повноваженнями захищати порушені суб`єктом владних повноважень права, свободи або законні інтереси шляхом притягнення до відповідальності посадових осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частини притягнення відповідача 1 до відповідальності.

Позовна вимога привести розрахунок пенсії позивача у відповідність з урахуванням всіх доплат, які не включені в розрахунок задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів порушення відповідачем 1 порядку призначення та розрахунку пенсії позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача 1 в частині порушення законодавства про звернення громадян та, як наслідок, зобов`язання відповідача 1 повторно надати повну та обґрунтовану відповідь на письмове звернення позивача від 29 січня 2019 року; визнання протиправними дій відповідача 2 в частині порушення законодавства про звернення громадян та зобов`язання відповідача 4 надати повну та обґрунтовану відповідь на письмове звернення позивача від 17 квітня 2019 року.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві та бюджетних асигнувань ПФУ пропорційно.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії заступника начальника Головного управління - начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олени Володимирівни щодо надання неповної відповіді на письмове звернення ОСОБА_1 від 29 січня 2019 року.

3. Зобов`язати заступника начальника Головного управління - начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Бойко Олену Володимирівну надати повну та обґрунтовану відповідь на письмове звернення ОСОБА_1 від 29 січня 2019 року у встановлені Законом України «Про звернення громадян» строки.

4. Визнати протиправними дії заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України - начальника управління контролю та розгляду звернень громадян ОСОБА_2 .

5. Зобов`язати Пенсійний фонд України надати повну та обґрунтовану відповідь на письмове звернення ОСОБА_1 від 17 квітня 2019 року у встановлені Законом України «Про звернення громадян» строки.

6. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок), з яких: 192,10 грн. (сто дев`яносто дві гривні десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та 192,10 грн. (сто дев`яносто дві гривні десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомо);

Заступник начальника Головного управління - начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві Бойко Олена Володимирівна ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомо);

Заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України - начальник управління контролю та розгляду звернень громадян ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомо);

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368);

Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9; ідентифікаційний код 00035323).

Суддя В.А. Кузьменко