Рішення № 91635143, 17.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2562/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону Україні «Про судоустрій та статус суддів», виходячи із розміру 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 , як судді у відставці, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 , як судді у відставці, з дати звернення ОСОБА_1 із заявою щодо переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме з 26 лютого 2018 року, та здійснити перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника із урахуванням фактично виплаченої суми пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону Україні «Про судоустрій та статус суддів», виходячи із розміру 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 , як судді у відставці, оскільки вважає, що має право на переведення на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50 відсотків від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці, враховуючи, що пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

12.08.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 21 лютого 2018 року (а.с. 18).

26 лютого 2018 року позивач звернулась із заявою встановленого зразка про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка. Таким чином право на пенсію по втраті годувальника у позивача виникло 26 лютого 2018 року.

Чоловік позивача - ОСОБА_2 на день смерті отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% суддівської винагороди, призначене відповідно до правових норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07 липня 2010 року, з урахуванням рішення Конституційного суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016.

Відповідно до копії довідки Апеляційного суду Чернігівської області від 26 квітня 2017 року № 7-37/65 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 грудня 2016 року (а.с. 19), заробітна плата, яка враховується при призначенні(перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 29 626,67 грн.

Відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 на дату смерті складав 24 886,40 грн.

З 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію у зв`язку зі втратою годувальника, розмір пенсії по втраті годувальника, який було призначено позивачу, складав 2973,80 грн.

У січні 2020 року позивач звернулась із листом до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області з питання правомірності призначення пенсії по втраті годувальника у вищезазначеному розмірі, виходячи із розміру 50% пенсії за віком померлого чоловіка позивача - судді у відставці ОСОБА_2 , а не виходячи із розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Листом від 03 березня 2020 року за вих. № 413-368/В-02/8-2500/20 (а.с. 20) Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що для обчислення пенсії врахована заробітна плата померлого годувальника за даними персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 січня 2011 року, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17 і становить 18846,39 грн. За документами пенсійної справи померлого годувальника коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,36833. Розмір пенсії з віком померлого годувальника з якої обчислено пенсію у зв`язку із втратою годувальника станом на 01 березня 2020 року складає 6958,07 грн. Відповідно розмір пенсії по втраті годувальника станом на 01 березня 2020 року складає 50% від розміру пенсії за віком померлого годувальника у розмірі 3479,04 грн. Також цим же листом Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» призначення пенсії по втраті годувальника не передбачено.

Вважаючи таку відмову відповідача у переведенні позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання її чоловіка - ОСОБА_2 , як судді у відставці, протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно частини третьої статті 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого, види пенсійного забезпечення.

В силу частини першої статті 9 Закону № 1058 призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно частини другої статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім`ї, зокрема, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Положеннями частини першої статті 37 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За змістом пункту 3 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що на час смерті чоловіка та звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 була непрацездатною у зв`язку з досягненням пенсійного віку та до дня смерті чоловіка перебувала на його утриманні, а тому відповідала усім вимогам, які необхідні для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за приписами Закону № 1058-IV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. За таких обставин, відсутні підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника в залежності від розміру довічного грошового утримання судді у відставці її померлого чоловіка на час настання смерті.

Аналогічну позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.01.2016 по справі № 677/2056/14-а.

Щодо посилань відповідача на те, що при розрахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на підставі довідки Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017, суд зазначає наступне.

З огляду на частину четверту статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно частини п`ятої статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка була призначена чоловікові позивача, у зв`язку із звільненням у відставку, та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію у зв`язку із втратою годувальника після померлого, оскільки право на переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника передбачено Законом № 1058-IV, який не містить ніяких виключень щодо годувальників.

Крім того, слід зазначити, що відмінність у ставленні при призначенні пенсії даного виду не може бути визнана виправданою з точки зору об`єктивних та розумних обґрунтувань, оскільки отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною виплатою за рахунок державних коштів. Не врахування відповідачем розміру доходу годувальника на час настання смерті призвело до того, що була втрачена сама суть права позивача на отримання пенсії по втраті годувальника, який до смерті отримував саме довічне грошове утримання, як суддя у відставці.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 620/2866/19, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 по справі № 348/840/17, яка в силу ухвал Вищого адміністративного суду України від 13.10.2017 та Верховного суду України від 05.01.2018 року залишена в силі.

Суд звертає увагу на те, що згідно Доктрини jurisprudence constante низка раніше прийнятих та узгоджених судових рішень розглядається як переконливий доказ правильного тлумачення правової норми.

Крім того, статтею 17 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Більш того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини (справа “Пічкур проти України”), якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 Конвенції щодо заборони дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.

Щодо дати, з якої має бути призначена пенсія, то у відповідності до ч. 3 с. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, призначення та виплата ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 , як судді у відставці, має бути з дати звернення її із заявою щодо переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме з 26 лютого 2018 року.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону Україні «Про судоустрій та статус суддів», виходячи із розміру 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 , як судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 , як судді у відставці, з дати звернення ОСОБА_1 із заявою щодо переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме з 26 лютого 2018 року, та здійснити перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника із урахуванням фактично виплаченої суми пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2020 року.

Суддя Д.В. Лобан