Рішення № 91633903 від 16.09.2020 , Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №380/770/20

16 вересня 2020 року

зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представника Головного управління ДПС у Львівській області Ворошилової Н.В.,

Козоріз О.О.

представника ОСОБА_1 – Бойко В.В.,

розглянув у судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень.

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача в користь держави податковий борг у сумі 194060,19грн.

04.03.2020 ОСОБА_1 подав зустрічний позов до Головного управління ДПС у Львівській області, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення:

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3774-13 від 31.03.2017 на суму 12 884,30 грн.;

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3775-13 від 31.03.2017 на суму 12865,01 грн.;

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3776-13 від 31.03.2017 на суму 16822,62 грн.;

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3777-13 від 31.03.2017 на суму 12488,81 грн.

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3778-13 від 31.03.2017 на суму 13388,65 грн.;

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3779-13 від 31.03.2017 на суму 16158,43 грн.;

-податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області № 3780-13 від 31.03.2017 на суму 610,45грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405827-1311-1326 від 17.04.2018 на суму 779,68грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405828-1311-1326 від 17.04.2018 на суму 16431.36 грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405829-1311-1326 від 17.04.2018 на суму 17100.16 грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405830-1311-1326 від 17.04.2018 на суму 20637.76 грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405831-1311-1326 від 17.04.2018 на суму 15950.88 грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405832-1311-1326 від 17.04.2018 на суму 21486.08 грн.;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0405833-1311-1326 від 17.04.2018 р. на суму 16456.00 грн.

Ухвалою від 27.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 06.03.2020 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень та об`єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень з первісним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 194060,19грн.

Ухвалою від 11.08.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС у Львівській області зазначило, що ОСОБА_1 як власник нерухомого майна, не сплатив податку, визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень та не виконав податкової вимоги.

Обгрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 зазначив, що нерухоме майно (свинарники та офіс-вагова), яке є у його власності, і щодо якого ГУ ДПС у Львівській області встановило йому грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, використовується ним як засновником товариства, що є сільськогосподарським товаровиробником. Відповідно ж до законодавства таке майно не оподатковується. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для визначення грошового зобов`язання із зазначеного податку, ГУ ДПС у Львівській області йому не надсилалися.

ГУ ДПС у Львівській області надало суду відзив на зустрічний позов, що долучений до матеріалів справи та вручений представнику ОСОБА_1 в судовому засіданні 16.03.2020, в якому зазначило, що заперечує вимоги зустрічного позову з тих підстав, що ОСОБА_1 не є сільськогосподарським товаровиробником, відтак його майно підлягає оподаткуванню.

16.04.2020 суд отримав відповідь на відзив від ОСОБА_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснював господарську діяльність через створену ним як єдиним засновником юридичну особу ТзОВ «Корсем», видами діяльності якої є вирощування зернових культур, (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Як видно з матеріалів справи, згідно із довідкою про суми податкового боргу платника податків від 26.09.2019 р. № 2762/9/58.09-11, що долучена ГУ ДПС у Львівській області до первісного позову, за фізичною особою ОСОБА_1 станом на 26.09.2019 р. рахується податковий борг перед бюджетом в розмірі 194060,19 грн., що сформувався в результаті несплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, власниками нежитлової нерухомості (18010300).

Підставою нарахування зазначеного податкового боргу є податкові повідомлення-рішення за податковим зобов`язанням з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості від від 31.03.2017 № 3774-13, № 3775-13,№ 3776-13, № 3777-13 № 3778-13, № 3779-13, № 3780-13; від 17.04.2018 № 0405827-1311-1326, № 0405828-1311-1326, № 0405829-1311-1326, № 0405830-1311-1326, № 0405831-1311-1326, № 0405832-1311-1326, № 0405833-1311-1326.

Зазначені податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 оскаржив.

11.04.2018 ОСОБА_1 виставлено податкову вимогу №45728-17.

Оцінюючи правомірність нарахування ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, суд виходить з такого.

У Податковому кодексі України (далі-ПК України) поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначено у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже, це визначення застосовується для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України і не застосовується у спірних правовідносинах щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульованих розділом ХІІ "Податок на майно".

Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", якою передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГК України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно із ч. 1 ст. 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Для здійснення економічної діяльності у галузі сільського господарства, ОСОБА_1 міг або зареєструватися фізичною особою-підприємцем, або здійснювати таку діяльність через створення відповідної юридичної особи.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 , на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснював підприємницьку діяльність через створену ним, як єдиним засновником, юридичну особу, а саме: ТОВ «Корсем». Відповідно до інформації із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ «Корсем» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що відносяться до діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

Зі статуту Товариства також видно, що предметом діяльності заснованого ОСОБА_1 ТОВ «Корсем» є розведення свиней (а.с.108).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що використання, належних ОСОБА_1 , як засновнику ТОВ «Корсем», на праві власності свинарників та офісу-вагової ОСОБА_1 відповідає необхідній ознаці сільськогосподарського товаровиробника, що передбачає застосування до його будівель та споруд, що призначені для використання в сільськогосподарській діяльності, податкової пільги у вигляді неоподаткування таких об`єктів.

Відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року №507, віднесені до підрозділу "Будівлі нежитлові" "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (клас 1271) включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

При ухваленні цього рішення суд також звертає увагу на таке.

З аналізу положень ПК України, якими врегульовані питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, видно, що поняття «платник податку» не є тотожним поняттю «об`єкт оподаткування». При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт нерухомості, а не суб`єкт, як власник такої нерухомості. Тобто при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Буквальний зміст цього пункту свідчить на користь того, що звільняється від оподаткування саме об`єкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення. Тобто, звільняється від оподаткування об`єкт нежитлової нерухомості, який призначений для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності, а не який безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності. Додатковою обов`язковою умовою для звільнення від оподаткування є належність такого об`єкта сільськогосподарському товаровиробнику.

Законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі №0340/1905/18.

Так, належне ОСОБА_1 нерухоме майно відноситься до будівель, споруд сільськогосподарського товаровиробника, бо є свинарниками та офісом-ваговою (призначене для зважування продукції), відтак призначене та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Крім того, ГУ ДПС у Львівській області не надано доказів, що ОСОБА_1 , використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що свинарники та офіс-вагова, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними відтак підлягають скасуванню.

Оцінюючи позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу, суд виходить з такого.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, обов`язковою умовою для виставлення особі податкової вимоги про сплату податкового боргу є узгодження суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки.

Відповідно до п.п.266.10.1. п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких ОСОБА_1 було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки, не були вручені ОСОБА_1 .

Суд витребовував у ГУ ДПС у Львівській області інформацію та докази про вручення зазначених податкових повідомлень-рішень платнику податків, однак таких суду надано не було (а.с.48-49, а.с.55).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки, нараховане ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , є неузгодженим, оскільки відповідні податкові повідомлення-рішення не були вручені ОСОБА_1 . Таким чином, у податкового органу були відсутні підстави для виставлення ОСОБА_1 податкової вимоги та, як наслідок, стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки.

Судові витрати у формі судового збору на суму 1940,60грн., відповідно до ст. 139 КАС України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - повністю.

Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати: