Ухвала суду № 91633902, 17.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

справа №380/7497/20

17 вересня 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірив матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу належної щомісячної надбавки до пенсії відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком;

-зобов`язати відповідача провести перерахунок надбавки позивачу відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з 05.05.2018 та виплатити належні доплати, проводити їх у подальшому до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну чи припинення таких виплат.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу необхідно завірити належним чином письмові докази, долучені до позовної заяви.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено власної офіційної електронної адреси або адрес електронної пошти.

Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, порушуючи вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем письмово не підтвердження отого, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач не долучив позовної заяви з додатками для відповідача.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не додано документа про сплату судового збору чи клопотання про звільнення від його сплати, та як і у позовній заяві зазначив, що на підставі п. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.

Так, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Доказів того, що позивач ОСОБА_1 , є громадянкою, яка реабілітована відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» суду не надано.

Отже, із поданої заяви та доданих матеріалів не вбачається виникнення у позивача обставин, що дають право на звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки спір не відповідає видам спорів, визначених п. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, суд звертає увагу , що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від предявлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

При цьому, суд зазначає, що вимога сплати судового збору прямо передбачена нормами чинного законодавства та відповідно до ст. 6 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, не є перешкоджанням доступу до правосуддя, оскільки чинним законодавством передбачений порядок звільнення від сплати судового збору судом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020» встановлено, що у 2020році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.2 ч. 3 ст.6 Закону України № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи, що у даному позові заявлено вимоги немайнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, ставка судового збору за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру становить 840,80грн.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, кожна з яких у розумінні Закону України «Про судовий збір» є окремим об`єктом справляння судового збору.

Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 1681,60грн. (840,80грн.*2).

Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч зазначеній нормі, позивачем не викладено ні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: для нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: власної офіційної електронної адреси або адрес електронної пошти; чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; долучити до позовної заяви письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; долучити копію позовної заяви з додатками для відповідача; зміст позовних вимог і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відповідача, третьої особи та докази, що підтверджують вказані обставини; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лунь З.І.