Рішення № 91633896, 07.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.006960

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача Горох В.В.,

представник відповідача Павліш О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0004093201.

Ухвалою судді від 24.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 26.02.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 25.05.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями в магазині-кафе, що розташований по АДРЕСА_1 , на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка зареєстрована Головним управлінням ДФС у Львівській області від 05.12.2018 за реєстраційним номером 13280308201802724 та видана 13.12.2018 в термін дії з 15.12.2018 по 15.12.2019. 10.01.2019 дана ліцензія переоформлена у зв`язку із зміною найменування місця торгівлі з «магазину» на «магазин-кафе» та зареєстровано до неї додаток, в якому зазначено відомості про електронний контрольно-касовий апарат моделі ЕКСЕЛІО DМР-55В, дата виготовлення 10.11.2011, виробник «ДАТЕКС» ООД, заводський номер ИР00005610, фіскальний номер 3000021492, дата реєстраційного посвідчення 09.12.2013. У зв`язку із закінченням терміну придатності електронного контрольно-касового апарату моделі ЕКСЕЛІО DМР-55В 28.05.2019 позивач замінив його на новий РРО моделі ЕКСЕЛІО DМР-25, дата виготовлення 23.04.2019, виробник «ДАТЕКС» ООД, заводський номер КР00013577, фіскальний номер 3000707540, дата реєстраційного посвідчення 28.05.2019, про що свідчить реєстраційне посвідчення № 20366855, видане ГУ ДФС у Львівській області від 28.05.2019. Згідно з довідкою ГУ ДФС у Львівській області від 06.06.2019 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій реєстрація електронного контрольно-касового апарату моделі ЕКСЕЛІО ОМР-55В скасована 06.06.2019. З врахуванням зміни даних РРО 12.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області зареєстровано переоформлену ліцензію № 13280308201802724 та додаток до цієї ліцензії із зазначенням відомостей про контрольно-касовий апарат моделі ЕКСЕЛІО ОМР-25, фіскальний номер 3000707540. Відтак, з 01.06.2019 по даний час позивач здійснює реалізацію алкогольних напоїв, застосовуючи зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи електронний контрольно-касовий апарат моделі ЕКСЕЛІО ОМР-25, фіскальний номер 3000707540, який після заміни є єдиним реєстратором розрахункових операцій в магазині-кафе. Вважає, що не порушив вимоги ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а відповідно не несе відповідальності за абзацом 10 частини 2 статті 17 цього Закону.

Також позивач посилається на недотримання відповідачем порядоку та процедуру передбачену нормами ПК України щодо проведення фактичної перевірки.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 23.04.2020 (вх. № 20965), у якому зазначає, що перевіркою встановлено, що відповідно до книги обліку розрахункових операцій та z - звітів встановлено, що за період з 01.06.2019 по 01.11.2019 здійснена реалізація алкогольних напоїв на загальну суму 92455,72 грн відповідно до поданих декларацій та додатку № 6 до декларацій акцизного податку через електронний контрольно-касовий апарат (РРО), фіскальний номер якого 3000707540, який не зазначений у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії, додатку до ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (РРО), що знаходиться у місці торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктами господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказується перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них. Отже оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене правомірно і підстав для його скасування немає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач 30.01.2020 подав відповідь на відзив (вх. № 5248). У поданій відповіді на відзив позивач повністю підтримав, викладені ним у позовній заяві аргументи та доводи щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

10.11.2019 Головне управління ДПС у Львівській області на підставі направлень на перевірку від 04.11.2019 № 389, від 04.11.2019 № 390 та наказу від 04.11.2019 № 1779 провело перевірку магазину-кафе, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , за результатами перевірки складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального № 13/133/32.01/ НОМЕР_1 , яким встановлено що відповідно до книги обліку розрахункових операцій та z - звітів за період з 01.06.2019 по 01.11.2019 здійснена реалізація алкогольних напоїв на загальну суму 92455,72 грн відповідно до поданих декларацій та додатку № 6 до декларацій акцизного податку через електронний контрольно-касовий апарат (РРО), фіскальний номер якого 3000707540, який не зазначений у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії, додатку до ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (РРО), що знаходиться у місці торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктами господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказується перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них.

Відповідач склав акт відмови від підпису від 13.11.2019 № 13/470/32.01/ НОМЕР_1 та акт відмови від отримання акту перевірки від 13.11.2019 № 13/470/32.01/ НОМЕР_1 .

02.12.2019 ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004093201, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення ч. 22 статті 15 Закону № 481/95-ВР застосовано штраф у сумі 184 911,44 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- VІ (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Відповідно до ст. 82.1, 82.3 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Положенням п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (п. 86.6 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Судом встановлено, що з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним на підставі ст. 20,61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19.12.1995 Головним управлінням ДПС у Львівській області видано наказ від 04.11.2019 № 1779 «Про проведення фактичних перевірок». Згідно з додатком 1 до вказаного наказу вказано суб`єкт господарювання – ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що при призначенні перевірки контролюючим органом в наказі від 04.09.2019 № 1779 не зазначено будь-яких фактичних обставин, які послугували підставою для призначення перевірки, крім того відсутність конкретних підстав для призначення перевірки позбавило платника податків можливості визначитися щодо законності підстав її призначення.

Проаналізувавши норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що підставою для проведення фактичної перевірки є конкретний пункт Податкового кодексу України (в даному випадку це пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80), який зазначається контролюючим органом при прийнятті наказу на проведення фактичної перевірки, а наявність чи отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства є обставиною застосування підпункту 80.2.5, так само й здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, оскаржений наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, а саме: "... Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)."

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо аргументу позивача на те, що наказ від 04.09.2019 № 1779 підписаний в.о. начальника Головного управління ДПС в Львівській області Василь Кресяк, а копія додатку до наказу не підписана керівником Головного управління ДПС у Львівській області, суд критично ставиться до таких посилань позивача, оскільки чинним законодавством не встановлено вимог щодо необхідності підписання вказаного додатку до наказу саме керівником Головного управління ДПС у Львівській області.

Як підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Головного управлінням ДПС у Львівській області від 04.11.2019 № 1779 відповідачем видано направлення на перевірку від 04.11.2019 № 389 та № 390. Відповідно до змісту вказаних направлень, доручено старшому державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управлінням ДПС у Львівській області ОСОБА_2 та головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управлінням ДПС у Львівській області ОСОБА_3 провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , тривалістю 10 діб.

Суд встановив, що 11.09.2019 о 14 год. 15 хв. перевіряючими було пред`явлено позивачу направлення на перевірку від 04.11.2019 № 389 та № 390, а також вручено копію наказу від 04.09.2019 № 1779 про проведення фактичної перевірки, що підтверджується підписом позивача у вказаних направленнях (а.с. 96,97). Позивач допустив перевіряючих до перевірки. Вказані обставини не заперечувалися позивачем у позовній заяві.

Крім того ГУ ДПС у Львівській області згідно реєстраційно-моніторингової картки власного документа скеровано наказ від 04.09.2019 № 1779 позивачу.

На підставі наказу Головного управлінням ДПС у Львівській області від 04.09.2019 № 1779, направлення на перевірку № 189 та № 190, працівниками Головного управління ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктам господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , що проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої 13.11.2019 складено акт, який зареєстровано за реєстраційним за № 13/133/32.01/ НОМЕР_1 (а.с. 92-93).

Від підписання акту позивач відмовився, що підтверджується актом, від 13.11.2019 № 13/470/32.01/ НОМЕР_1 та від отримання акту перевірки позивач відмовився, що підтверджується актом, від 13.11.2019 № 13/470/32.01/ НОМЕР_1 .

У зв`язку із відмовою позивача від підпису в акті перевірки, керуючись п. 86.5 ст. 86 ПК України відповідач надіслав на адресу позивача другий примірником акту фактичної перевірки. Отримання акту перевірки не заперечується позивачем.

Як на підставу порушення процедури проведення перевірки позивач посилається на виправлення у примірнику акта перевірки 13.11.2019 № 13/133/32.01/ НОМЕР_1 , який знаходиться у відповідача дати його реєстрації.

Суд встановив, що, як видно зі змісту акту перевірки 13.11.2019 № 13/133/32.01/ НОМЕР_1 він містить виправлення у даті його реєстрації.

Однак, суд вважає, що вказані виправлення не можуть були визнані судом обґрунтованими підставами для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, так як такі виправлення у акті вищенаведених відомостей не призвели до порушення прав позивача на його участь у ході проведення перевірки, не позбавили позивача права у наданні документів, пояснень та зауважень.

Крім того, з акту перевірки судом встановлено, що позивачем не зазначено жодних зауважень щодо порядку проведення перевірки.

З урахуванням наведеного, на переконання суду, відповідачем дотримано порядок та процедуру передбачену нормами ПК України щодо проведення фактичної перевірки.

Надаючи оцінку виявленим в ході перевірки порушенням та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням рішенням, суд виходить з такого.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1 ст.58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закон № 481/95, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ст. 15 Закон № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які находяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Враховуючи викладене, роздрібна торгівля алкогольними виробами здійснюється виключно через реєстратор розрахункових операцій, зазначений у ліцензії.

Суд встановив, ФОП ОСОБА_1 13.12.2018 отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер НОМЕР_2 , термін дії з 05.12.2018 по 15.12.2019, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2 , магазин, 40 кв.м.

Позивач 10.01.2019 отримав переоформлену ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 13280308201802724, термін дії з 05.12.2018 по 15.12.2019, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2 , магазин-кафе, 40 кв.м.

У додатку до ліцензії № 13280308201802724 вказано електронно-касовий апарат № 3000021492 модель ЕКСЕЛІО DМP-55В, заводський номер ИР00005610.

Як пояснив позивач у судовому засіданні у зв`язку із закінченням терміну придатності електронно-касового апарату № 3000021492 модель ЕКСЕЛІО DМP-55В 28.05.2019 позивач замінив його на новий РРО моделі ЕКСЕЛІО DР-25, дата виготовлення 23.04.2019, виробник «ДАЛЕКО» ООД, заводський номер КР00013577, фіскальний номер 3000707540, дата реєстраційного посвідчення 28.05.2019.

Згідно з реєстраційним посвідченням № 20366855, виданим ГУ ДФС у Львівській області від 28.05.2019 позивачем зареєстрований РРО моделі ЕКСЕЛІО DР-25, заводський номер НОМЕР_3 , фіскальний номер 3000707540.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Львівській області від 06.06.2019 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, реєстрація електронного контрольно-касового апарату № 3000021492 модель ЕКСЕЛЛІО DМP-55В скасована 06.06.2019.

12.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області зареєстровано переоформлену ліцензію № 13280308201802724 та додаток до цієї ліцензії із зазначенням відомостей про контрольно-касовий апарат моделі ЕКСЕЛІО ОМР-25, фіскальний номер 3000707540.

Як встановлено в акті перевірки відповідно до книги обліку розрахункових операцій та z - звітів за період з 01.06.2019 по 01.11.2019 ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію алкогольних напоїв через РРО моделі ЕКСЕЛІО DР-25, дата виготовлення 23.04.2019, виробник «ДАЛЕКО» ООД, заводський номер НОМЕР_3 , фіскальний номер 3000707540, який в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ліцензії№13280308201802724 від 10.01.2019 з терміном дії з 15.12.2018 по 15.12.2019 та додатку до даної ліцензії зазначено не було.

Позивач не заперечує використання у період 01.06.2019 по 01.11.2019 РРО моделі ЕКСЕЛІО DР-25, заводський номер НОМЕР_3 , фіскальний номер 3000707540, який не зазначений у ліцензій, проте вказував не те, що з 01.06.2019 по даний час здійснює реалізацію алкогольних напоїв, застосовуючи зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи електронний контрольно-касовий апарат моделі ЕКСЕЛІО ОМР-25, фіскальний номер 3000707540, який після заміни є єдиним реєстратором розрахункових операцій в магазині-кафе, у зв`язку з чим вважає, що не допустив порушень.

Суд не встановив обставин щодо вжиття позивачем у період 01.06.2019 по 01.11.2019 необхідних дій для включення інформації про новий електронний контрольно-касовий апарат моделі ЕКСЕЛІО DР-25, заводський номер КР00013577, фіскальний номер 3000707540, до ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, як передбачено частиною двадцять сьомою статті 15 Закону № 481/95.

Також, суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 17 Закону № 481/95 прямо встановлена відповідальність суб`єктів господарювання у вигляді штрафу за провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

За таких обставин, оскільки під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт провадження ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями на суму 92 455,72 грн через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, то до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 184 911,44 грн (92 455,72 грн х 200% = 184 911,44грн).

Щодо доводів позивача про відсутність збитків, завданих державі, внаслідок здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, та сплату всіх передбачених податків внаслідок такої реалізації, суд зазначає, що умовою притягнення відповідальності за роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії є факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії, за що законодавчо передбачена конкретна сума штрафної санкції. Наявність збитків державі від провадження такої діяльності та сплата чи несплата податків за наслідками такої діяльності не є умовами притягнення платника до відповідальності за порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР.

Твердження позивача про допущені контролюючим органом порушення під час складання спірного податкового повідомлення - рішення, суд відхиляє та зазначає, що такі не можуть бути підставою для скасування спірного рішення, оскільки як Акт перевірки так і спірне податкове повідомлення - рішення містить як опис порушення, за яке застосовується штрафна санкція, так і зазначена санкція передбачена чинним законодавством за дане порушення.

Щодо решти доводів сторін, суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0004093201.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

У даному випадку, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 17.09.2020.

Суддя Кедик М.В.