Рішення № 91633700, 11.09.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2020 р. справа № 300/1612/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шумей М.В.,

при секретарі судового засідання Шпак М.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Кецка В.Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.06.2020, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства, прийнято оскаржене рішення, оскільки до закінчення наданого десятиденного строку на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №29 від 03.01.2019, який, на переконання позивача, повинен обчислюватись з дати отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем винесено оскаржену постанову про накладення штрафу. Окрім цього, при прийнятті вищевказаного рішення державним виконавцем не враховано, і не встановлено наявність чи відсутність поважності причин невиконання судового рішення. Також вказав на неможливість виконання судового рішення самостійно в межах 10 робочих днів, оскільки для проведення робіт по виконанню судового рішення необхідне значне фінансування на спецтехніку та інші засоби.

13.07.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та зазначено, що її розгляд здійснюватиметься за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України. Вказаною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву, призначено судовий розгляд 22.07.2020. Однак, у встановлений строк відзив від відповідача на адресу суду не надійшов. У зв`язку з клопотанням представників сторін про відкладення розгляду справи, судове засідання призначено на 11.09.2020 о 10:00 год.

У судовому засіданні 11.09.2020 позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали повністю, з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд зазначає, що законодавець не ставить в залежність можливість розгляду вказаної категорії справ до поважності чи неповажності причин неприбуття учасника в судове засідання.

Відтак, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, оскільки згідно положень частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України неприбуття в судове засідання учасника справи не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача та його представника.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на нижчевикладене.

Постановою головного державного виконавця Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 24.02.2020 відкрито виконавче провадження за №61348545 про примусове виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області за №29 від 03.01.2019 про звільнення від будівельних матеріалів та повернення Рогатинській міській раді фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у трьохмісячний термін земельної ділянки, загальною площею 0,0625 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На заяву позивача від 28.02.2020 про відкладення виконавчих дій, відповідач листом від 11.03.2020 відмовив у задоволені такої заяви.

Надалі державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області №29 від 03.01.2019 за участю понятих, встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений 3-місячний строк самостійно не виконав без поважних причин вказаний наказ, у зв`язку із чим складено акт державного виконавця від 10.03.2020

Головним державним виконавцем Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову від 11.03.2020 у ВП №61348545 про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у сумі 1700,00 грн.

Надалі державним виконавцем у зв`язку з введенням на території України обмежувальних карантинних заходів винесено постанови:

від 27.03.2020 у ВП №61348545 про відкладення виконавчих дій до 13.04.2020;

від 13.04.2020 у ВП №61348545 про відкладення виконавчих дій до 29.04.2020;

від 29.04.2020 у ВП №61348545 про відкладення виконавчих дій до 18.05.2020;

На заяву позивача від 19.06.2020 про відкладення виконавчих дій, відповідач листом від 19.06.2020 відмовив у задоволені такої заяви.

У зв`язку із цим, 22.06.2020 державний виконавець керуючись статтями 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” виніс постанову про накладення штрафу ВП №61348545 в розмірі 3400,00 грн. за повторне невиконання рішення суду, якою повторно зобов`язав позивача протягом десяти робочих днів виконати рішення та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с. 65).

Суд вважає оскаржену постанову державного виконавця протиправною з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження”, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно частини 6 статті 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ці положення також відображені у статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 1 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника лише у разі невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, у встановлений виконавцем строк.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 63 Закону №1404-VIII: за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

На підтвердження поважності причин невиконання судового рішення позивачем долучено копію довідки від 28.02.2020 про відсутність операцій та доходу; копію довідки про заробітну плату та інші доходи за 2019-2020; копію технічного паспорта на незавершене будівництво; копію висновку експертного дослідження за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження №709/710/19-28 від 31.05.2019, зі змісту якого слідує дороговартість робіт пов`язаних із демонтажем об`єкту, а саме на суму 815568,00 грн.

Зазначені докази підтверджують необхідність залучення значних коштів для виконання рішення суду та відсутність таких на даний момент у позивача, що унеможливлює виконання судового рішення у визначений строк.

Також, про неможливість виконання рішення суду з поважних причин позивач неодноразово повідомляв відповідача, однак той залишив їх поза увагою. У своїх зверненнях позивач також вказував на запроваджені карантинні заходи які вплинули на неможливість повноцінно працювати та отримання відповідного доходу .

З огляду на вищезазначене, враховуючи поважність причин невиконання рішення суду, суд вважає постанову про накладення штрафу від 22.06.2020 у ВП №61348545 протиправною.

Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, суд не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на кожний аргумент позивача, викладений у позовній заяві, оскільки це не впливає на суть прийнятого рішення у даній справі.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем передчасно і підлягає до скасування.

Враховуючи наведене, вимога позивача є обґрунтованою, а тому позов слід задовольнити повністю.

Згідно з частини 1 статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути 840,80 грн. судовий збір, сплата яких підтверджується квитанцією №100.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 22.06.2020 у виконавчому провадженні за №61348545.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 840 (вісім сорок) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 35065082, вул. Галицька, 40, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000.

Суддя Шумей М.В.