Рішення № 91632762, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Справа № 160/3528/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» суму у розмірі 94470 грн. 77 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що громадянин ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" з 19.07.2019 року по 26.02.2020 року на посаді курсанта. Наказом начальника інституту (по навчальному процесу) від 19 липня 2019 року № 130 позивача зараховано на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - Інститут), а відповідним наказом від 01.08.2019р. №165 (по стройовій частині) відповідача з 01 серпня 2019 року було зараховано в списки особового складу інституту та на всі види забезпечення. Відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, 01 серпня 2019 року між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту та громадянином ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання), строком на термін навчання (5 років), за яким відповідач зобов`язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання. Проте, 26 лютого 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Інституту наказом від 26.02.2020 року № 42 через небажання навчання. Відповідно до ч.10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Враховуючи, що відповідач зобов`язався відшкодувати витрати частинами на утримання в Інституті під час навчання та не мав жодних претензій щодо сум нарахування, про що свідчить його рапорт та особистий підпис на розрахунках, а тому, на думку позивача, останній зобов`язаний відшкодувати витрати у розмірі 94470 грн. 77 коп., пов`язані з його утриманням в Інституті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів відповідачу.

На виконання вимог ухвали суду від 06.04.2020р. позивачем 29.04.2020р. на електронну пошту суду, з наступним наданням 04.05.2020р. оригіналів до канцелярії суду, надана заява про усунення недоліків позовної заяви, якою вищеозначені недоліки було усунуто.

Зважаючи на те, що відповідачем у позовній заяві Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» вказана фізична особа, яка не є підприємцем ( ОСОБА_1 ), судом на виконання приписів ч.3 ст.171 КАС України направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

28.05.2020 року до суду надійшла інформація Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання фізичної особи - ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2020р. прийнято до розгляду позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3528/20 за цією позовною заявою, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 03.07.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.06.2020р. направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та отримана їм особисто 26.06.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" №1645-III від 06.04.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, № 291 від 22.04.2020№ 313 від 29.04.2020, № 332 від 04.05.2020, № 343 від 04.05.2020, № 377 від 14.05.2020р., № 392 від 20.05.2020р.) запроваджено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20 травня 2020р. №392 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500) встановлено, що з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 760) установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 17.07.2020р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до КАС України, згідно з якими пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п.1,2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX був опублікований в офіційних виданнях "Голос України" від 16.07.2020р. № № 119-120 та "Урядовий кур`єр" від 16.07.2020р. №135 та набрав чинності з 17.07.2020р.

Отже, в силу положень Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, у тому числі, строки, встановлення для подання відзиву, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом №731-ІХ, тобто 06.08.2020.

Продовження процесуальних строків здійснюється лише за умови звернення особи до суду із обґрунтованою заявою про продовження процесуальних строків протягом 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, тобто у період з 18.07.2020 до 06.08.2020 (включно). Відповідно, процесуальні наслідки неподання такої заяви настають 07.08.2020.

З огляду на вимоги ухвали суду від 02 червня 2020 року та внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до Закону №731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину, направленого на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закінчився 06 серпня 2020 року (включно).

Також відповідно до довідки від 07.07.2020р. №230, складеної секретарем судового засідання Молодановим М.Ю., ним була здійснена неодноразова спроба повідомити відповідача про розгляд справи за вказаним позивачем у матеріалах позовної заяви номером телефону ОСОБА_1 : НОМЕР_1 , проте відповідач не є власником вказаного контактного номера телефону, а власником є інша особа.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ним було здійснено всіх можливих заходів для вчасного та належного повідомлення про розгляд справи №160/3528/20 відповідача ОСОБА_1 , проте станом на 07.09.2020 року, відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, а також до суду від нього не надходило будь-яких заяв, клопотань, повідомлень, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду його в більш пізній термін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, а також з урахуванням того, що з 03.08.2020 р. по 04.09.2020 р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" з 19.07.2019 року по 26.02.2020 року на посаді курсанта.

Так, наказом тво начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 19.07.2019р. №130 (по навчальному процесу) солдата з/к ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) військовослужбовця військової служби за контрактом в/ч А1302 було зараховано курсантом Військового інституту на перший курс навчання за спеціальністю 255 «Озброєння та військова техніка».

Наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 01.08.2019р. №165 (по стройовій частині) солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 01 серпня 2019 року зараховано в списки особового складу інституту та на всі види забезпечення: зараховано на продовольче забезпечення зі сніданку 02 серпня 2019 року, оголошено вислугу років на 01 серпня 2019 року - 00 років 11 місяців 03 дні. (підстава: припис, продовольчий атестат № 82 книжка 17240 серія ЮФ, особова справа.)

01 серпня 2019 року на виконання вимог Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу освіти (далі - Контракт).

Згідно з абз. 4, 5 п. 1 Контракту курсант солдат ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, визначених ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п.5 Контракту цей контракт укладено на час навчання у вищому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу.

Контракт набрав чинності з 01.08.2019 року відповідно до наказу начальника інституту від 01.08.2019 року №165 (п. 8 Контракту).

Відповідно до наказу тво начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 19.07.2019р. №130 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , курсант 1-го курсу за спеціальністю "Озброєння та військова техніка", наказом начальника інституту (по особовому складу) від 26 лютого 2020 року № 5-К відрахований з числа курсантів через небажання продовжувати навчання, достроково розірваний контракт про навчання та зарахований у розпорядження начальника інституту. З 26 лютого 2020 року переведений на норми забезпечення військовослужбовців строкової військової служби та утримується у батальйоні забезпечення навчального процесу.

Крім того, вищезазначеним наказом тво начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" встановлено, що відповідно до статті 195 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" строк вислуги років станом на 26 лютого 2020 року становить: військової служби за контрактом та навчання курсантом 01 рік 05 місяців 27 днів, що становить 00 років 08 місяців 28 днів строкової військової служби. Термін звільнення зі строкової військової служби - 26 листопада 2020 року. Щомісячну премію не виплачувати, виплатити надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років з 01 по 26 лютого 2020 року. Грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік не отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, не отримав. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у інституті солдата ОСОБА_1 в сумі 94470 (дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 77 копійок.

Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу від 19.07.2019р. №130 (по стройовій частині) стали наказ начальника інституту (по особовому складу) від 26 лютого 2020 року № 5-К, протокол Вченої ради інституту від 19 лютого 2020 року № 8, довідки-розрахунки витрат, пов`язаних з навчанням, рапорт солдата ОСОБА_1 про добровільне відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням.

Згідно з Довідкою про нараховане грошове забезпечення курсанта 1-го курсу ОСОБА_1 за спеціальністю «Озброєння та військова техніка» з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року витрати становлять 71578,79 грн. (сімдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім грн. 79 коп.).

Відповідно до Відомостей щодо вартості підготовки курсанта 1 курсу ОСОБА_1 по речовій службі за період навчання з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року вартість майна становить 4882,79 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві грн. 79 коп.)

Згідно з Довідкою-розрахунком витрат за харчування на курсанта 1-го курсу ОСОБА_1 з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року витрати становлять 14845,02 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок п`ять грн. 02 коп.).

Відповідно до Довідки-розрахунку на курсанта 1-го курсу (за контрактом, строкову не вислужив) ОСОБА_1 за період 01.08.2019 року по 26.02.2020 року витрати становлять 3164,17 грн. (три тисячі шістдесят чотири грн. 17 коп.).

На вищевказаних довідках-розрахунках відповідачем проставлено власноручну відмітку про те, що з цими розрахунками він ознайомлений і претензій не має.

Крім того, згідно з рапортом солдата ОСОБА_1 під час навчання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» усіма видами постачання був забезпечення у повному обсязі, витрати, пов`язані з навчанням, зобов`язується відшкодувати у добровільному порядку, реквізити отримав.

Однак, судом встановлено, що у добровільному порядку відповідачем вказана заборгованість сплачена не була.

Не сплата у добровільному порядку цих витрат відповідачем і стала підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 6 ст.2 Закону 2232-XII види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

За правилами ч. ч. 3 та 5 ст. 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д","е","є","з","и" пункту 1 та підпунктів "д","е","є","ж","з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "й" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

Згідно з п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Згідно з пп. 2.1.3 п. 2.1 Порядку витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Відповідно до пп. 2.1.6 п. 2.1 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

З огляду на вищевикладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 по справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов`язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі також міститься і в Контракті про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу освіти від 01.08.2019 р.

За змістом абз. 4, 5 п. 1 Контракту курсант солдат ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з Довідкою про нараховане грошове забезпечення курсанта 1-го курсу ОСОБА_1 за спеціальністю «Озброєння та військова техніка» з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року витрати, що належить до відшкодування становлять 71578,79 грн. (сімдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім грн. 79 коп.), з яких:

- за серпень 2020р.: нараховане грошове забезпечення -1000,00 грн.; ГЗ в/сл. строк. служби - 56,45 грн.; військовий збір 1,5% - 15,00 грн., належить до відшкодування - 928,55 грн.;

- за вересень 2020р.: нараховане грошове забезпечення -12033,05 грн.; ГЗ в/сл. строк. служби - 350,00грн.; військовий збір 1,5% - 180,50 грн., належить до відшкодування - 11502,55 грн.;

- за жовтень 2020р. : нараховане грошове забезпечення - 10272,75 грн.; ГЗ в/сл. строк. служби - 350,00 грн.; військовий збір 1,5% - 154,09 грн., належить до відшкодування - 9768,66 грн.;

- за листопад 2020р. : нараховане грошове забезпечення - 11098,17 грн.; ГЗ в/сл. строк. служби - 350,00 грн.; військовий збір 1,5% - 166,47 грн., належить до відшкодування - 10581,70 грн.;

- за грудень 2020р. : нараховане грошове забезпечення - 20523,97 грн.; ГЗ в/сл. строк. Служби - 350,00 грн.; військовий збір 1,5% - 307,86 грн., належить до відшкодування - 19866,11 грн.;

- за січень 2020р. : нараховане грошове забезпечення - 10489,26 грн.; ГЗ в/сл. строк. Служби - 350,00 грн.; військовий збір 1,5% - 157,34 грн., належить до відшкодування - 9981,92 грн.;

- за лютий 2020р. : нараховане грошове забезпечення - 9404,16 грн.; ГЗ в/сл. строк. Служби - 313,79 грн.; військовий збір 1,5% - 141,06 грн., належить до відшкодування - 8949,30 грн.

При цьому судом береться до уваги, що позивачем допущено технічну описку, щодо вірного зазначення року у Довідці про нараховане грошове забезпечення курсанта 1-го курсу ОСОБА_1 за спеціальністю «Озброєння та військова техніка» з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року.

Також відповідно до Відомостей щодо вартості підготовки курсанта 1 курсу ОСОБА_1 по речовій службі за період навчання з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року вартість майна становить 4882,79 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві грн. 79 коп.).

Згідно з Довідкою-розрахунком витрат за харчування на курсанта 1-го курсу ОСОБА_1 з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року витрати становлять 14845,02 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок п`ять грн. 02 коп.), з яких:

- за серпень 2019р. за 30 діб - 2552,40 грн.;

- за вересень 2019р. (з 01.09.2019 по 22.09.2019) за 22 доби - 1871,76 грн.;

- за вересень 2019р. (з 23.09.2019 по 30.09.2019) за 8 діб - 517,92 грн.;

- за жовтень 2019р. за 28 діб - 1812,72 грн.;

- за листопад 2019р. (з 01.11.2019 по 03.11.2019) за 3 доби - 194,22 грн.;

- за листопад 2019р. (з 04.11.2019 по 30.11.2019) за 27 діб - 2131,92 грн.;

- за грудень 2019р. за 29 діб - 2289,84 грн.;

- за січень 2020р. за 19 діб - 1500,24 грн.;

- за лютий 2020р за 25 діб - 1974,00 грн.

Відповідно до Довідки-розрахунку на курсанта 1-го курсу (за контрактом, строкову не вислужив) ОСОБА_1 за період 01.08.2019 року по 26.02.2020 року витрати становлять 3164,17 грн. (три тисячі шістдесят чотири грн. 17 коп.), з яких:

- за серпень 2019р. за 31 день- 340,07 грн.;

- за вересень 2019р. за 30 днів - 311,10 грн.;

- за жовтень 2019р. за 28 днів - 308,00 грн.;

- за листопад 2019р. за 4 дні - 44,00 грн.;

- за листопад 2019р. за 26 днів - 760,50 грн.;

- за грудень 2019р. за 29 днів - 84,25грн.;

- за січень 2020р. за 19 днів - 555,75 грн.;

- за лютий 2020р за 26 днів - 760,50 грн.

Таким чином, загальна сума витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання, дійсно становить 94470,77грн.

Крім того, як зазначалося вище, судом встановлено, що на Відомостях щодо вартості підготовки курсанта 1 курсу ОСОБА_1 по речовій службі за період навчання з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року, Довідці-розрахунку на курсанта 1-го курсу (за контрактом, строкову не вислужив) ОСОБА_1 за період 01.08.2019 року по 26.02.2020 року та Довідці-розрахунком витрат за харчування на курсанта 1-го курсу ОСОБА_1 з 01.08.2019 року по 26.02.2020 року містяться написи «З розрахунками ознайомлений, претензій не маю», які засвідчено особистим підписом солдата ОСОБА_1 .

Згідно з рапортом солдата ОСОБА_1 , під час навчання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» усіма видами постачання був забезпечення у повному обсязі, витрати, пов`язані з навчанням, зобов`язується відшкодувати у добровільному порядку, реквізити отримав.

Аркушем бесіди від 26.02.2020р., копія якого міститься в матеріалах справи, підтверджено, що до відомості ОСОБА_1 було доведено порядок відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до Положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 «Порядок відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальних закладах», а також те, що відшкодування здійснюються у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезення до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг та вартості спожитих енергоносіїв; розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Судом також встановлено, що відповідно до вищезазначеного аркушу бесіди від 26.02.2020р. ОСОБА_1 було отримано банківські реквізити Інституту.

Під час судового розгляду справи встановлено, що зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувались, ні протягом навчання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», ні після його відрахування з числа курсантів.

Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту про необхідність відшкодування Міністерству оборони України витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, чи відмови від подальшого п`ятирічного проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, інших доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», в межах заявлених позовних вимог, суду не надав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вимоги ч.1 ст.77 КАС України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, у розмірі 94470 грн. 77 коп., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ стягненню із відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 07905262, місцезнаходження: вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098) до ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 07905262, місцезнаходження: вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098) витрати, пов`язані з його утриманням у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у розмірі 94470 грн. 77 коп. (дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят гривень 77 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07.09.2020 року.

Суддя О.М. Турова