Рішення № 91632592, 08.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 вересня 2020 р. Справа № 120/2195/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на адвокатський запит його представника надійшла відповідь податкового органу, в якому вказано, що 04.12.2018 відповідачем на ім`я позивача сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7040-17 на суму 31639,08 грн., яку було направлено на адресу боржника згідно реєстраційних даних: АДРЕСА_1 , але остання була повернута поштовим відділенням з відповідною відміткою.Також, у вказаній відповіді зазначено, що за період 2017 року - другий квартал 2019 року включно ОСОБА_1 нараховано ЄСВ в загальній сумі 47570,16 грн., з яких 23785,08 грн. - як фізичній особі - підприємцю, 23785,08 грн. - як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність ( адвокат ).

Також позивач зазначає, що, на його думку, відповідач самовільно вчинив дії щодо взяття його на облік (реєстрацію) як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвоката. Позивач вважає такі дії відповідача щодо взяття його на облік як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, протиправними, такими, що порушують його права та призводять до подвійного оподаткування його діяльності, а також вважає протиправною вимогу про сплату боргу від 04.12.2018 року №Ф-7040-17, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 22.06.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

09.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України позивач є адвокатом, який проводить адвокатську діяльність індивідуально. В то й же час, ОСОБА_1 згідно даних ЄДР був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 20.06.2014 по 29.08.2019. ОСОБА_1 06.04.2015 була подана заява за Ф.5-ОПП з ознакою "зміни", в якій він зазначив своє рішення перебувати у статусі "фізична особа-підприємець - адвокат". На підставі поданої заяви йому була встановлена ознака незалежної професійної діяльності "адвокат". Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України №2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність. Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. На підставі зазначеного, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області вчинено дії щодо взяття позивача на облік (реєстрацію) як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвоката, та в подальшому здійснено йому нарахування єдиного соціального внеску та винесено вимогу про сплату боргу.

Також представник відповідача зазначає, що фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем. Разом з тим, згідно з нормами Закону України № 5076 та ПК України для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Заяву про припинення незалежної професійної діяльності за формою Ф.8-ОПП та 7-ЄСВ ОСОБА_1 не подавав.

Тому, виходячи із вищенаведеного, відповідач вважає, що щодо позивача обгрунтовано винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7040-17 від 04.12.2018, яка не підлягає скасуванню ( а.с. 35 - 42 ).

Також, 09.07.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про заміну відповідача правонаступником.

Ухвалою суду від 03.08.2020, у зв`язку поданням позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 19.08.2020 клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області, яке надійшло до суду 09.07.2020 задоволено. Вирішено замінити первинного відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454).

Також, ухвалою суду від 19.08.2020, у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів, судове засідання відкладено на іншу дату.

У судовому засіданні 08.09.2020 року позивач та його представник просили адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 04.09.2020 року подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника ГУ ДПС у Вінницькй області.

З`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд встановив наступне.

20.06.2014 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради проведена державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця за основним видом економічної діяльності - 69.10 - діяльність у сфері права.

У встановленому законом порядку ОСОБА_1 був автоматично взятий 23.06.2014 року на облік як платник єдиного внеску на підставі відомостей з ЄДРПОУ.

06.04.2015 відповідачем було встановлено ОСОБА_1 ознаку незалежної професійної діяльності - адвокат, на підставі поданої позивачем заяви форми №5-ОПП від 31.03.2015 року.

З зазначеного часу ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача одночасно і як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність ( адвокат ), і як фізична особа-підприємець.

04.12.2018 на ім`я позивача ГУ ДФС в Вінницькій області було направлено вимогу про сплату боргу ( недоїмки ) №Ф-7040-17 по єдиному соціальному внеску на суму 31639,08 грн.

Як встановлено судом, сума недоїмки, включена до вказаної вимоги про сплату боргу, складається з нарахованого позивачу єдиного внеску за період 2017 рік - 3 квартал 2018 року як самозайнятій особі - адвокату ( 8448,00 +2457,18 + 2457,18 + 2457,18 ) та за аналогічний період і в аналогічних сумах - як фізичній особі - підприємцю.

29.08.2019 до ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1

23.04.2020 представником позивача направлено адвокатський запит до ГУ ДПС у Вінницькій області.

Листом від 30.04.2020 №8980/А/02-32-10-01 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило представника позивача, що з 06.04.2015 року ОСОБА_1 було встановлено ознаку незалежної професійної діяльності адвоката.

Станом на 29.04.2020 року згідно даних єдиної інтегрованої картки платника (код бюджетної класифікації 71040000) за ОСОБА_1 обліковується борг в загальній сумі 47570,16 грн по єдиному соціальному внеску як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність ( адвокат ), та фізичної особи - підприємця ( а.с. 10 - 12 ).

Позивач не погоджується з діями податкового органу щодо взяття його на облік як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвокат, вважає їх протиправними та такими, що призводять до подвійного оподаткування його діяльності, а також вважає протиправною вимогу про сплату боргу ( недоїмки ) №Ф-7040-17 по єдиному соціальному внеску на суму 31639,08 грн., в зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача в обгрунтування заявленого позову, а також запереченням відповідача щодо позовних вимог, суд зауважує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 63.1 - 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України (далі - ПК України) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Згідно з п. 63.5 ст. 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

За визначенням пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Облік самозайнятих осіб врегульовано нормами ст. 65 ПК України.

Так, пунктами 65.1 - 65.5 ст. 65 ПК України визначено, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів ( п.65.2 ).

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:

65.4.1. наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;

65.4.2. коли документи подані за неналежним місцем обліку;

65.4.3. коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;

65.4.4. коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;

65.4.5. неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік ( п. 65.4 ).

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).

Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( п. 65.5 )

Аналіз наведених норм податкового законодавства дає суду змогу зробити висновок, що Податковим кодексом України встановлено обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі, коли особа здійснює підприємницьку діяльність, або у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. В той же час, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Як встановлено судом, 20.06.2014 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради проведена державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця.

У встановленому законом порядку ОСОБА_1 був взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДФС у Вінницькій області та з 20.06.2014 року перебував на загальній системі оподаткування, з переліком видів господарської діяльності: діяльність у сфері права (КВЕД 69.10), діяльність приватних охоронних служб (КВЕД 80.10), організування інших видів відпочинку та розваг (КВЕД 93.29).

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та положень пунктів 65.3 - 65.5 ст. 65 ПК України, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для взяття на облік ОСОБА_1 як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвоката, оскільки ОСОБА_1 20.06.2014 року вже був взятий на облік як самозайнята особа ( а.с. 44 ).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд також враховує, що порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ).

Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Частиною 8 ст.9 Закону №2464-VІ встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до ст.13 Закону №5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та в період з 20.06.2014 по 29.08.2019 року перебував на загальній системі оподаткування, основним видом економічної діяльності позивача є діяльність у сфері права.

Згідно з свідоцтвом № 416 від 14.10.2004 року позивач має право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач був самозайнятою особою, яка здійснювала підприємницьку діяльність, зокрема, діяльність у сфері права, водночас маючи право здійснювати незалежну професійну діяльність (адвокат).

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом фактичного здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у п.п.1,4,5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у п.п.1,4,5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Частина 4 ст. 5 Закону № 2464-VІ передбачає, що обов`язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Відповідно до п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.4 Розділу VІ Порядку №1162, якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".

Водночас, п.6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі - Порядок №1588) встановлює, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців:

1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

2) контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:

наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;

коли документи подані за неналежним місцем обліку;

коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;

коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;

неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

4) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Виходячи з вищенаведених правових норм та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року справа №К/800/44702/14.

З практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06).

На підставі вище викладеного, суд вважає, що взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, щодо особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа (фізична особа - підприємець), не грунтується на нормах закону, а тому дії відповідача щодо взяття позивача на облік як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвоката, є протиправними.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зауважує, що він узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 5 та ч. 1, 2 ст.245 КАС України, а тому керуючись зазначеними правовими нормами, а також положеннями ч. 2 ст. 5 та ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача за встановлених обставин буде рішення щодо зобов`язання Головне управління ДПС у Вінницькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвокат, з дати взяття на облік.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7040-17 від 04.12.2018, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до вказаної вимоги про сплату боргу за ОСОБА_1 станом на 30.11.2018 рахується борг зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 31639,08 грн.

Згідно даних ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиний внесок за 2017 рік в сумі 8448 грн, за 1 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., за 3 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.

Також, позивачу, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат), нараховано єдиний внесок за 2017 рік в сумі 8448 грн, за 1 квартал 2018 - в сумі 2457,18 грн., за 2 квартал 2018 - в сумі 2457,18 грн., за 3 квартал 2018 - в сумі 2457,18 грн.

Оскільки суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, щодо особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа (фізична особа - підприємець), є протиправними, то протиправним є і нарахування ОСОБА_1 , як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат), єдиного внеску.

Як вище зазначено, в оскаржувану вимогу включено, в тому числі, недоїмку по єдиному внеску, нарахованому ОСОБА_1 , як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат), за 2017 в сумі 8448 грн, за 1 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн., за 2 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн., за 3 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач в 2017 - 2018 роках був зобов`язаний сплачувати ЄСВ саме як фізична особа - підприємець.

Згідно даних ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 був нарахований єдиний внесок за 2017 в сумі 8448 грн, за 1 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн., за 2 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн., за 3 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн.

Зазначені суми єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 добровільно не були сплачені, що підтверджується даними картки платника єдиного внеску ( а.с. 45 ), та не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду справи.

В зв`язку з зазначеним, податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7040-17 від 04.12.2018, в яку включено також не сплачені позивачем, як фізичною особою - підприємцем, суми єдиного внеску за 2017 в сумі 8448 грн, за 1 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн., за 2 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн., за 3 квартал 2018 в сумі 2457,18 грн.

Виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову щодо оскарження вимоги про сплату боргу, а саме про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7040-17 від 04.12.2018 на суму єдиного внеску 15819,54 грн, яка була нарахована позивачу, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів та підстав адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України.

Таким чином, з Головного управління ДПС у Вінницькій області слід стягнути на користь ОСОБА_1 1681,80 грн сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність ( адвокат ).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат).

Визнати протиправною та скасувати вимогу по сплату боргу ( недоїмки ) №Ф-1040-17 від 04.12.2018 року, винесену стосовно ОСОБА_1 , в частині суми боргу - 15819, 54 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 1681,80 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 80 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна