Вирок № 91629039, 18.09.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2097/18

Провадження № 1-кп/553/107/2020

В И Р О К

Іменем України

18.09.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави в складі:

головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Камуз Я.М., Конновій Є.В., Іжик А.В.,

за участю прокурора - Деряги М.Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Дроменко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-21.12.1994 року Фастовським районним судом Київської області за ч.2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 45 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-26.06.1996 року Баглейським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ч.2 ст. 141 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна, вирок вступив в законну силу 03.07.1996 року;

-08.06.2000 року Приморським районним судом м. Одеса за ч.2 ст. 141 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, вирок вступив у законну силу 06.07.2000 року;

-31.05.2005 року Ленінським районним судом м. Дніпро за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, вирок вступив в законну силу 17.06.2005 року;

- 18.08.2005 року Лозовським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання у вигляді 1 року позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м. Дніпро від 31.05.2005 року до відбуття покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, визначено строк відбування покарання рахувати з 10.07.2005 року, вирок набрав законної сили 02.09.2005 року;

26.04.2012 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді арешту 6 місяців, вирок набрав законної сили 15.05.2012 року;

23.03.2013 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на 4 місяці, вирок вступив в законну силу 26.04.2013 року;

-10.10.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді арешту на 5 місяців, вирок набрав законної сили 10.11.2016 року;

- 14.11.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді арешту 6 місяців, в силу ч.5 ст. 72 КК України, зараховано строк покарання з 15.09.2016 року по 10.11.2016 року з розрахунку 1 день відбування покарання за два дні позбавлення волі, визначено строк відбування покарання рахувати з 15.09.2016 року. Звільнений по відбуттю строку покарання 17.01.2017 року;

- 07.12.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, які він вчинив за наступних обставин.

Так, 30 липня 2018 року, близько 23 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на Південному вокзалі за адресою м. Полтава, площа Слави,1, помітив поблизу альтанки на пероні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вживали спиртні напої. Підійшовши до них, обвинувачений ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_2 втратив свідомість внаслідок кількості вжитого алкоголю. В зв`язку з чим, у обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_2 , яке на той момент перебувало у ОСОБА_3 ..

Скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходився без свідомості і не міг чинити опору, обвинувачений ОСОБА_1 діючи повторно, з прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито, без погроз застосування насильства, але шляхом психологічного тиску на ОСОБА_3 , заволодів сумкою, в якій знаходилася машинка для стрижки «Nikai NK-621 АВ», білого кольору, вартістю 162,23 грн., розгрузки чорного кольору, вартістю 466,67 грн., пара берць 41 розміру чорного кольору, вартістю 350,00 грн., камуфляжні штани синього кольору, вартістю 150,00 грн., камуфляжна кепка синього кольору, вартістю 49,00 грн., камуфляжна куртка синього кольору, вартістю 200,00 грн., загальною вартістю 1377,90 грн. ( згідно експертного висновку № 3338 від 05.09.2018 року), які належали потерпілому ОСОБА_2 ..

Після вчинення протиправного діяння обвинувачений ОСОБА_1 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив своїми діями потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 1377,90 грн..

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, які виразились у відкритому заволодінні чужим майном (грабіж), вчиненому повторно.

Виходячи з аналізу ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати.

Згідно із ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється за додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави ч.1 ст. 8 КПК України.

Так, статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з аналізу ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що визначено ч.6 ст. 22 КПК України.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дослідив, проаналізував всі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, у відповідності критерію доведення ними обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, що відповідає положенням ч.2 ст. 17 КПК України.

Так, під час судового розгляду кримінального провадження були допитані обвинувачений, потерпілий, свідки сторони обвинувачення, досліджені докази, зібрані стороною обвинувачення. Стороною захисту клопотання дослідження доказів не заявлялись, при цьому даного права сторона захисту позбавлена судом не була.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи визнав себе винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та надав в ході судового розгляду справи заяву про повне визнання винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні та недоцільність проведення повного дослідження доказів у провадженні з урахуванням обсягу проведеного судового слідства.

Так, в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вказував про те, що 30.07.2018 року у вечірній час, близько 23 год. він приїхав з Лозової через м. Красноград до м. Полтави та мав намір їхати далі у м. Гребінка. Вставши у м. Полтава на станції Полтава - Південна, обвинувачений помітив на пероні вокзалу на лавці компанію з двох хлопців та двох дівчат, які розпивали спиртні напої. Він вирішив підійти до них, попросив, щоб вони йому дали цигарку та пригостили спиртними напоями, на що вони погодились та запросили до своєї компанії. В ході розпиття спиртних напоїв він побачив, що один з хлопців - потерпілий ОСОБА_2 лежав без свідомості та помітив велику дорожню сумку, яка перебувала у хлопця з компанії ОСОБА_3 .. Обвинувачений вказав, що він побачив, що потерпілий перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, а саме перебував без свідомості та скориставшись тим, що товариш потерпілого ОСОБА_3 теж перебував в стані алкогольного сп`яніння він шляхом психологічного тиску, висловивши ОСОБА_3 погрозу в тому, що в разі якщо він йому не віддасть сумку, він заподіє негативних дій по відношенню до дівчат з їх компанії, та в такий спосіб обвинувачений заволодів сумкою, яка належала ОСОБА_2 ..

Суд, дослідивши всі обставини та матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, у вигляді відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Дане підтверджується сукупністю наступних доказів.

Надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання щодо доведеності вини обвинувачених у скоєнні даних кримінальних правопорушень, судом перш за все враховано вимоги ст.ст. 28,62 Конституції України, ст. 370 КПК України, ст.ст. 3,13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року, практику Європейського суду з прав людини , якими передбачено, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише національним і європейським законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.

Стаття 16-1 КПК України передбачає, що розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.

Судом встановлено, що окрім особистого визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні в сукупності протиправних дій, які виразилися у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, у вигляді відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за усіх кваліфікуючих ознак, зазначених у даному вироку, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується наступними доказами.

Допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_2 суду вказав, що 30.07.2018 року, близько 15 год. 30 хв. він приїхав до м. Полтава на станцію «Полтава - південна», що у м. Полтава на площі Слави, 1 у вагоні потягу, що рухався з станції «Лозова» до м. Полтава з метою поїздки вахтовим методом на роботу, де працював останні 8 місяців в охоронній фірмі «Еверест» з подальшим проїздом до автовокзалу у м. Полтава, з метою прибуття до місця несення служби с. Кирилівка, Запорізької області. Потерпілий вказав, що його напарник по службі ОСОБА_4 затримувався в дорозі, тому він був змушений чекати його на залізничному вокзалі, та вийшовши з вагону поїзду зустрів знайомого на ім`я ОСОБА_3 , який був з сестрою. Зважаючи, що вони не бачились з товаришем близько року, тому він запропонував з нагоди зустрічі розпити пляшку горілки, яка була в нього в сумці. Так, взявши сумку вони вийшли до парку навпроти залізничного вокзалу станції «Полтава-Південна» та, присівши на лавці, розпивали спиртні напої, в той час навпроти них присіли на лавку у парку дівчата, які вели розмову між собою. В цей час коли вони розпивали спиртні напої з ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_1 , та попрохав цигарку та випити, потерпілий вказав, що вони йому не відмовили. Потерпілий не заперечував, що йому ОСОБА_1 дав дві медичні пігулки, які він поклав до своєї барсетки. Після того, як вони розпили пляшку горілки, тоді він запропонував товаришу ОСОБА_3 ще випити на що він погодився, та вони разом з дівчатами, які сиділи на лавці в парку навпроти них пішли до приватного сектору на вул. Сакко, щоб придбати самогон. Придбавши пляшку самогу, вони всією компанією вирішили піти до магазину, який знаходиться в приміщенні залізничного вокзалу станції «Полтава - південна», щоб придбати солодкий напій, для того щоб запивати алкоголь, та підійшовши до входу у вокзал стояв ОСОБА_1 в компанії з невідомим йому чоловіком та вони з ним поспілкувавшись, після чого пішли до магазину, де він придбав цигарки, напій та стаканчики та вийшов з приміщення вокзалу на перон до лавочок, де вони продовжували розпивати спиртні напої, при цьому його барсетка з особистими речами, в якій знаходився телефон, грошові кошти та кредитні картки разом з великою дорожною сумкою знаходились біля нього. В ході розпиття спиртних напоїв, до них знову підійшов ОСОБА_1 з товаришем та попрохав їх пригостили алкоголем та дати закурити, на що вони не відмовили. В ході розпиття спиртних напоїв, в той час коли був присутній обвинувачений, як вказав потерпілий обвинувачений він випив пігулку, яку запропонував йому знайомий, після чого йому різко стало зле, що було далі він не пам`ятає, оскільки був без свідомості, прийшов до тями лише в лікарні, куди він був шпиталізований. Внаслідок протиравних дій обвинуваченого, у нього була викрадена велика дорожня сумка з речами, яка згодом йому була повернута працівниками поліції, разом з речами, які в ній знаходились, окрім грошових коштів, які в нього були при собі.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , який вказав, що 30.07.2018 року він їхав з м. Києва, та вирішив зустрітись з товаришем ОСОБА_2 , про що вони з останнім домовились та узгодили час зустрічі близько 18-19 годині вечора. Свідок вказав, що свого товариша ОСОБА_2 він чекав на пероні вокзалу станції Полтава - Південна приблизно 40-50 хвилин. Зустрівшись вони вирішили розпити спиртні напої з приводу зустрічі та в ході розпиття спиртних напоїв до них підійшов обвинувачений ОСОБА_1 , який був сам, як повідомив суду свідок та з яким останній був знайомий давно, оскільки протягом тривалого часу працювали разом з ОСОБА_1 на овочевій базі. В своїх поясненнях свідок вказував про те, що від кількості вжитого алкоголю ОСОБА_2 стало зле, тому він з метою поліпшення стану самопочуття останнього дав йому таблетки «Ранітидин». При цьому, свідок суду вказав, що він не бачив чи був потерпілий ОСОБА_2 з сумкою чи без, на це він не звернув уваги.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , який вказав, що 30.07.2018 року він приїхав до м. Полтава з своєю меншою сестрою ОСОБА_9 . Приїхавши до м. Полтави він зустрів ОСОБА_2 близько 14 години дня, який запропонував випити, на що він погодився та вони вдвох пішли до парку біля станції Полтава - Південна. В ході розпиття спиртних напоїв, приблизно протягом 30 хвилин, до них підійшов незнайомий йому чоловік на ім`я ОСОБА_1 , який був з невідомим йому хлопцем, який їм не представився. Свідок вказав, що ОСОБА_1 звернувся до потерпілого ОСОБА_2 з проханням дати закурити та пригостити алкоголем, в свою чергу вони не відмовили йому. Приблизно о 15 годині дня обвинувачений ОСОБА_1 знову повернувся до їх компанії та дав ОСОБА_2 2 таблетки, які останній взяв та поклав до барсетки, при цьому ОСОБА_1 взяв у них цигарку та залишив їх компанію. В свою чергу він та потерпілий теж вирішили піти, пішли вони в бік мосту, в районі залізничного вокзалу зайшли до когось додому, імен та адреси точної він не пам`ятає, там вони придбали самогонки, а саме 0,5 л. самогонки, які купив його товариш ОСОБА_2 , після чого знову повернулись до залізничного вокзалу ст. Полтава - Південна та безпосередньо перебували на пероні вокзалу з потерпілим, де останній вжив таблетки, які йому приніс обвинувачений ОСОБА_1 . Свідок зазначив, що через 10-15 хвилин після прийняття даних таблеток його товаришу стало зле, що супроводжувалось головними болями та потемнінням в очах. Зважаючи на стан самопочуття його товариша ОСОБА_2 , який лежав на лавці перону вокзалу, та те, що в нього при собі була барсетка з особистими речами, телефоном та грошовими коштами, та велика дорожна сумка свідок вирішив здати дорожну сумку до камери схову, але зважаючи, що дана послуга за зберігання сумки в камері схову коштувала 50 грн., яких у нього при собі не було, тому він не міг скористатися даною послугою. В той час обвинувачений ОСОБА_1 , який був весь цей час з ними та ніяким чином не намагався допомогти потерпілому ОСОБА_2 , сказав, що йому потрібно 200 грн., при цьому висловивши погрозу, що якщо не дасть він дані грошові кошти, тому з дівчатами, які були в їх компанії щось буде. Свідок вказав, що приймаючи погрози ОСОБА_1 , як реальні, він відкрив барсетку ОСОБА_2 та знайшов там кошти в сумі 150 грн., які дав ОСОБА_1 , при цьому обвинувачений сказав, що він забирає і сумку ОСОБА_2 . Після чого обвинувачений ОСОБА_1 пішов та більше він його не бачив, при цьому свідок залишився чекати свою дружину , яка приїхала близько 17-18 години вечора, та пізніше ним була викликана поліція.

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 вказала, що 30.07.2018 року, у вечірній час вона разом з дівчатами відпочивали у парковій зоні, що біля залізничного вокзалу станції Полтава - Південна, що у м. Полтава. Свідок вказала, що вони з дівчатами сиділи, розмовляли, потім вони познайомились з хлопцями, які сиділи навпроти них на лавці. В той вечір ОСОБА_2 та його товариш ОСОБА_3 розпивали спиртні напоїв, в ході розпиття яких ОСОБА_2 стало зле, від кількості вжитого алкоголю. Свідок суду вказала, що при собі у потерпілого ОСОБА_2 була барсетка та велика дорожна сумка, яка потім була в руках у його товариша ОСОБА_3 , оскільки потерпілий був в стані сильного алкогольного сп`яніння та лежав на лавці. Свідок ОСОБА_16 суду засвідчила, що протягом вечора до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 час від часу підходив обвинувачений ОСОБА_1 та потім врешті решт забрав сумку потерпілого з рук ОСОБА_3 висловивши йому при цьому погрозу, що якщо він добровільно не віддасть сумку, тоді він вчинить протиправні дії відносно дівчат, саме ОСОБА_16 та іншої дівчини, яка була в їх компанії в той вечір.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, зокрема:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.07.2018 року (з відміткою про реєстрацію у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП №2 ПВП ГУНП в Полтавській області за № 7506), яким зафіксовано прийняття слідчим ВП №2 ПВП ГУ НП в Полтавській області Бакулей М.М. заяви від ОСОБА_3 про те, що 30.07.2018 року, близько 23:00 год. невстановлена особа вчинила крадіжку сумки із речами та грошовими коштами, які належать ОСОБА_2 ..

Протоколом огляду від 31.07.2018 року, проведеного слідчим СВ ВП №2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області Бакулей М.М. в ході якого у м. Полтава на площа Слави,1 поряд з залізничним вокзалом станції «Полтава - Південна», проведено огляд сумки чорного кольору із зеленими вставками, яка була вилучена у обвинуваченого ОСОБА_1 .. В ході протоколу огляду було вилучено сумку чорну з зеленими вставками, машинку для стрижки, куртку, штани та кепку камуфляжні, 2 рушники синього та жовтого кольору, блакитну футболку, шорти сірі, постільну білизну, чорні берці, ремінь, засоби гігієни, спідня білизна, фотоальбом.

У відповідності до постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 31.07.2018 року, визнано в якості речових доказів: чорну дорожню сумку з зеленими вставками, коробку в якій знаходилась машинка для стрижки марки «Nikai NK-621 AB» білого кольору; камуфляжні штани синього кольору; рушник синього кольору; футболку синього кольору; розгрузка чорного кольору; пара берць 41 розміру чорного кольору; пара резинових тапок 41 розміру синього кольору; чорний ремінь; шорти сірого кольору з синіми вставками; труси синього кольору; зарядний пристрій «Nokia», камуфляжну кепку синього кольору; камуфляжну куртку синього кольору; фотоальбом з фотографіями; простиня біло - рожевого кольору; рушник жовтого кольору; простиня білого кольору; кабель USB, чорного кольору; упаковку з під кави в середині якої знаходився цукор; засоби особистої гігієни ( упаковку з вушними паличками, пінка для гоління «Sportstar», зубна паста «Жемчуг», шампунь «For Men», гель після бриття «Men», одноразовий станок для гоління синього кольору, мило в мильниці голубого кольору, туалетну воду «Destinatium», щітка для взуття з кремом в упаковці з під кави «Nescafe», дані речі були передані потерпілому ОСОБА_2 під зберігальну розписку.

Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №3338 від 05.09.2018 року, вартість викраденого майна з урахування зносу, становить 1215,67 грн..

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 14.09.2018 року, відповідно до якого серед пред`явлених 4 осіб свідок ОСОБА_3 вказав на особу №1, де розміщений ОСОБА_1 , як особу, яка 30.07.2018 року в період часу з 22 год. до 23.00 год. на території Південного вокзалу, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 150 грн. та сумкою.

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 14.09.2018 року, відповідно до якого серед пред`явлених 4 фотознімків свідок ОСОБА_16 вказала на особу №4, де зображений ОСОБА_1 , як особу, яка 30.07.2018 року на території Південного вокзалу заволоділа сумкою ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 14.09.2018 року, проведеним зі свідком ОСОБА_3 із застосуванням технічних засобів фіксування, відповідно до якого свідок ОСОБА_3 вказав на обставини, які мали місце 30.07.2018 року, за яких умов він зустрівся з потерпілим ОСОБА_2 та місце де вони проводили спілкування. Свідком у межах даної процесуальної дії вказано на кількість вжитого ними алкоголю та за яких обставин вони познайомились з обвинуваченим ОСОБА_1 та вказано деталі та обставини, за яких обвинувачений ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами в сумі 150 грн., та сумкою з особистими речами потерпілого ОСОБА_2 ..

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 17.09.2018 року, відповідно до якого серед пред`явлених 4 фотознімків потерпілий ОСОБА_2 вказав на особу №4, де зображений ОСОБА_1 , як особа, яка 30.07.2018 року близько 23:00 год. на території Південного вокзалу, заволоділа сумкою з його особистими речами.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2018 року, проведеним з потерпілим ОСОБА_2 із застосуванням технічних засобів фіксування, які повністю співпадають з його показаннями наданими в суді та детально, послідовно описують механізм вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння по заволодінню майном.

Обвинуваченим в судовому засіданні не заперечувалось обставин щодо встановленого судом місця вчинення даного протиправного діяння, причетності обвинуваченого до його скоєння, характеру та способу дій обвинуваченого, обсягу викраденого майна у потерпілого ОСОБА_2 ..

Вказані вище обставини свідчать про правдивість та послідовність показань обвинуваченого щодо місця вчинення даного протиправного діяння, характеру та способу вчинення кримінального правопорушення, обсягу викраденого майна у потерпілого ОСОБА_2 ..

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України повністю доведена, а тому кваліфікацію дій обвинуваченого за вказаною статтею суд визнає вірною.

Виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом… Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не було доведено згідно із законом.

Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду документи, докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права, сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, виходячи також із правових позицій, висловлених Європейським судом з прав людини у п. 24 рішення у справі «Надточій проти України» та в п. 23 рішення у справі «Гурепка проти України №», в яких наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Вирішуючи питання про призначення міри покарання обвинуваченому, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, всі дані про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Статтею 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», передбачено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 65 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття та визнання своєї вини обвинуваченим у скоєному, вказані дії обвинуваченого є дійсними і такими, що не носять формальний характер , з наступних підстав.

Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не може визнати щирим, справжнім.

ОСОБА_1 вину визнав добровільно та повно у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, дав правдиві та послідовні показаннями суду в сукупності дані обставини пом`якшують покарання обвинуваченого.

Суд з урахуванням обставин, що впливають на міру покарання обвинуваченого ОСОБА_1 при призначенні останньому покарання перш за все враховує характер та спосіб вчиненого обвинуваченого кримінального правопорушення, обсяг викраденого майна та ті обставини, що обвинувачений в ході судового розгляду щиро розкаявся у вчиненому, давав достатньо правдиві та послідовні показання.

Згідно довідок Комунального закладу Верхньодніпровської районної лікарні, Комунального закладу «Верхньодніпровська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 на обліку не перебуває .

В свою чергу при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує обставини а саме, відшкодування шкоди потерпілому , думку самого потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання та жодних претензій до обвинуваченого не має, наявність на утриманні обвинуваченого матері похилого віку - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3, яка хворіє та наявність сталих соціальних зв`язків, а саме перебування у цивільному шлюбі з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в повній мірі істотно знижують суспільну небезпечність вчинення останнім даного кримінального правопорушення.

Суд, з урахуванням вищевикладених обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також інших обставин, що впливають на міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляцієї від суспільства але з призначенням покарання нижчим від нижньої межі основного покарання, передбаченого санкцією відповідної частини статті КК України, за якою обвинувачується останній, а саме за ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України.

При призначенні покарання останньому слід також врахувати вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.12.2018 року, який підлягає до окремого виконання.

Судом також встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати строк з моменту його затримання, а саме з 19 грудня 2018 року.

При призначенні покарання судом враховується висновок Органу пробації, який мається у матеріалах кримінального провадження, у відповідності до якого вказано, що враховуючи особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строку може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб.

На думку органу пробації застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- чорна дорожна сумка з зеленими вставками, коробку в якій знаходилась машинка для стрижки марки «Nikai NK-621 AB» білого кольору; камуфляжні штани синього кольору; рушник синього кольору; футболку синього кольору; розгрузка чорного кольору; пара берць 41 розміру чорного кольору; пара резинових тапок 41 розміру синього кольору; чорний ремінь; шорти сірого кольору з синіми вставками; труси синього кольору; зарядний пристрій «Nokia», камуфляжну кепку синього кольору; камуфляжну куртку синього кольору; фотоальбом з фотографіями; простирадло біло - рожевого кольору; рушник жовтого кольору; простирадло білого кольору; кабель USB, чорного кольору; упаковку з під кави в середині якої знаходився цукор; засоби особистої гігієни ( упаковку з вушними паличками, пінка для гоління «Sportstar», зубна паста «Жемчуг», шампунь «For Men», гель після бриття «Men», одноразовий станок для гоління синього кольору, мило в мильниці голубого кольору, туалетну воду «Destinatium», щітка для взуття з кремом в упаковці з під кави «Nescafe», які були передані потерпілому ОСОБА_2 під зберігальну розписку, підлягають поверненню за належністю.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Матеріальна шкода завдана злочином потерпілому на суму 1377,90 грн., відшкодована в ході досудового слідства, шляхом повернення майна потерпілому.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 102, 103 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1 року 8 місяців 30 днів позбавлення волі.

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.12.2018 року виконувати окремо.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання, а саме 19.12.2018 року.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно по відбуттю покарання.

До набранням вироком законної сили змінити захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт за адресою : АДРЕСА_2 .

Копію вироку суду для виконання щодо контролю за виконанням засудженим запобіжного заходу направити до органів поліції .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- чорну дорожну сумку з зеленими вставками, коробку в якій знаходилась машинка для стрижки марки «Nikai NK-621 AB» білого кольору; камуфляжні штани синього кольору; рушник синього кольору; футболку синього кольору; розгрузка чорного кольору; пара берць 41 розміру чорного кольору; пара резинових тапок 41 розміру синього кольору; чорний ремінь; шорти сірого кольору з синіми вставками; труси синього кольору; зарядний пристрій «Nokia», камуфляжну кепку синього кольору; камуфляжну куртку синього кольору; фотоальбом з фотографіями; простирадло біло - рожевого кольору; рушник жовтого кольору; простирадло білого кольору; кабель USB, чорного кольору; упаковку з під кави в середині якої знаходився цукор; засоби особистої гігієни ( упаковку з вушними паличками, пінка для гоління «Sportstar», зубна паста «Жемчуг», шампунь «For Men», гель після бриття «Men», одноразовий станок для гоління синього кольору, мило в мильниці голубого кольору, туалетну воду «Destinatium», щітка для взуття з кремом в упаковці з під кави «Nescafe», які були передані потерпілому ОСОБА_2 під зберігальну розписку, - повернути останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Н. І. Крючко