Вирок № 91628969, 14.09.2020, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 534/632/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретарів судового засідання Мудрої В.С., Альошкіної О.І.

прокурорів Карнаухова О.О., Роєнко В.М., Тютюнник Я.Л., Замулка О.А.

потерпілої ОСОБА_1 та її представників адвокатів Гузь Т.О., Шевцової Л.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника адвоката Олійник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017170080001110 від 25.10.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоселівка Мартинівського району Ростовської області Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого по найму, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 о 7 год. 30 хв. в світлий час доби по мокрому асфальтобетонному покритті проїзної частини автошляху вул. Миру в місті Горішні Плавні Полтавської області, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, з боку перехрестя вулиць Миру-Космонавтів в напрямку перехрестя вулиць Миру-Гірників, зі швидкістю 39,5-49,4 км/год. рухався автомобіль марки ГАЗ моделі 3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався до пішохідного переходу, визначеного горизонтальною дорожньою розміткою - 1.14.2 «Регульований пішохідний перехід», що розташований за дальньою межею умовної лінії перетину вулиць Миру-Гірняків.

В цей же час, ліворуч стосовно напрямку руху водія ОСОБА_2 , знаходячись в межах тротуару, до краю проїзної частини дороги в районі горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.2 «Регульований пішохідний перехід» підійшла пішохід ОСОБА_1 , яка мала намір перейти проїзну частину вулиці Миру.

За вказаної дорожньої обстановки враховуючи відсутність небезпеки для руху пішохід ОСОБА_1 в межах горизонтальної дорожньої розмітки почала переходити проїзну частину вулиці Миру.

Обвинувачений ОСОБА_2 наближаючись до пішохідного переходу, оглядовість якого не була обмежена, порушивши вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не вжив заходів до зниження швидкості руху, в`їхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №117 від 16.02.2018 отримала тілесні ушкодження в вигляді: скалкового перелому дистального кінця лівої плечової кістки, ушкодження зв`язок правого колінного суглобу, забійної рани лівого плеча, гематоми на правому колінному суглобі, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Згідно висновків судової автотехнічної експертизи №340 від 30.08.2018 водій автомобіля ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, і в його діях вбачаються невідповідності вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в пред`явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що 25 жовтня 2017 року він, працюючи водієм на Кременчуцькому хлібокомбінаті, керуючи вантажним фургоном ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належать Кременчуцькому хлібокомбінату, завантажився хлібом вагою 700-800 кг і близько 07 год. розвозив його по торгівельним точкам в місті Горішні Плавні. Погода була похмура, був туман і він рухався з ближнім світлом фар зі швидкістю біля 50-60 км/год. Проїжджаючи вул. Добровольського, де були два лежачих поліцейських, він збільшив швидкість руху і побачив на пішохідному переході жінку, яка переходила дорогу зліва направо. Він різко загальмував, автомобіль став некерованим, жінка йшла просто на автомобіль, відчув поштовх, автомобіль зупинився. Коли вийшов з автомобіля, побачив, що перед автомобілем лежить жінка. Зіткнення сталося ближче до лівого краю дороги. На тому відрізку дороги проводились ремонті роботи, дорожнє покриття було знято, розмітки не було, дорожніх знаків теж. Наїзду не було, потерпіла впала від поштовху автомобілем, уникнути цього не міг, він зробив все від нього залежне, що уникнути даної події, але це він нього не залежало.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 , його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю та об`єктивно підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 , що 25 жовтня 2017 року вранці біля 7 год. 30 хв. вона йшла на роботу до бібліотеки, дійшла до пішохідного переходу, щоб перейти проїзну частину автошляху, подивилась наліво, автомобілів не було, і вона почала рух. Спереду неї йшла жінка в білому одязі. Вона, ОСОБА_1 , йшла повільно, видимість була хороша, незважаючи, що йшли ремонті роботи, розмітка пішохідного переходу була присутня, вона йшла виключно по пішохідному переході. Дійшовши до середини дороги подивилась направо, побачила, що рухається автомобіль ГАЗ з білою кабіною метрів за 200 до неї і продовжила рух в тому ж темпі. Коли дійшла до бордюри, яка була висока, хотіла прохати жінку, яка йшла попереду неї, допомогти їй переступити бордюр, і відчула різкий біль з правого боку в районі попереку та ноги і втратила свідомість. Тривалий час перебувала в лікарні і до теперішнього часу потребує лікування в зв`язку з отриманими травмами. ОСОБА_2 в лікарню до неї не приходив, матеріальної допомоги не надавав, покарання йому просила призначити згідно закону,

а також дослідженими в судовому засіданні документами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що 25.10.2017 зареєстровано кримінальне провадження: 120171700800001110, правова кваліфікація ч.1 ст.286 КК України, про підозру у вчинені якого повідомлено ОСОБА_2 ( а.с.216 т.1),

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.10.2017 в присутності водія ОСОБА_2 , що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на вул.Миру в місті Горішні Плавні Полтавської області поруч з поворотом на вул.Гірників, це «Т» подібне перехрестя вулиці Гірників на вулицю Миру, на якому на момент дорожньо-транспортної пригоди проводились ремонті роботи, відсутнє регулювання, відсутні світлофори, маються лінії пішохідного переходу, на місцях, де знаходилися світлофори, покриття асфальтобетонне, на узбіччях насипи каміння, на проїжджій частині нанесені розділення зустрічних напрямів руху транспорту, до якої примикають: праворуч щебінь, за ним маються бордюри, ліворуч щебінь, за яким маються бордюри, дорожні знаки відсутні, загальний стан видимості дороги не обмежено. Знаходиться транспортний засіб: ГАЗ модель 3302, вантажний, фургон, малотонажний-В державний номерний знак НОМЕР_2 , який, зі слів водія знаходиться на місці зіткнення, а саме: на проїжджій частині, на якому відсутні будь-які механічні пошкодження, шини мають поверхневі сліди гальмування спарені довжиною від передніх коліс автомобіля 18,1 м, лівого 25,1м (безрозривні), сліди зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами відсутні, в наявності речовина бурого кольору, яка за своїми ознаками схожа на кров, поруч з лівим переднім колесом та перед автомобілем маються сліди крові на асфальтному покритті, схемою до нього та фототаблицями ( а.с.221-228 т.1),

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, що автомобіль ГАЗ модель 3302, вантажний, фургон, малотонажний-В державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за ТОВ «Комсомольськхліб плюс» ( а.с.230 т.1),

- полісом АК 5869911 від 14.03.2017, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ГАЗ модель 3302, державний номерний знак НОМЕР_2 належного ТОВ «Комсомольськхліб плюс» застрахована в АХА СТРАХУВАННЯ ( а.с.231 т.1),

- договором оренди транспортного засобу №01-10 від 01.10.2017, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольськхліб плюс» передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький хлібокомбінат» приймає в тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб марки ГАЗ, модель 3302, рік випуску 2006 реєстраційний номер НОМЕР_2 та актом приймання-передачі до нього (а.с.232-235 т.1),

- висновком експерта №560 від 27.11.2017, що на момент проведення судової автотехнічної експертизи робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля ГАЗ державний номер НОМЕР_2 перебувала у технічно справному стані, рульове керування та ходова частина перебували у технічно несправному стані, проте в працездатному стані ( а.с.243-250 т.1, а.с.1-4 т.2),

- висновками судово-медичного експерта №117 від 16.02.2018, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: скалкового перелому дистального кінця лівої плечової кістки, ушкодження зв`язок правого колінного суглобу, забійної рани лівого плеча, гематоми на правому колінному суглобі, які утворилися від ударної дії тупих твердих предметів, можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди, і в указаний термін і при вказаних обставинах і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я ( а.с.5-7 т.2),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.02.2018, де потерпіла ОСОБА_1 добровільно розповіла, як 25 жовтня 2017 року в світлий час доби, приблизно о 7 год.30 хв. вона переходила проїзну частину вулиці Миру в місті Горішні Плавні у напрямку свого будинку розташованого по вулиці Миру,9 до меморіалу «Вічно Живим» по пішохідному переході, рухалась прямолінійно середнім темпом, не зупинялась. Коли майже завершила переходити дорогу на неї скоїв наїзд вантажний автомобіль, і вказала місце, де вона вийшла на проїзджу частину вулиці Миру, і місце наїзду на неї автомобіля ГАЗ 3302, яке розташоване на відстані 1,4м від правого краю проїзної частини вулиці Миру та на відстані 5,1 м за електроопорою по напрямку руху автомобіля ГАЗ 3302, вказала траєкторію свого руху від місця виходу на проїзджу частину вулиці Миру до місця наїзду, ця відстань становить 13,8 м, показала темп руху, була заміряна відстань від електроопори б/н до межі перетину з вулиці Гірників по напрямку руху автомобіля ГАЗ 3302, яка становить 8,7м ( а.с.10-12 т.2), схемою та фототаблицями до нього ( а.с.13-16 т.2),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.07.2018 за участю свідка ОСОБА_4 у присутності потерпілої ОСОБА_1 , де свідок ОСОБА_4 розповіла, що восени 2017 року, більш точніше часу вона не пам`ятає, о 07 год. 30 хв. вона підійшла до проїзної частини вулиці Миру в місті Горішні Плавні в районі перехресть вулиці Миру - Гірників таким чином, що проїзна частина вулиці Гірників розташувалась праворуч від неї, з метою перейти проїзну частину вулиці Миру на іншу сторону вулиці, перехрестя було нерегульоване, там проводились ремонтні роботи, дорожніх знаків про пішохідний перехід не було, але було визначено межі пішохідного переходу дорожньою розміткою, куди підійшла жінка літнього віку з ціпком та стала переходити проїзну частину вулиці Миру прямолінійно і повільно, вона йшла за нею, праворуч в межах своєї смуги руху бачила, як рухався автомобіль, марки та моделі не знає, зі сторони перехрестя вулиць Миру - Космонавтів в напрямку перехрестя вулиць Миру - Добровольського зі швидкістю приблизно 30 км/год, погода була похмурна, покриття дороги мокре, коли жінка вже закінчувала переходити дорогу, вона почула звук писку гуми автомобіля, який наїхав на ту жінку, дорожня обстановка там повністю змінилася після ремонту, змінилися параметри проїзної частини, на автомобілі-статисту показала якою саме частиною кабіни відбувся наїзд на потерпілу, та вказала місце, яке знаходиться на відстані 0,9м від лівої бокової габаритної частини автомобіля до місця контакту, встановила автомобіль-статист в межах смуги руху по напрямку да перехресть вулиць Миру - Добровольського на відстані 3,05 м від переднього лівого габаритного кута кабіни автомобіля до правого краю проїзної частини в напрямку руху останнього, вказала, де стався на проїзній частини автодороги наїзд, вказала місце виходу пішохода, яке знаходиться в межах ширини дорожньої розмітки «пішохідний перехід», використовуючи потерпілу ОСОБА_1 , як статиста вказала, як вона рухалась з моменту виходу на проїзну частину автошляху до місця наїзду ( а.с.36-38 т.2),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.08.2018 за участю потерпілої ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_4 , де потерпіла ОСОБА_1 вказала місце наїзду, яке знаходиться на відстані 8,6м до правого краю проїзної частини та 3,8м в повздовжньому напрямку до безномерної електроопори, відстань в повздовжньому напрямку від місця наїзду до закінчення правого сліду гальмування 3,9 м ( а.с.39 т.2),

- висновками судової автотехнічної експертизи №340 від 30.08.2018, що в заданій дорожній обстановці мінімальна швидкість руху автомобіля марки «ГАЗ» моделі «3302» реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент початку гальмування становить 39,5-49,4 км/год., що водій автомобіля ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що в діях водія автомобіля марки «ГАЗ» моделі «3302» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, що водій автомобіля ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП за умови руху з максимальною допустимою швидкістю для населеного пункту 60 км/год. шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру ( а.с.42-47 т.2),

- речовими доказами, якими є автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302, типу - вантажний фургон малотоннажний-в, державний номерний знак НОМЕР_2 ( а.с.237 т.1).

Розглянувши справу на засадах змагальності та диспозитивності, безпосередньо перевіривши і оглянувши лише ті докази сторони обвинувачення і сторони захисту, які в ході судового розгляду кримінального провадження та у визначені строки надані суду і, проаналізувавши їх в сукупності та у системному взаємозв`язку між ними відповідно до положень ст.94 КПК України, суд приходить до висновку про те, що при безпосередньому розгляді судом цього кримінального провадження доведено, що конкретне кримінальне правопорушення вчинене саме обвинуваченим ОСОБА_2 , і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Невизнання своєї вини ОСОБА_2 суд розцінює як спосіб захисту та ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Його твердження, що він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з потерпілою спростовуються висновками вказаної судової автотехнічної експертизи в сукупності з іншими вказаними доказами.

Відповідно до ст.ст.22,93 КПК України, враховуючи принципи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, обвинувачений ОСОБА_2 не довів суду його непричетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При призначенні покарання суд враховує характер і тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який характеризується позитивно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_2 раніше не судимий і суд визнає цю обставину пом`якшуючою його покарання.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який вину не визнав, вчинив необережний злочин невеликої тяжкості з пом`якшуючими та без обтяжуючих покарання обставин, працездатний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його відношення до вчиненого, потерплій, яка є особою літнього віку не надав матеріальної допомоги, не просив вибачення, не цікавився її здоров`я, яка просила призначити йому покарання згідно закону, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд дійшов висновку, що обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком.

Вирішуючи питання застосування додаткової міри покарання суд враховує роз`яснення, дані у п.п. 20. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З огляду на вищезазначені обставини вчинення злочину обвинуваченим, мотиви допущених останнім порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення винного до своєї протиправної поведінки та її наслідків, суд вбачає підстави для призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Приходячи до такого висновку, суд враховує поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яке охоплює повноваження суду (його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішуючи цивільний позов, суд враховує наступне.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний до ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» про відшкодування майнової шкоди та моральної, завданої злочином, де вона просить стягнути з цивільного відповідача ТОВ Кременчуцький хлібокомбінат» матеріальну шкоду в сумі 21 476 грн. 18 коп. і моральну в сумі 100 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на положення ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1172 ЦК України та на ті обставини, що відповідно до наказу №604к від 24.10.2017 по ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду водія транспортного засобу. Відповідно до Журналу обліку виїзду та заїзду автомобілів до гаражу ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат», а також Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» 25 жовтня 2017 року ОСОБА_2 виконував свої трудові обов`язки водія транспортного засобу ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок протиправних дій якого їй була спричинена матеріальна шкода , а саме: витрати на лікування в сумі 21 476 грн. 18 коп., що підтверджується наданими нею квитанціями та товарними чеками і моральна, яку вона оцінює 100 000 грн. , а також просила стягнути понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 та її представник в адвокат Гузь Т.О. позов підтримали з підстав викладених в заяві та просили задовольнити.

Відповідач ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судового повідомлення, відзив на позов не надали.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», вказується, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Установлено, що потерпіла ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Горішньоплавнівської міської лікарні з 25.10.2017 по 01.12 2017 з діагнозом: політравма, відкритий скалковий перелом дистального кінця лівої плечової кістки, пошкодження зв`язок правого колінного суглобу, перелом кісток носа.

Свої вимоги щодо відшкодування коштів, витрачених на лікування підтверджує товарними чеками та квитанціями, які викликають у суду сумніви, оскільки необхідність їх придбання не підтверджена призначенням лікаря.

Таким чином, цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди не підтверджений належними і допустимими доказами, тому суд у його задоволенні відмовляє.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9 зазначеної Постанови - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій було спричинено моральну шкоду, що виразилась в фізичному болю, душевних стражданнях, вимушених змінах в її житті внаслідок ушкодження здоров`я, необхідності проходження курсу лікування.

Так, суд вважає обґрунтованими доводи потерпілої про відчуття фізичного болю та стан стресу, оскільки такі явища є природними наслідками дорожньо-транспортної пригоди і зазвичай самі по собі викликають певні моральні страждання.

Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнали потерпіла, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних з обмеженням у пересуванні та з необхідністю витрачати час на лікування, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілої моральна шкода в розмірі 60 000 грн.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.

Згідно розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу (а.с. 127 т.1) потерпіла ОСОБА_1 сплатила адвокату Гузь Т.О. кошти в сумі 10 000 грн. за надання правової допомоги по справі.

Суд визнає вказаний розрахунок обґрунтованим та підтвердженим і тому вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування цивільним відповідачем ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» її витрат на правничу допомогу задовольняє.

Позов прокурора про відшкодування витрат в сумі 14504 грн.89 коп. на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та в відповідності до вимог ст.1206 ЦК України.

Так, згідно довідки Горішньоплавнівської міської лікарні ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 25.10.2017 по 01.12 2017 з діагнозом: політравма, відкритий скалковий перелом дистального кінця лівої плечової кістки, пошкодження зв`язок правого колонного суглобу, перелом кісток носа та витрати лікарні становлять 14504 грн.89 коп.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової автотехнічної експертизи згідно довідки на суму 1483 грн.05 коп. на підставі ч.2 ст. 124 КПК України, що у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покласти обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, куди періодично з`являтися для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в сумі 1483 ( одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн.05 коп. на рахунок держави, та на користь держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради за лікування потерпілої ОСОБА_1 кошти в сумі 14504 (чотирнадцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 89 коп.

Стягнути з ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. і витрати на правничу допомогу в сумі

10 000 (десять тисяч) грн., а всього 70 000 (сімдесят тисяч) гривень.

Речові докази: автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302, типу - вантажний фургон малотоннажний-в, державний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький хлібокомбінат» залишити за місцем зберігання.

Зняти арешт накладений на підстав ухвал слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавські області від 26.10.2017 та 30.10.2017 на автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302, типу - вантажний фургон малотоннажний-в, державний номерний знак НОМЕР_2 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб через Кременчуцький районний суд з моменту проголошення всіма учасниками судового провадження.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя С. М. Клименко