Ухвала суду № 91627770, 14.09.2020, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 385/340/20

Провадження № 1-кп/390/261/20

УХВАЛА

"14" вересня 2020 р. Колегія суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі: головуючої - судді Бойко І.А.,

суддів - Пасічника Д.І., Гершкула І.М.,

при секретарі – Петрук Г.Ю.,

за участю прокурора – Бабенка Д.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника – Лебєдєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження №12020120000000020 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, до затримання працював неофіційно у КП «Гайворонський комунальник», з вищою технічною освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.11 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, п.11 ч.2 ст.115 КК України.

08 вересня 2020 року до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від потерпілої ОСОБА_1 до суду найшла заява про накладення арешту на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0492 га, яка розташована в садівничому товаристів "Лісова поляна" на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:055:0154, та про припинення права власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, та визнання права власності на цю ділянку за ОСОБА_1 . Також надійшла заява про долучення додаткових доказів, а саме оптичного диску з записом телевізійної програми.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подані нею клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подані потерпілою клопотання.

Захисник обвинуваченого - адвокат Лебедєв В.В. заперечив щодо клопотань потерпілої, та вказав, що докази, які потерпіла просить долучити до матеріалів справи, стороні захисту не відкриті, щодо клопотань про накладення арешту, припинення та визнання права власності на земельну ділянку вказав, що дані клопотання повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.

Вирішуючи клопотання потерпілої колегія, суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.11 ст.290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Захисником обвинуваченого - адвокатом Лебедєвим В.В. зазначено, що стороні захисту потерпіла ніяких додаткових доказів не відкривала.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання потерпілої про долучення додаткових доказів, як заявленого передчасно, оскільки даний доказ не відкритий стороні захисту.

Одночасно, суд роз`яснює потерпілій право повторного звернення з клопотанням про долучення додаткових доказів, після виконання вимог ч.11 ст.290 КПК України.

Вирішуючи клопотання потерпілої про накладення арешту на вищевказану земельну ділянку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 3 ст.171 КПК України визначено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вирішуючи клопотання щодо накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:055:0154, колегія суддів зазначає, що у суду відсутні відомості, що вказана земельна ділянка на даний часна праві приватної власності належить обвинуваченому ОСОБА_2 . Крім того, заява про накладення арешту не обгрунтована належним чином.

Тому, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:0555:0154.

Вирішуючи питання щодо клопотання потерпілої про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0492 га, яка розташована в садівничому товаристіві "Лісова поляна" на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:055:0154 та визнання права власності на цю ділянку за ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.

12.05.2020 року потерпілою поданий цівільний позов, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_2 200000 грн моральної шкоди та 3000 грн судового збору.

01.06.2020 року даний цивільний позов прийнятий до спільного розгляду з кримінальним провадженням та розпочато розгляд справи по суті: прокурором оголошено обвинувальний акт, оголошений цивільний позов, встановлено порядок та обсяг дослідження доказів по справі.

Заява ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку та визнання права власності на цю ділянку за ОСОБА_1 , по суті є збільшенням позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.49 ЦПК України, позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, а також до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.347 КПК України судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.

Згідно з ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Нормами КПК України та нормами цивільного судочинства не передбачено прийняття судом заяв про збільшення позовних вимог після початку розгляду справи по суті.

Таким чином, заява потерпілої про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:055:0154 та визнання права власності на цю ділянку за ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів, яке обґрунтоване тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, серйозністю пред`явленого обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, а також тим, що, перебуваючи на волі, обвинувачений зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від відповідальності, незаконно впливати на свідків, потерпілу, експертів у цьому кримінальному провадженні, а також необхідністю забезпечення дієвості та прийняття рішення у визначені Кримінальним процесуальним кодексом України строки.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказав, що контактувати з свідками та потерпілої, та переховуватися від суду він не буде.

Захисник обвинуваченого - адвокат Лебєдєв В.В. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а за неможливості обрати домашній арешт, просив застосувати до обвинуваченого заставу.

Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування, обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався ухвалою суду від 27.07.2020 року, строк дії якого закінчується 21.09.2020 року.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п. 11 ч.2 ст.115 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, що дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Крім того, судом взято до уваги існування ризиків, передбачених п. 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на потерпілу, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв`язків, офіційно не працює, розлучений. По справі не допитані свідки та потерпіла. За таких обставин, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даній стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, на підставі ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 177, 178, 183, 290, 331, 350, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про приєднання додаткових доказів, а саме: оптичного диску з записом телевізійної програми, - відмовити.

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про накаладення арешту на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0492 га, яка розташована в садівничому товаристів "Лісова поляна" на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Киїівської області, кадастровий номер 3221810100:01:055:0154, - відмовити.

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0492 га, яка розташована в садівничому товаристіві "Лісова поляна" на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Киїівської області, кадастровий номер 3221810100:01:055:0154 ОСОБА_2 та визнання права власності на цю ділянку за ОСОБА_1 , - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою строком на 60 днів, з 16.00 год. 14.09.2020 року до 16.00 год. 12.11.2020 року.

Строк дії ухвали визначити до 16.00 год. 12.11.2020 року.

Копію ухвали для відома вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та направити потерпілій для відома, та начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена, в частині продовження строку тримання під вартою, протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст ухвали виготовлено 18 вересня 2020 року

Судді Бойко І.А. Гершкул І.М. Пасічник Д.І.