Ухвала суду № 91627530, 14.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11333/20

Провадження №1-кс/369/2302/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді Волчко А.Я., при секретарі Миголь А.А., за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Прокоповича Р.І., захисника Личика М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Іващенко О. С.., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110380000843 від 12.09.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київської області Іващенко О.С. звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110380000843 від 12.09.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Своє клопотання слідчий Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київської області Іващенко О.С. обґрунтовував тим що, досудовим розслідуванням встановлено, що 02 год. 30 хв. 12.09.2020 року ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в під`їзді багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , підійшов до квартири АДРЕСА_2 , де скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе, шляхом зламу вхідних дверей, проник до приміщення зазначеної вище квартири, звідки таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2 електричну болгарку марки «Bosch GWS 660 Professional», будівельний лазерний рівень марки «LSP LX-3D Professional» та пістолет для будівельної піни марки «Haisser».

Після чого ОСОБА_1 із місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку.

Відомості за даним фактом 12.09.2020 слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області внесено до ЄРДР за № 12020110380000843 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

12.09.2020 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

13.09.2020 ОСОБА_1 слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області за погодженням із прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Костянтинівка Олександрійського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, маючий повну загальну середню освіту, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , зі слів раніше не судимий.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого, протоколи огляду місця події, протоколи впізнання речей за фотознімками, протоколи допитів свідків, протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України від 12.09.2020, та іншими доказами в своїй сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Аналізуючи ризик переховування в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного місця роботи та постійного джерела доходів;

- підозрюваний не має на утриманні батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв`язків, які б втримали його від зміни місця проживання з метою переховування;

- підозрюваний проживає та зареєстрований за межами Київської області.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Реальним є і ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, а підозрюваному в ході розслідування стали відомі анкетні дані та місце проживання потерпілих та свідків, тому він буде впливати на них з метою зміни ними своїх показань, а злочин, в якому він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку що застосування більш м`яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Личик М.М., просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд вислухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника вивчивши матеріали клопотання слідчого, суд дійшов до висновку, що клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення з огляду на доведеність слідчим наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме: доведена необхідність запобігти спробам обвинуваченого вчинити новий злочин та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тому належна процесуальна дисципліна підозрюваному ОСОБА_1 може бути забезпечена лише виключним запобіжним заходом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 40 * 2102 гривень = 84 080 гривень (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят гривень).

Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, вбачається необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Іващенко О. С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110380000843 від 12.09.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 58 діб, тобто до 11 листопада 2020 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 40 * 2102 гривень = 84 080 гривень (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят гривень).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 18.09.2020 року.

Слідчий суддя: А.Я. Волчко