Рішення № 91627431, 18.09.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5921/18

Провадження №2/367/1307/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

за участі секретаря Герус Н

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,3-я особа відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання таким,що втратив право користування житловим приміщенням

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування 3/5 частин квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. 09.06.2018 року за №661 та договору купівлі - продажу 1/5 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. 09.06.2018 року за №663. З

Згідно будинкової книги, в зазначеній квартири зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 19.12.1972 року. Однак, з травня 2014 року в зазначеній квартирі відповідач не проживає, особистих речей у приміщенні квартири не має.

Добровільно знятися із реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 Відповідач відмовляється, проте їй доводиться багато платити по рахунку за комунальні послуги.

Позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловою площею, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином,причину неявки до суду не повідомив,відзив на позовну заяву не подав,у зв`язку з чим суд відповідно до ст.. 280 ЦПК України проголосив по справі заочне рішення.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з`явився,про день та час розгляду справи повідомлений.

Суд, дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

У судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування 3/5 частин квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. 09.06.2018 року за №661 та договору купівлі - продажу 1/5 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. 09.06.2018 року за №663.

Згідно будинкової книги, в зазначеній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 19.12.1972 року.

Також,у судовому засіданні встановлено,що з травня 2014 року в зазначеній квартирі відповідач не проживає, особистих речей у приміщенні квартири не має,що підтверджується актом депутата (а.с.8).

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»

від 12.04.1985 року № 2 підкреслив, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права особи на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій у здійсненні покладених на них завдань щодо управління житловим фондом, його експлуатації і збереження. Досконалий розгляд житлових спорів є запорукою своєчасного, реального здійснення конституційного права громадян на житло і зміцнення законності у житлових правовідносинах.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім`ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).

Статті 61-70 ЖК України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Поряд з цим нормами глави 59 ЦК України встановлюється порядок користування житлом за договором найму (оренди).

Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім`ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71 ЖК України, а їхні права та обов`язки - ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами. У той же час, умови збереження житла за цивільним законодавством визначаються строками встановленими за згодою сторін, абсолютне право власності на житло не обмежується ні строками, ні територією.

Відповідно до ст. 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім ' ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Тимчасова відсутність особи може биту безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.»

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч 2 ст. 405 ЦК України «член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.»

Відповідно до абз. 2 п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом заняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жили приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення право власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичною особою померлою.»

Враховуючи викладене,суд вважає за необхідне відповідача визнати таким,що втратив право користування житловою площею у зазначеній квартирі.

Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст.405 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

ОСОБА_2 визнати таким,що втратив право користування житловою площею квартири АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання даного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення суду направити відповідачу та 3-й особі по справі для відома.

Повний текст рішення суду буде складено 20.09.2020р

Суддя: С.І. Оладько