Вирок № 91625560, 15.09.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4188/20

Провадження № 1-кп/206/313/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2020 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

з участю секретаря с/з Лозобко М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1202004570000084 від 21.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.08.2020 о 10 год. 57 хв, прийшов до супермаркету «Варус-40», що належить ТОВ «Омега», код ЄДРПОУ 30982361, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 43д. Знаходячись у приміщенні вказаного супермаркету, у цей же день та час ОСОБА_1 звернув свою увагу на не пильність охорони магазину, у зв`язку з чим у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Омега».

Реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полиці торгівельного залу й взяв товар: картридж ПроГлайд чоловічий Жилет Фьюжен - 4шт. вартістю 414,54 гривень (без ПДВ), який він сховав за пояс штанів одягнених на ньому.

Далі, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, що належить ТОВ «Омега» до кінця, залишив місце вчинення кримінального проступку, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , завдав ТОВ «Омега», відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3012/20 від 26.08.2020, матеріальну шкоду на загальну суму 414,54 гривень (чотириста чотирнадцять гривень п`ятдесят чотири копійки). Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання, в якому просить розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_1 , надав письмову заяву, складену у присутності захисника-адвоката Маслія В.О., в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що його роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Представник потерпілого Білий Г.В. надав письмову заяву, в якій вказує, що він ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302, ст. ст. 381, 382 КПК України та надає згоду на розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у спрощеному провадженні, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та їх не оспорює. Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка). У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом. ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України. Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено. Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий (т.1 а.п.62), за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т. 1 а.п.68-69). Враховуючи, що злочин скоєний ОСОБА_1 20.08.2020, тому відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України, суд при призначенні покарання застосовує санкцію ч. 1 ст. 185 КК України в редакції до 01.07.2020 та вважає необхідним призначити покарання у виді громадських робіт. Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання. Цивільний позов по справі не заявлено. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався. Питання речових доказів по вказаному кримінальному провадженню, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи відповідно до ст. 124 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374-376, 381, 382, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь судового експерта ОСОБА_2 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3012/20 від 26.08.2020 суму у розмірі 300 гривень 00 копійок (т. 1 а.п.40).

Речові докази: картридж ПроГлайд чоловічий Жилет Фьюжен у кількості 4 шт., які визнані речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 21.08.2020 (т.1 а.п. 15), передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого Білому Г.В. відповідно до розписки (т.1 а.п.16) – повернути власнику ТОВ «ОМЕГА» об`єкт «Варус-40».

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його отримання.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя О.В. Поштаренко