Рішення № 91624812, 16.09.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5138/20

Провадження № 2/204/1549/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 34 372,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що з 29 вересня 1967 року по 04 вересня 2019 року вона знаходилась у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод». Під час її знаходження у трудових відносинах з відповідачем з боку останнього позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 34 372,00 грн., вказана заборгованість утворилась за період з січня 2019 року по червень 2019 року включно. 04 вересня 2019 року вона була звільнена за власним бажанням. Однак, в день звільнення відповідач, в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України не провів з позивачем остаточний розрахунок. Такі дії відповідача є неправомірними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29 вересня 1967 року працювала у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 3-4).

04 вересня 2019 року ОСОБА_1 на підставі наказу № 3148К від 04 вересня 2019 року була звільнена з посади інженера з нормування праці І категорії за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Звернувшись до суду позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 34 372,00 грн., зазначивши, що відповідач не виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату за період з січня 2019 року по червень 2019 року включно та навіть у день звільнення не провів з нею остаточний розрахунок.

У зв`язку з цим, за заявою відповідача, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року, судом було витребувано у Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» довідку про нараховану та не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 станом на 12 серпня 2020 року із зазначенням періоду, за який утворилась заборгованість (а.с. 17). Строк виконання ухвали в частині витребування доказів було встановлено судом до 28 серпня 2020 року.

Вказану ухвалу Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» отримало 20 серпня 2020 року, однак станом на момент розгляду справи судом, тобто станом на 16 вересня 2020 року, витребувані судом докази відповідач так і не надав та не повідомив суд про причини неподання доказів або про неможливість надати докази. За таких обставин судом встановлено, що відповідачем без поважних причин не надано докази, витребувані судом.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки відповідачем без поважних причин не надано суду докази, що витребовувались судом та не повідомлено причини неподання доказів, суд, з урахуванням обставин справи та враховуючи, що витребувані докази є необхідними для встановлення факту наявності заборгованості по заробітній платі позивача та її розміру, вважає за можливе визнати встановленими обставини для з`ясування яких вони витребовувались, а саме те, що за період з січня 2019 року по червень 2019 року відповідач не виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, починаючи з січня 2019 року відповідач не виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, у день звільнення відповідач не провів з позивачем остаточний розрахунок та не виплатив їй нараховану заробітну плату.

Згідно розрахункових листків (а.с. 7-12) вбачається, що за період з січня 2019 року по червень 2019 року включно відповідачем позивачу було нараховано до виплати заробітну плату у розмірі 34 372,00 грн. (січень 2019 року – 6 201,00 грн., лютий 2019 року – 6 202,00 грн., березень 2019 року – 6 658,00 грн., квітень 2019 року – 6 110,00 грн., травень 2019 року – 6 009,00 грн., червень 2019 року – 3 192,00 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з січня 2019 року по червень 2019 року становить 34 372,00 грн.

За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2019 року по червень 2019 року включно у розмірі 34 372,00 грн., а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розміру заробітної плати, яка повинна бути стягнута за рішенням суду шляхом негайного виконання, суд виходить з наступних розрахунків: розмір заробітної плати який стягнуто судом – 34 372,00 грн.; період стягнення дорівнює 6 повних місяців. Отже, розмір заробітної плати який підлягає стягненню шляхом негайного виконання за один місяць становить: 34 372,00 / 6 = 5 728,67 грн.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, а позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 116, 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, ЄДРПОУ 14311614) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 34 372,00 грн. (тридцять чотири тисячі триста сімдесят дві гривні, 00 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в межах суми платежу за один місяць у розмірі 5 728,67 грн. (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень, 67 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, ЄДРПОУ 14311614) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок) на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез