Ухвала суду № 91624673, 04.09.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5319/20

Провадження № 2-з/202/108/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом.

Разом з позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просять до набрання законної сили рішенням суду по даній цивільній справі заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осiб-платникiв податків НОМЕР_1 вчиняти дії щодо вiдчyження в будь-який спосіб квартири АДРЕСА_2 .

Свою заяву позивачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_5 є рідним сином ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.09.1995 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням № 3/1501-95, право власності було зареєстровано КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в реєстровій книзі №46п за реєстровим №8 та на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 05.04.2011 року Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за р. N 2-383; право власності зареєстровано 29.05.2011 року КП «Дніпропетровське мiжмiське бюро технічної iнвентаризацiї» Днiпpoпетровської обласної ради в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за N 33142210. ОСОБА_5 разом зі своєю рідною сестрою, ОСОБА_4 , є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері, ОСОБА_7 . Однак, ОСОБА_5 не встиг у шестимісячний строк для прийняття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері, оскільки дуже хворів i був прикутий до ліжка. 05 вересня 2018 року рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було задоволено. 02 квітня 2019 року Дніпровський апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2018 року по справі N2 202/2278/17, виніс постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також колегія Дніпровського апеляційного суду у вищевказаній постанові вказала, що згідно заяви ОСОБА_4 про прийняття спадщини від 02 серпня 2016 року у спадковій справі № 482/2016 остання зазначає, що інші спадкоємці окрім неї, вiдсутнi, всупереч тому, що вона мала на той час ще живого рідного брата, ОСОБА_5 . Такі дії ОСОБА_4 свідчать про її недобросовicнiсть при повiдомленнi нотаріусу інформації щодо кола спадкоємців. Крім того, 08 липня 2020 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду прийняв постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення.

Враховуючи викладене, а також те, що на даний час власником квартири є ОСОБА_4 , яка не обмежена у здійсненні права власності на квартиру, в тому числі відчужувати, передавати її в іпотеку тощо, внаслідок чого право власності на квартиру може бути зареєстроване вже з іншими особами, не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання сторонами спору остаточного рішення суду, а також ускладнити ефективний захист, а у подальшому і поновлення порушених (оспорюваних) прав позивачів, за захистом яких останні звернулися до суду.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо:

- необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Враховуючи предмет позову та вимоги чинного законодавства, вважаю за необхідне вжити заходи забезпечення позову, заборонивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осiб-платникiв податків НОМЕР_1 вчиняти дії щодо відчуження в будь-який спосіб квартири АДРЕСА_2 .

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149-153, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити.

До набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі № 202/5319/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осiб-платникiв податків НОМЕР_1 вчиняти дії щодо вiдчyження в будь-який спосіб квартири АДРЕСА_2 .

Стягувачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Боржник: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.О. Кухтін