Рішення № 91624273, 10.09.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1498/20

Провадження № 2/209/723/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участю секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10026,50 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 03 серпня 2017 року о 19 годині 30 хвилин на перехресті проспектів Шевченка - Аношкіна в м. Кам`янське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 та яким керував водій ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобіль «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент ДТП діяв страховий договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/595001, укладений 12 квітня 2017 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_4 , за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 . На підставі повідомлення про настання страхової події від 04 серпня 2017 року, заяви про виплату страхового відшкодування від 08 вересня 2017 року, ремонтної калькуляції № 08223 _01 від 05 вересня 2017 року, складеного страхового акту № 21468Р/01/2017 від 10 жовтня 2017 року, ПрАТ «СГ «ТАС» в межах ліміту полісу, здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 20053,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування. Оскільки винним у вчиненні ДТП та завданні шкоди власнику автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , визнаний відповідач, то згідно ст. 1191 ЦК України, ст. 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року, позивач має право зворотньої вимоги (регресу) до ОСОБА_1 , як до винної особи, у розмірі 50% виплаченого страхового відшкодування. Власником автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , який застрахував вказаний транспортний засіб на пільгових умовах, як пенсіонер, зі сплатою 50 відсотків страхового платежу за договором страхування за умови особистого керування цим транспортним засобом. Оскільки на час вчинення ДТП застрахованим автомобілем керував відповідач ОСОБА_1 , що є порушенням умов договору та п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то відповідач повинний відшкодувати позивачу 50% виплаченого страхового відшкодування, що становить 10026,50 грн.

Представник позивача – адвокат Сечко С.В. в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі, йому зрозумілі наслідки визнання ним позову.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін та відповідно до ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення у справі.

Дослідивши письмові докази у справі, встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин та перевіривши наявність для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 03 серпня 2017 року о 19 годині 30 хвилин на перехресті проспектів Шевченка - Аношкіна в м. Кам`янське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 та яким керував водій ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобіль «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, згідно постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року по справі № 209/2257/17, провадження № 3/209726/17, був визнаний відповідач ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу в русі автомобілю «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , в результаті чого скоїв з ним зіткнення.

За порушення ПДР України ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 7-8).

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП повністю доведена постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/595001, укладеного 12 квітня 2017 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та власником автомобіля ОСОБА_4 , позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам (а.с. 6).

Вказаний договір був укладений з ОСОБА_4 , який є пенсіонером, на пільгових умовах, зі сплатою 50 відсотків страхового платежу, згідно п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де зазначено, що розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Після настання страхового випадку власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», як до страховика, із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом серії АК № 5950011 (а.с. 11).

Після визначення розміру завданої матеріальної шкоди (а.с. 12-16), на підставі страхового акту № 214680/01/2017 від 10 жовтня 2017 року (а.с. 17), ПрАТ «Страхова група «ТАС» виплатила власнику автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 20053,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40211 від 13 жовтня 2017 року (а.с. 24).

Таким чином, розмір понесених позивачем витрат та страхове відшкодування склав 20053,00 грн.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч.1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Судом встановлено, що власником автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , який застрахував транспортний засіб на пільгових умовах, а на час скоєння ДТП забезпеченим транспортним засобом, керував відповідач ОСОБА_1 , чим порушив умови договору страхування та п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, після виплати страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова група «ТАС» компанія», як страховик, отримало в порядку регресу право вимоги на стягнення 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування з відповідача, який був визнаним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача необхідно 50% виплаченого страхового відшкодування, що становить 10026,50 грн.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду справи повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 142 ЦПК передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», яке знаходиться за адресою: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, ЄДРПОУ 30115243, суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10026,50 грн. та 50% сплаченого судового збору в сумі 1051,00 грн, а всього 11077,50 грн. (одинадцять тисяч сімдесят сім грн. 50 коп.).

Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ 30115243, з державного бюджету п`ятдесят відсотків судового збору, що складає 1051,00 грн., сплаченого за платіжним дорученням АТ КБ «ПриватБанк» №585 від 06 квітня 2020 року на розрахунковий рахунок: УДКС у м. Кам`янське, код ЄДРПОУ одержувача - 38028588, р/р - UA918999980313111206000004015; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу – Судовий збір за позовом СГ ТАС (приватне) Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 17 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.