Ухвала суду № 91623154, 17.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/6105/20

Справа № 522/15346/20

УХВАЛА

17 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 08.09.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Спір стосується частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .

У порядку авторозподілу справа була розподілена на суддю Домусчі Л.В. та отримана нею 09.09.2020 року.

16.09.2020 року до суду надійшла відповідь на запит щодо місця реєстрації відповідача.

У відповідності до ст. 39 ЦПК України, із підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зокрема, ч.1 ст. 37 ЦПК України, встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства України вбачається, що Законом передбачено недопустимість участі судді в розгляді справи, у разі існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Перевіривши матеріали позову, вважаю за необхідне заявити самовідвід за наступних підстав.

Суддя Домусчі Л.В. була головуючою суддею при розгляді справи № 522/20025/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним та приймала відповідне рішення суду від 20 квітня 2018 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені (справа 522/20025/14-ц, т.4, а.с.74-87):

- визнано недійсним договір дарування кватири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчений 29.03.2014р. державним нотаріусом Другої Одеської нотаріальної контори Арабаджи К.Г. , який зареєстрований в реєстрі за №3-436;

- визначено порядок виконання рішення суду(після набрання законної сили), що судове рішення є підставою для скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на кватиру АДРЕСА_2 , що було зареєстровано на підставі договору дарування, посвідченого 29.03.2014р. державним нотаріусом Другої Одеської нотаріальної контори Арабаджи К.Г., зареєстрований в реєстрі за №3-436.

Рішення суду 1ї інстанції залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року (т.5, а.с.94-103).

16.06.2020 року судом касаційної інстанції вищевказані рішення Приморського районного суду м. Одеси та постанову Одеського апеляційного суду - залишено без змін.

Отже, рішення суду 1ї інстанції по справі №522/20025/14-ц набрало законної сили 30.01.2020р.

При розгляді даної справи ОСОБА_1 заявлялись неодноразово заяви про відвід головуючого судді та зверталася зі скаргою на дії головуючої судді Домусчі Л.В., вчинених за розглядом справи №522/20025/14-ц .

Згідно статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Також зазначаємо, що згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи викладене та у зв`язку з тим, що головуючою суддею Домусчі Л.В. за розглядом справи №522/20025/14-ц за участю тих саме сторін, що і в даному спорі, було прийняте рішення не на користь відповідача (позивача у даній справі ОСОБА_1 ), яке у подальшому було залишено без змін судами вищих інстанцій, вважаю за необхідне і за доцільне з метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, а також з метою запобігання у подальшому сумнівів і нарікань у об`єктивності і неупередженості головуючого в очах суспільства та з інших підстав, а також можливих звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду заяви, вважаю за необхідне, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України заявити по даній цивільній справі самовідвід, щоб виключити будь-які сумніви щодо безсторонності судді.

Під час прийняття рішення про самовідвід по вищевказаній цивільній справі, суд також приймає до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.

А відтак дані обставини виключають можливість розгляду вказаного позову ОСОБА_1 , оскільки прийняте по справі рішення, яке б воно не було, може викликати сумніви в неупередженості та безсторонності як судді та задля усунення будь-яких сумнівів.

Частиною першою статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 14, 36, 39, 40, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заявити собі - судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., самовідвід від участі як головуючого по цивільній справі № 522/15346/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Передати матеріали цивільної справи № 522/15346/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для подальшого розподілу у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Домусчі