Рішення № 91621746, 07.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3934/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників:

від позивача: Коваль І.В. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: Жекало І.С. (на підставі ордеру);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 );

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 61385,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 28.12.2019 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича, в якій просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 358/4 від 31.05.2019р., виселити Фізичну особу-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича з нежитлового приміщення підвалу №101, загальною площею 11,8 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 56162,87 грн. та пеню в сумі 5222,63 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5763,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов укладеного договору в частині внесення орендної плати та зазначає про наявність у Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича заборгованості з орендної плати за період з 31.05.2019 р. до 31.12.2019 року в розмірі 56162, 87 грн. При цьому позивач стверджує, що відповідачу було направлено претензію №01-13/4473 від 17.09.2019 року щодо необхідності погашення заборгованості з орендної плати та пені, однак зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 02.01.2020 року за даним позовом відкрито провадження у справі №916/3934/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.02.2020 року.

03.02.2020 року до суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання (вх.ГСОО№ 2629/20) про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого, у зв`язку з відсутністю належного числа осіб, які уповноважені представляти його інтереси, просить суд розглянути справу 916/3934/19 без участі представника та за наявними матеріалами справи. При цьому до клопотання додано розрахунок орендної плати до договору оренди №358/4 від 31.05.2019 року та акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.05.2019 року, який судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року, приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників сторін, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на "19" лютого 2020 р. о 14:30.

У судовому засіданні від 19.02.2020 року судом оголошено протокольну ухвалу в порядку ч.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів до 01.04.2020 року та протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про відкладення підготовчого судового засідання на 13.03.2020 року о 15:00 год.

11.03.2020 року до суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання (вх.ГСОО№6326/20) про виправлення описки в позовній заяві, шляхом зазначення вірного прізвища відповідача - Мєламуд Ігор Абрамович.

У судовому засіданні від 13.03.2020 року судом було задоволено клопотання позивача про виправлення описки та повідомлено, що розгляд позовних вимог буде здійснено з врахуванням вказаного виправлення. При цьому суд, задовольняючи усне клопотання представника позивача, оголосив протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого судового засідання на 23.03.2020 року о 10:15 год.

23.03.2020 року до суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання (вх.ГСОО№7386/20) про розгляд справи без участі учасника справи, відповідно до якого, у зв`язку з відсутністю належного числа осіб, які уповноважені представляти його інтереси, просив суд розглянути справу 916/3934/19 без участі представника та за наявними матеріалами справи. При цьому, до клопотання додано копію акту обстеження від 16.03.2020 року, копію рекомендованого листа про вручення поштового відправлення (претензії від 17.09.2019 року №01-13/4473) та копію рекомендованого листа про вручення поштового відправлення (пропозиції від 06.11.2019 року №01-13/5364), копію акту обстеження від 16.03.2020 року, які судом долучено до матеріалів справи.

23.03.2020 року до суду від представника відповідача (вх.ГСОО№7518/20) надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року, враховуючи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, судом було відкладено підготовче засідання по справі №916/3934/19 на "08" квітня 2020 р. о 15:30.

06.04.2020 року електронною поштою від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до суду надійшло клопотання (вх.ГСОО№8750/20) про розгляд справи без участі його представника, яке позивач обґрунтував введенням Постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановленням карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020 року та наступним його продовженням до 24.04.2020 року.

Також, 08.04.2020 року до суду від представника Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича електронною поштою до суду надійшло клопотання (вх.ГСОО№9023/20) про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину до 24.04.2020 року та необхідністю бути присутнім у судовому засіданні, з метою належного обґрунтування правової позиції.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року, враховуючи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, судом було відкладено підготовче судове засідання у справі №916/3934/19 за межі встановленого Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (в редакції актуальній на той час) строку карантину на 27.04.2020 року о 12:50 год.

27.04.2020 року від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке позивач обґрунтував введенням Постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020 року та наступним його продовженням до 11.05.2020 року.

Також, 27.04.2020 року на електронну адресу суду від представника Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину до 11.05.2020 року та необхідністю бути присутнім у судовому засіданні, з метою належного обґрунтування правової позиції.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року, приймаючи до уваги наявні клопотання сторін, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, судом було відкладено підготовче судове засідання у справі №916/3934/19 за межі строку карантину на 20.05.2020 року о 14:00 год.

19.05.2020 року від Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича надійшло клопотання (вх.ГСОО№ 12641/20) про відкладення розгляду справи, яке відповідач обґрунтував продовженням карантину до 22.05.2020 року та триваючими переговорами між сторонами з врегулювання спору у даній справі. При цьому відповідачем додано до клопотання про відкладення розгляду справи лист, що направлений до позивача щодо заборгованості з орендної плати за договором оренди №358/4 від 31.05.2019 року та довідка, про те що відповідач знаходився на лікуванні цукрового діабету в медичному центрі «Оdrex» з 17.06.2019 року по 18.02.2020 року. Вказані документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року, приймаючи до уваги клопотання відповідача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, судом було відкладено підготовче засідання по справі на 17.06.2020 року о 16:00 год.

У судовому засіданні від 17.06.2020 року судом, задовольняючи клопотання відповідача, було оголошено протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про відкладення підготовчого засідання на 22.07.2020 року на 15:30 год. При цьому, судом було встановлено строки для подання заяв по суті справи: для подання відзиву на позов- до 24.06.2020 року, для подання відповіді на відзив до- 08.07.2020 року, для подання заперечення до 20.07.2020 року.

23.06.2020 року до суду від Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича надійшов відзив на позовну заяву (вх.ГСОО№16268/20), відповідно до якого відповідач частково заперечує щодо позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив про неотримання ним поштової кореспонденції якою позивач надіслав претензію, у зв`язку з тим, що з 17.06.2019 року по 18.02.2020 року знаходився на лікуванні цукрового діабету у медичному центрі «Odrex», що підтверджується Довідкою ТОВ «Дім медицини (Odrex)». Крім того відповідач посилається на невірне викладення та застосування позивачем в позовній заяві норм матеріального права до правовідносин, а саме положень ч.1 ст.10, ст.18 та ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Водночас, відповідач вказав на невірну визначену орендну ставку та невірно визначене цільове призначення орендованого приміщення, оскільки згідно Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіально громади м. Одеса, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 30.01.2019 року №4214-V11 до відповідача повинна застосовуватись орендна ставка у розмірі 5%, як для суб`єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування в той час як позивачем нарахована орендна ставка у розмірі 15 %, що є протиправним та необґрунтованим. З огляду на зазначене, 21 червня 2019 року, відповідач звернувся до позивача із листом щодо внесення змін до укладеного договору оренди. Між тим, як зазначає відповідач, вказаний лист був написаний ним власноручно та поданий до канцелярії Департаменту комунальної власності ОМР, однак копія даного листа у відповідача не збереглась та знаходиться у позивача, який був зареєстрований за вх. №01-14/2855.

Також відповідач повідомляє про направлення повторного листа позивачу від 01.06.2020 року, в якому зазначив щодо необхідності перерахунку орендної плати за договором оренди №358/4 від 31.05.2019 року з підстав неправомірного застосування Департаментом комунальної власності орендної ставки у розмірі 15%, однак відповідь на вказаний лист ним не отримана.

Крім того заявлене у позові виселення Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича з нежитлового приміщення підвалу №101, загальною площею 11,8 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, є невірним способом захисту, оскільки, на думку відповідача, виселення можливе лише з жилої площі.

При цьому відповідач повідомляє, що у разі задоволення позовних вимог позивача в частині виселення відповідача з орендованого нежилого приміщення №101, відповідач позбавляється того, на що він розраховував укладаючи зазначений Договір оренди, що матиме своїм наслідком зупинення господарської діяльності та понесення майнових збитків.

10.07.2020 року до суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла відповідь на відзив (вх.ГСОО№18029/20), згідно якої позивач повідомив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на п.п. 2.2, 2.4 Договору, ч.1 ст. 10, ч.1 ст. 18 та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чинний на момент подання позову, а саме в редакції від 04.11.2018 року.

Крім того позивач зазначив, що предметом спору у даній справі є саме об`єкт комунальної власності у вигляді нежитлового приміщення підвалу, що є приміщенням в структурі житлового будинку та не відноситься до житлового фонду, з огляду на що, вимога Департаменту про виселення відповідача із спірного приміщення є законною та обґрунтованою.

Відповідач у відзиві стверджує, що нарахування орендної плати за ставкою 15% є протиправним та необґрунтованим, однак, як зазначив позивач, ним особисто було підписано розрахунок орендної плати до договору оренди №358/4 від 31.05. 2019 року, яким визначено відсоток ринкової вартості приміщення для виду діяльності - фотостудії. Крім того, у п.4.1 Договору передбачено, що орендоване приміщення передається виключно для розміщення фотостудії.

При цьому позивач повідомив, що на листи відповідача щодо зміни цільового використання орендованого майна та перерахування орендної плати Департаментом були надані відповіді.

21.07.2020 року до суду від Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича надійшли заперечення (вх.ГСОО № 19128/20), відповідно до яких відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо невірного викладення та застосування позивачем в позовній заяві норм матеріального права до правовідносин, а саме положень ч.1 ст.10, ст.18 та ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вказує, що на момент подання позову, а саме 28.12.2019 року, була чинна редакція Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 20.10.2019 року, в той час як у відповіді на відзив позивачем зазначена редакція від 04.11.2018 року.

Крім того відповідач не погоджується з посиланням позивача у відповіді на відзив на ч.1 ст.785 ЦК України, оскільки для даних правовідносин вказана норма не підлягає застосуванню.

Також відповідач наполягає на своєї позиції щодо того, що виселення не може бути застосовано до нежитлового приміщення підвалу. Так, на думку відповідача, позивачем повинна бути заявлена позовна вимога щодо звільнення із займаного приміщення та\або повернення об`єкту найму, а не виселення з приміщення.

У судовому засіданні від 22.07.2020 року відповідач звернувся до суду з усним клопотанням про поновлення строку на подання заперечення і обґрунтував причини пропуску встановленого судом строку, тому суд дійшов висновку про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповідачем заперечення у даній справі.

У судовому засіданні від 22.07.2020 року було оголошено протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.08.2020 року о 12:00.

У судовому засіданні від 06.08.2020 року було оголошено перерву до 07.09.2020 року о 10:30 год.

У судовому засіданні від 07.09.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача повідомив, що визнає існування заборгованості за договором, однак заперечує щодо нарахування її за орендною ставкою у 15%.

В судовому засіданні від 07.09.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.09.2020 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

31.05.2019 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі - орендодавець) та ФОП Мєламуд Ігорем Абрамовичем (надалі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №358/4 (надалі - договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу №101, загальною площею 111,8 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

У п. 1.3 договору встановлено, що термін дії договору оренди: з 31.05.2019 року по 30.04.2022 року.

Згідно з п. 2.1 договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності затвердженою рішенням Одеської міської ради 30.01.2019 року №4214-VII «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси».

Умовами п. 2.2 договору встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання цього договору місяць 6643, 45 грн.(без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до розрахунку орендної плати до Договору, сторонами узгоджено місячна орендна плата у сумі 6643, 45 грн, що розраховано за орендною ставкою 15 % від ринкової вартості приміщення у сумі 514 000 грн.

Згідно умов п. 2.4 договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розмір орендної плати змінюються у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Положеннями п. 3.3 договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду нежилого приміщення згідно з п. 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2019 року за актом прийому-передачі нежитлового приміщення до договору оренди №358/4 відповідачу було передано нежитлове приміщення підвалу №101, загальною площею 111, 8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 48.

За умовами п. 4.1 договору, вказані у п. 1.1 приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для розміщення фотостудії.

У п. 4.7 договору визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Положеннями п. 5.3 договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкту оренди. Також, орендодавець має право відмовитись від договору оренди, у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконання поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Умовами п. 7.5 договору встановлено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно з умовами п. 7.6 договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди. У разі розірвання договору в судовому порядку або відмови від договору оренди впродовж його строку, внаслідок невиконання обов`язків за договором, всі невід`ємні поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від цього майна без нанесення йому збитку, здійснених орендарем при проведені капітального ремонту та реконструкції за час його оренди за рахунок власних коштів, залишаються у власності орендодавця безкоштовно і компенсації не підлягають.

У відповідності до п. 7.9 договору, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії, стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі.

Пунктом 7.11 договору передбачено, зокрема, що дія договору припиняється достроково внаслідок згоди сторін або за рішенням господарського суду.

За змістом п. 7.13 договору, вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень.

Відповідно до п. 7.15 договору, у випадку зміни: юридичної адреси, номерів розрахункових рахунків, місцезнаходження та інших реквізитів, сторони зобов`язані у 10-денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту всі повідомлення, направленні за юридичною адресою, вважаються отриманими.

Згідно розділу 8 договору, додатками до нього є розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, в порушення вимог зазначеного договору, ФОП Мєламуд І.А. орендну плату не сплачував починаючи з травня 2019 року, в зв`язку з чим у відповідача рахується заборгованість з орендної плати станом на 16.12.2019р. у розмірі 56162, 87 грн.

Разом з тим позивач зазначає, що враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся на адресу орендаря з претензією від 17.09.2019р. за №01-13/4473, в якій просив сплатити заборгованість з орендної плати та пеню станом на 10.09.2019 року у місячний строк.

Однак, як стверджує позивач, зазначені вище вимоги залишено відповідачем без задоволення, в зв`язку з чим 06.11.2019 року позивачем було направлено відповідачу пропозицію (вих.№01-13/5364), в якій позивач просив сплатити заборгованість та пеню станом на 18.10.2019 року у місячний строк, а також прибути до Департаменту та достроково розірвати договір та передати приміщення Департаменту по акту прийому-передачі.

Оскільки, відповідач у встановлений строк не виконав вищезазначені вимоги, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №358/4 від 31.05.2019р., виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 83), з якого вбачається, що приміщення закрите та не використовується.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із змісту договору №358/4 від 31.05.2019р., за своєю правовою суттю вказаний договір відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 12), у відповідача за період з 31.05.2019р. по 31.12.2019р. наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 56162,87 грн.

З наявного в матеріалах справи розрахунку орендної плати до договору оренди №358/4 від 31.05.2019 року, щомісячна орендна плата у розмірі 6425 грн розрахована відповідно до орендної ставки 15% від ринкової вартості приміщення. Зазначений розрахунок був підписаний відповідачем та скріплений печаткою без заперечень, тобто свідчить про схвалення відповідачем розміру щомісячної орендної ставки.

Суд критично оцінює посилання відповідача щодо невірно визначеної орендної ставки та цільового призначення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази погодження між сторонами змін до договору в частині нарахування орендної плати відповідно до іншої орендної ставки, більш того, за відсутності згоди Департаменту внести зміни до договору, в матеріалах справи відсутні докази звернення з відповідним позовом щодо зобов`язання внести відповідні зміни до Договору.

З огляду на зазначене, суд погоджується з розрахунком заборгованості позивача за орендною ставкою 15% у розмірі 56162,87 грн.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомляє про відсутність у нього можливості отримання поштової кореспонденції позивача, в тому числі надісланої ним претензії з огляду на його перебування з 17.06.2019 року по 18.02.2020 року на лікуванні в медичному центрі «Odrex». Проте, суд вважає, що вказана обставина не спростовує обставини, встановлених судом щодо обов`язку сплати заборгованості за договором.

Отже, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність факту наявності заборгованості за спірний період у розмірі 56162, 87 грн.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ФОП Мєламуд І.А. у встановлений договором строк не здійснив сплату орендної плати у відповідності до умов договору №358/4, в зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 56162, 87 грн. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд, перевіривши розрахунок пені у розмірі 5222, 63 грн., що наведений у розрахунку позивача (а.с.13 з оборотом), встановив його помилковість, а саме позивачем за деякими зобов`язаннями невірно визначено правомірний період нарахування пені, а саме, не враховано положення ст. 253 та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України. Крім того, позивачем також невірно визначено розмір подвійної облікової ставки НБУ у грудні 2019 року.

Також судом враховано, що за розрахунком за травень 2019 р. розмір пені є більшим ніж у розрахунку позивача. За таких обставин, оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, задоволенню підлягає пеня згідно розрахунку позивача.

З огляду на викладене вище, суд за допомогою системи „Ліга Закон" здійснив власний розрахунок пені та встановив, що її розмір складає 5111, 14 грн.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення257.1701.06.2019 - 06.06.2019617.5000 %0.096 %*1.48 07.06.2019 - 18.07.20194217.5000 %0.096 %*10.36 19.07.2019 - 05.09.20194917.0000 %0.093 %*11.74 06.09.2019 - 24.10.20194916.5000 %0.090 %*11.39 25.10.2019 - 29.11.20193615.5000 %0.085 %*7.868027.9418.06.2019 - 18.07.20193117.5000 %0.096 %*238.64 19.07.2019 - 05.09.20194917.0000 %0.093 %*366.43 06.09.2019 - 24.10.20194916.5000 %0.090 %*355.65 25.10.2019 - 12.12.20194915.5000 %0.085 %*334.09 13.12.2019 - 15.12.2019313.5000 %0.074 %*17.827987.8016.07.2019 - 18.07.2019317.5000 %0.096 %*22.98 19.07.2019 - 05.09.20194917.0000 %0.093 %*364.59 06.09.2019 - 24.10.20194916.5000 %0.090 %*353.87 25.10.2019 - 12.12.20194915.5000 %0.085 %*332.42 13.12.2019 - 31.12.20191913.5000 %0.074 %*112.277939.8716.08.2019 - 05.09.20192117.0000 %0.093 %*155.32 06.09.2019 - 24.10.20194916.5000 %0.090 %*351.75 25.10.2019 - 12.12.20194915.5000 %0.085 %*330.43 13.12.2019 - 31.12.20191913.5000 %0.074 %*111.597916.0516.09.2019 - 24.10.20193916.5000 %0.090 %*279.12 25.10.2019 - 12.12.20194915.5000 %0.085 %*329.44 13.12.2019 - 31.12.20191913.5000 %0.074 %*111.267971.4716.10.2019 - 24.10.2019916.5000 %0.090 %*64.86 25.10.2019 - 12.12.20194915.5000 %0.085 %*331.74 13.12.2019 - 31.12.20191913.5000 %0.074 %*112.048027.2716.11.2019 - 12.12.20192715.5000 %0.085 %*184.08 13.12.2019 - 31.12.20191913.5000 %0.074 %*112.828035.3016.12.2019 - 31.12.20191613.5000 %0.074 %*95.10Всього----5111, 14

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 5111, 14 грн.

Щодо вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 31.05.2019 року №358/4 та виселення, суд зазначає таке.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналізуючи умови договору оренди приміщення, положення якого передбачають обов`язок орендаря сплачувати орендну плату до 15-го числа поточного місяця, суд вважає неналежне виконання даних положень істотним порушенням умов діючого договору.

Як вже було встановлено судом з розрахунку позивача (а.с.13), відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань з травня місяця 2019 року і до моменту звернення з позовом взагалі не сплачував орендну плату, що обумовило наявність боргу на протязі 8-ми місяців поспіль, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, та є відповідно, підставою для його розірвання, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №358/4 від 31.05.2019р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору №358/4, яким встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття ФОП Мєламудом І.А. нежитлового приміщення підвалу №101, загальною площею 111,8 кв.м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

При цьому, положеннями ч.3 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі , від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, на думку суду, позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення його порушеного права.

З урахуванням зазначеного, вимога позивача щодо виселення ФОП Мєламуда І.А. з нежилого приміщення підвалу №101, загальною площею 111,8 кв.м , що розташоване за адресою : м.Одеса, вул. Рішельєвська, 48 на користь Департаменту є правомірною, а посилання відповідача на обрання невірного способу захисту спростовуються вищенаведеними законодавчими нормами.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Між тим відповідачем, в порушення наведених норм, доказів належного виконання умов Договору оренди №358/4 нежилого приміщення від 31.05.2019р. до матеріалів справи не надано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 56 162, 87 грн., пені у сумі 5111, 14 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення №358/4 від 31.05.2019р. та виселення відповідача з займаного приміщення.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених судом вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 56162/п`ятдесят шість тисяч сто шістдесят дві/грн. 87 коп. заборгованості з орендної плати та 5111/п`ять тисяч сто одинадцять/грн. 14 коп. пені.

3.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №358/4 від 31.05.2019 року, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1; код ЄДРПОУ 26302595) та Фізичною особою-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

4.Виселити Фізичну особу-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення №101, загальною площею 111, 8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 48 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595).

5.В решті позову відмовити.

6.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 5751/п`ять тисяч сімсот п`ятдесят дві/грн. 47 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст складено 17 вересня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська